Справа № 560/4299/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
19 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправними дії та бездіяльність Хмельницької міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020 в порядку Закону України «Про звернення громадян» та визнання протиправною бездіяльність непередачі Хмельницькою міською радою заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води і нерозгляд заяви № Г-9626-20 від 23.01.2020 на найближчому засіданні цієї комісії.
Також, позивач просила зобов'язати Хмельницьку міську раду передати заяву ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води та розглянути заяву на найближчому засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води та зобов'язати Хмельницьку міську раду за результатами розгляду заяви надати ОСОБА_1 рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документацій, і у визначений законом строк видати витяг із протоколу засідання Комісії з результатами розгляду звернення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Хмельницької міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020, в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Визнано протиправною бездіяльність Хмельницької міської ради щодо не передачі заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Зобов'язано Хмельницьку міську раду передати заяву ОСОБА_1 № Г - 9626-20 від 23.01.2020 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води та розглянути заяву на її найближчому засіданні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Хмельницької міської ради судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову в цій частині, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на думку позивача суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, що мають значення для справи та посилався на обставини, що на думку позивача не були встановлені.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
24.01.2020 позивач звернувся до голови Хмельницької міської ради із заявою про розгляд на найближчому засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від системи централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води заяву ОСОБА_1 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання.
17.02.2020 на заяву позивача директором міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" надано відповідь № Г-9626-20, в якій повідомлено позивача про те, що працівниками міського комунального підприємства проведено обстеження системи централізованого опалення та виконані заміри температури повітря у кв. АДРЕСА_3 , про що складені відповідні акти. Температура повітря у квартирах становила (+18,5°С) - (+20°С), яка відповідала діючій нормі: не нижче (+18°С), (+20°С) - в кутовій кімнаті, а лише в кутовій кімнаті кв.1 незначне відхилення фактичної температури (+19,5°С) від діючої норми. Відповідно до пункту 7 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ, у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
У будинку АДРЕСА_4 лише 31% квартир та нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням.
24.02.2020 позивач звернулася до голови Хмельницької міської ради із запитом про постійно діючу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення, в якому просила міського голову надати інформацію: "Чи створена Хмельницькою міською радою комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення. Склад комісії. Де на офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради оприлюднюються рішення комісії.
Листом від 28.02.2020 №Г-20971-20 позивачу надано відповідь на його звернення в якому на запитувану інформацію повідомлено наступне: 1.Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 16.08.2006 №581 створена постійно діюча міжвідомча комісія з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. 2. Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 «Про затвердження порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» Комісія в процесі створення. 3. На сьогодні Комісія згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 «Про затвердження порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» рішень не приймала, а тому такі рішення на офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради відсутні.
03.03.20 заступник голови Хмельницької міської ради на адресу позивача направив лист № Г-78ЗУ-20, в якому зазначив, що звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на відключення від системи централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 розглянуто, та повідомив позивача про те, що згідно інформації МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» у будинку АДРЕСА_4 лише 31% квартир та нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Оскільки у будинку АДРЕСА_4 менше половини квартир та нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, тому немає підстав для винесення на розгляд комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, заяви позивача щодо відключення від системи централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Окрім того, позивача повідомлено, що у випадку порушення даною відповіддю прав позивача останній має право оскаржити її в судовому порядку.
В подальшому позивач повторно звернулася до голови Хмельницької міської ради із заявою, яка зареєстрована за Вх.№Г-24652-20 від 07.04.2020, в якій просила у найкоротший термін розглянути на засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від системи централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води заяву ОСОБА_1 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання, та надати рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах і щодо збору вихідних даних, технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації; видати витяг з протоколу Комісії з результатами розгляду звернення ОСОБА_1 ..
22.04.2020 в.о. директора міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" позивачу надано відповідь № Г-24652-20, в якій повідомлено ОСОБА_1 про те, що у будинку АДРЕСА_4 лише 31% квартир та нежитлових приміщень відключені від мережі централізованого теплопостачання та у яких влаштована система індивідуального теплопостачання. На сьогодні комісія з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 року №169 «Про затвердження порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» в процесі створення.
15.07.2020 позивачем голові Хмельницької міської ради направлено запит, в якому ОСОБА_1 просила надати інформацію, а саме завірену копію рішення Хмельницької міської ради про створення і склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
28.07.2020 листом відповідач на запит на інформацію від 24 липня 2020 року надав завірену копію рішення 42-ї сесії міської ради від 17.06.2020 №14 «Про створення постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води та затвердження її складу».
Позивач вважаючи протиправними дії та бездіяльність Хмельницької міської ради з розгляду заяви № Г-9626-20 від 23.01.2020 в порядку Закону України «Про звернення громадян», звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що ініціювати питання відключення квартири від централізованого опалення (теплопостачання) має право власник шляхом подачі заяви довільної форми до відповідного органу місцевого самоврядування. Необхідність додавання до заяви будь-яких документів Порядком № 169 не передбачена.
Подавши заяву про надання дозволу на відокремлення квартири від централізованого опалення (теплопостачання), позивач правомірно очікував передачі його заяви до Комісії для розгляду. Проте, відповідач - Хмельницька міська рада не передав заяви позивача № Г-9626-20 від 23.01.2020 на розгляд Комісії, а розглянув дану заяву за правилами Закону України "Про звернення громадян" та зазначив, що згідно інформації МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» у будинку АДРЕСА_4 лише 31% квартир та нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої вод, а тому оскільки у будинку АДРЕСА_4 менше половини квартир та нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, тому немає підстав для винесення на розгляд комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, заяви позивача щодо відключення від системи централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Заступник голови Хмельницької міської ради розглядав заяву позивача, як звернення громадян, що підтверджується матеріалами справи. На засідання Комісії заява ОСОБА_1 не передавалася та розглянута не була. Відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами, що заява позивача передавалася на розгляд Комісії.
Твердження відповідача у додаткових поясненнях про те що, 17.09.2020 на засіданні постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води повинна була розглядатися передана Хмельницькою міською радою заява ОСОБА_1 №Г-9626-20 від 23.01.2020 про відключення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від систем централізованого теплопостачання, однак враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 на засідання комісії не з'явилася і телефоном повідомила про неможливість прибути на засідання комісії через хворобу, було вирішено відкласти розгляд заяви позивача на наступне засідання комісії, суд не бере до уваги, оскільки під час звернення позивача із адміністративним позовом до суду вищевказану заяву не було передано та розглянуто на засіданні комісії, як цього вимагає Порядок № 169.
На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Хмельницької міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020; визнання протиправною бездіяльності щодо непередачі Хмельницькою міською радою заяви ОСОБА_1 № Г-9626-20 від 23.01.2020 на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води та зобов'язання відповідача передати заяву позивача № Г-9626-20 від 23.01.2020 на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води на найближчому засіданні, підлягають до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання Хмельницьку міську раду за результатами розгляду заяви надати ОСОБА_1 рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документацій, і у визначений законом строк видати витяг із протоколу засідання Комісії з результатами розгляду звернення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, так як дані вимоги є передчасними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Тобто, оскільки апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції лише в частині "зобов'язати Хмельницьку міську раду за результатами розгляду заяви надати ОСОБА_1 рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документацій, і у визначений законом строк видати витяг із протоколу засідання Комісії з результатами розгляду звернення", колегія суддів зазначає, що рішення суду підлягає перегляду лише в цій частині.
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.
Згідно з п.4 Розділу І Порядку № 169 орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія).
Відповідно до п.3-6 Розділу ІІІ Порядку №169 для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.
Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку, що позивач має звернутись з відповідною заявою, дана заява має передатись на розгляд Комісії. В подальшому, Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири за участю заявника або належного представника та приймає відповідне рішення. У разі задоволення заяви надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у справі дана заява не була передана на розгляд Комісії, а отже Комісія не прийняла жодного рішення щодо заяви.
Тобто, фактично позовна вимога щодо зобов'язання Хмельницької міської ради за результатами розгляду заяви надати ОСОБА_1 рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документацій, і у визначений законом строк видати витяг із протоколу засідання Комісії з результатами розгляду звернення є передчасною, оскільки така заява навіть не була ще розглянута, Комісією не прийнято жодного рішення, і немає жодних доказів, що у разі задоволення такої заяви Комісія не виконає вимоги щодо надання заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання.
Крім того, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
В той же час, повноваження суб'єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 11 вересня 2019 року справа №819/570/18.
В свою чергу, в даних правовідносинах Комісія не реалізувала свої повноваження, а вважати, що у разі задоволення заяви вона не виконає вимоги передбачені Порядком №169 у суду відсутні.
Крім того,ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
В свою чергу, як вже зазначав суд апеляційної інстанції правовідносини з Комісією, ще не настали, оскільки відповідна заява не була передана на її розгляд. Тобто, комісія не прийняла жодного з можливих рішень. А у суду немає підстав вважати, що Комісія в подальшому буде діяти протиправно. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо передчасності позовних вимог в цій частині.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Разом з тим, у відповідності до вимог ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача за результатами розгляду заяви надати ОСОБА_1 рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документацій, і у визначений законом строк видати витяг із протоколу засідання Комісії з результатами розгляду звернення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.