ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13099/20
провадження № 2/753/7227/20
"26" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У серпні 2020 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумі - 9 714 грн. 52 коп., з яких сума основного боргу - 9 150 грн. 00 коп., три відсотки річних - 344 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування - 220 грн. 52 коп. (а.с. 1-3).
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 20.01.2019 позивач позичила відповідачу кошти у розмірі 9 150 грн. 00 коп. строком до 01.05.2019, про що відповідач написав розписку. Відповідач кошти не повернув, на телефонні дзвінки та повідомлення не реагує, причини не повернення боргу не пояснює.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 18).
Відповідач ОСОБА_2 заяв і клопотань, пов'язаних із розглядом справи, до суду не подавав. Відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 25.08.2020, яку отримав 17.09.2020
У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України).
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до пунктів 3,5, 6 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 20.01.2019 ОСОБА_2 зобов'язався в строк до 01.05.2019 повернути ОСОБА_1 суму у розмірі 9 150 грн. 00 коп., що підтверджується власноруч написаною розпискою ОСОБА_2 (а. с. 7).
З позовної заяви вбачається, що зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідачем не виконується, відповідачем жодних доказів на спростування цієї обставини суду не надано.
Зважаючи на положення частини 2 статті 1047 Цивільного кодексу України, розписка ОСОБА_2 , яка посвідчує передання йому позивачем грошових коштів і містить вказівку на його зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
Відповідно до вимог ст. 1049 Цивільного процесуального кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення матеріального закону вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 коштів наданих у позику у розмірі 9 150 грн. 00 коп. суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги щодо стягнення 3 % річних в сумі 457 грн. 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 220 грн. 52 коп. за час прострочення, як такі, що знайшли своє підтвердження підлягають до задоволення.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума основного борг у розмірі - 9 150 грн. 00 коп., три відсотки річних - 344 грн. 00 коп. та інфляційні втрати - 220 грн. 52 коп.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. та 5 000 грн. 00 коп. оплата правничої допомоги адвоката (п. 3.1 договору про надання адвокатських послуг, квитанція), а тому вказані кошти підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст. 625, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 12, 13, 48, 76-82, 133,137, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного борг у розмірі 9 150 грн. 00 коп., три відсотки річних у розмірі 344 грн. 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 220 грн. 52 коп., а в всього - 9 714 грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., а всього 5 840 грн. 80 коп.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Заставенко М.О.