19 листопада 2020 року
м. Київ
справа №400/2654/19
адміністративне провадження №К/9901/18311/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Калашнікової О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,)
у справі №400/2654/19
за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Військовий інститут) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту 157213,88 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року скасовано, адміністративний позов Військового інституту до ОСОБА_1 про відшкодування витрат залишено без розгляду.
4. У поданій касаційній скарзі Військовий інститут із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по навчальному процесу) №432 від 18 серпня 2016 року зараховано сержанта ОСОБА_1 за контрактом на навчання на перший курс гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
6. Відповідно до наказу начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) №195 від 30 серпня 2016 року зараховано сержанта ОСОБА_1 в списки особового складу факультету та на всі види забезпечення сержанта військової служби за контрактом з 30 серпня 2016 року.
7. Між Міністерством оборони України в особі начальника факультету та сержантом ОСОБА_1 30 серпня 2016 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
8. За умовами абзацу п'ятого пункту першого укладеного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
9. Відповідач, у зв'язку з небажанням проходити в подальшому військову службу на офіцерських посадах, подав 13 листопада 2017 року рапорт про відрахування його з числа курсантів факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
10. Наказом начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) №301 від 20 грудня 2017 року відраховано з числа курсантів сержанта ОСОБА_1 , курсанта 2-го курсу за спеціальністю «Озброєння та військова техніка», а наказом №24-К від 20 грудня 2017 року, у зв'язку з розірванням контракту, достроково розірвано контракт про навчання та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «и» частини шостої та пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту), виключено із списків особового складу та знято з продовольчого забезпечення з 20 грудня 2017 року і направлено для зарахування на військовий облік до Заводського РВК м. Миколаїв.
11. Також відповідно до зазначеного вище наказу №301 відповідача зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) на факультеті в сумі 157 213,88 грн.
12. Крім того, судами установлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2019 року у справі №487/2455/18 позов Військового інституту задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 157213 грн витрат на відшкодування його утримання.
13. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2019 року скасовано, провадження в цивільній справі за позовом Військового інституту до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, закрито та роз'яснено позивачу, що він може звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.
14. У зв'язку з невідшкодуванням відповідачем позивачу вартості навчання, останній звернувся до суду із цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що спір у цій справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п'ятої статті 122 КАС України встановлено місячний строк звернення до суду з цим позовом.
16. В свою чергу, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом та не повідомив суду поважних причин пропуску вказаного процесуального строку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що на момент відрахування відповідача з числа курсантів, спори цієї категорії вирішувались в порядку цивільного судочинства в межах строку позовної давності три роки.
18. При цьому позивач посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 3 серпня 2011 року у справі №6-5197св10, згідно з якою спір у справі, яка розглядається, випливає із договірних відносин між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюється Цивільним кодексом України.
19. Однак постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17 вирішено відійти від попередньої практики, оскільки вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
20. Зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду на теперішній час стала відправною точкою для спрямування наявних позовних матеріалів до адміністративних судів.
21. Отже, наголошує автор касаційної скарги, пропуск встановленого строку звернення до адміністративного суду зумовлено лише тим, що до існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17 позови Військового інституту розглядались виключно за правилами цивільного судочинства та в межах трирічного строку позовної давності.
22. Позивач вважає, що за таких обставин не може бути позбавлений права захисту майнових інтересів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
24. Спірним на стадії касаційного провадження у справі, що розглядається, є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом.
25. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі №1.380.2019.001198 (постанова від 16 жовтня 2019 року) спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
26. Враховуючи таку правову позицію, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, слід констатувати, що розглядуваний спір є спором щодо звільнення з публічної служби.
27. Положеннями статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
28. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
29. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у справах цієї категорії підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду з позовом, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року (справа № 560/1942/19) і підстави для відступу від неї відсутні.
30. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
31. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
32. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
33. Тому початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
34. Такі висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 4 жовтня 2018 року (справа №800/304/17).
35. Отже, з метою встановлення факту дотримання чи порушення процесуального строку, відведеного на подання позовної заяви, необхідно встановити момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та моменту його звернення до суду з позовом.
36. Як зазначалось, постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі №487/2455/18, яка згідно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 26 квітня 2019 року, скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2019 року та закрито провадження у цивільній справі за позовом Військового інституту до ОСОБА_1 про стягнення витрат, а позивачу роз'яснено, що він може звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.
37. З наведеного слідує, що перебіг місячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом розпочався для позивача з 27 квітня 2019 року (з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі №487/2455/18), а саме з моменту коли позивач дізнався про зміну предметної юрисдикції цієї категорії спорів. Водночас до суду з цим позовом позивач звернувся 19 серпня 2019 року.
38. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом, що останній не заперечує.
39. Отже, Верховний суд підтримує позицію суду апеляційного інстанції стосовно того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а наведені підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли його можливості звернутись до суду з цим позовом у встановлений процесуальним законодавством місячний строк.
40. Інші доводи позивача, викладені у його касаційній скарзі не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки такі не були підставою для скасування рішення суду першої інстанції при апеляційному перегляді справи.
41. Частиною першою статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
42. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
43. За змістом частин третьої-четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
44. За таких обставин, а також за відсутності обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, скасувавши рішення суду першої інстанції.
45. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
46. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року у справі №400/2654/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.В. Калашнікова Н.В. Шевцова