19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 227/4904/16-а
провадження № К/9901/17727/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.02.2017 (головуючий суддя Мацишин Л.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.)
у справі №227/4904/16
за позовом ОСОБА_1
до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, призначити пенсію за віком на пільгових умовах, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області, яке вказане в листі управління за № 100/С-02-01-03 від 12 грудня 2016 року, про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на ВП «Шахта імені Челюскінців»:
з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного;
з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості робітника очисного вибою;
зобов'язати Добропільське об'єднане УПФУ Донецької області призначити ОСОБА_1 з моменту звернення за призначенням пенсії, 30 вересня 2014 року, пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням вищезазначеного стажу роботи на ВП «Шахта імені Челюскінців».
2. Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов задоволено частково:
визнано неправомірними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду його роботи - з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості робітника очисного вибою з повним робочим днем під землею. Визнано неправомірними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно частини 1 статті 14 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення йому пенсії згідно частини 1 статті 14 Закон України «Про пенсійне забезпечення», періоди його роботи з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості робітника очисного вибою з повним робочим днем під землею;
зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком з 30 вересня 2014 року з урахуванням пільгового стажу за період його роботи на шахті з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості робітника очисного вибою з повним робочим днем під землею. В решті позовних вимог відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 червня 2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення до Петровського ПФ м. Донецьк з 30 вересня 2014 року, надавши відповідачу копію трудової книжки НОМЕР_1 від 20 вересня 1982 року; копію атестату про навчання №3656 від 18 червня 1985 року; копію диплому НОМЕР_2 ; свідоцтво № НОМЕР_3 від 30 червня 2004 року; посвідчення № НОМЕР_3 від 30.06.2004; довідку про підтвердження наявного трудового стажу у ВП «Шахта імені Челюскінців» №122 від 15 листопада 2014 року; копію наказу «Шахта імені Челюскінців» №191 від 15 березня 1995 року; копії наказів ДХК «Шахта імені Челюскінців» № 229 від 10 березня 2000 року та №609 від 28 грудня 2001 року; копію наказу ВП «Шахта імені Челюскінців» №290 від 21 березня 2011 року» копію паспорту; копію ідентифікаційного номеру та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
5. Рішенням від 20 вересня 2016 року № 3617 відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ч. 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи в підземних умовах - 25 років станом на 30 вересня 2014 року.
6. З листа Пенсійного фонду України від 02 серпня 2016 року № 24622/02-12 вбачається, що згідно даних електронного журналу звернень за ф.10 (ІКІС ПФУ Підсистеми «Звернення») звернення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 УПФУ в Петровському районі м. Донецька зареєстровано 30 вересня 2014 року. Рішення по заяві не прийнято, а копії сканованих документів відсутні. Проте в листі зазначено, що при наявності документів, які визначають право заявника на пенсію за віком станом на 30 вересня 2014 року, пенсію можливо буде встановити з цієї дати.
7. 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком.
8. У відповідь на це звернення з Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області ОСОБА_1 надійшов лист №100/С-02-01-03 від 12 грудня 2016 року, в якому зазначається що ОСОБА_1 з 12 вересня 2016 року перебуває на пенсійному обліку як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до ч. 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсійної виплати склав 4417,15 грн.: розмір пенсії за віком - 4315,45 грн. та доплата за понаднормований стаж (9 років) - 101,70 грн. При цьому відповідач у своєму листі зазначив, що у зв'язку з тим, що м.Донецьк визнано тимчасово окупованою територією, а будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а як слідство неможливістю провести перевірку, до пільгового стажу не зараховані періоди роботи на ВП «Шахта імені Челюскінців» з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного, з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості гірничого робітника очисного вибою.
9. Вважаючи зазначене рішення незаконним, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, позбавлений можливості з об'єктивних причин отримати та надати уточнюючу довідку, у встановленому законом порядку, яка б підтверджувала його пільговий стаж. При цьому, іншими матеріалами справи підтверджується факт роботи позивача у спірні періоди на зазначених вище підприємствах, а тому відмова відповідача є неправомірною.
11. Окремо суди зазначили, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно визнати неправомірними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ч.1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що Пенсійний орган правомірно не врахував періоди роботи позивача на ВП «Шахта імені Челюскінців» з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного та з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості гірничого робітника очисного вибою у зв'язку з відсутністю підтверджуючих довідок, які можна вважати дійсними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14. Відповідно до вимог статті14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
15. Згідно приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
16. Аналогічні положення закріплене і в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 (далі Порядок підтвердження наявного трудового стажу), в п.1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
17. Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1028 від 09.12.2015), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
18. Колегія суддів звертає увагу, що ключовим у цій справі є наявність/відсутність доказів на підтвердження факту роботи позивача на ВП «Шахта імені Челюскінців» з 30 травня 1994 року по 13 березня 1995 року в якості електрослюсаря підземного та з 14 березня 1995 року по 31 грудня 1999 року в якості гірничого робітника очисного вибою.
19. Доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав зарахування спірних періодів до стажу позивача дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
20. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
21. Так, з трудової книжки позивача суди встановили, що записи про період роботи останнього на шахті 30 травня 1994 року по 14 березня 1995 року, та з 14 березня 1995 року по 24 жовтня 2004 року містять всі необхідні дані, а саме дату прийняття на роботу, зазначення професії (з зазначення, що у вказаний період позивач був зайнятий на цих посадах повний робочий день в шахті чи під землею), номер та дату наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи, підписи уповноважених осіб та печатку.
22. Також судами досліджено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 122 від 15 листопада 2014 року вбачається, що стаж роботи позивача на шахті імені Челюскінців з 30 травня 1994 року по 14 березня 1995 року, та з 14 березня 1995 року по 24 жовтня 2004 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу при призначенні пенсії за Списком 1, який затверджено постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162.
23. Також суди вірно зазначили, що враховуючи особливі обставини, що склалися в даних спірних правовідносинах, так як позивач є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, він позбавлений на даний час можливості з об'єктивних причин отримати та надати нову уточнюючу довідку, у встановленому законом порядку, яка б додатково підтверджувала його пільговий стаж.
24. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
25. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
26. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом
28. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
29. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
30. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.02.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 у справі №227/4904/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний