Справа №:755/17194/20
"18" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті,-
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Як вбачається з заяви, остання подана до суду ОСОБА_1 , яка просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
З доданих до заяви документів не прослідковується родинний зв'язок заявника з особою, відносно якої є підстави встановлення факту смерті, в той же час правом на звернення до суду наділені особи визначенні у ч. 1 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, що зумовлює подання до суду документів родичів за походженням, сам факт наявності заповіту не може слугувати підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті спадкодавця.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заяву подано особою, яка не надала суду належні документи родинний зв'язок заявника з особою, яку він просить встановити факт смерті, - що є підставою для повернення заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 58, 60, 177, 185, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький районний у місті Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті,- повернути заявнику.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: