Справа № 240/11600/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
19 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Токаревою М.С. 30 липня 2020 року в м. Житомир в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відділу з питань перерахунків пенсії №12 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18 жовтня 2019 у перерахунку пенсії із врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді завідуючої протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайТМО з 01.01.2004 p.no 30.06.2018 р.;
- зобов'язати відповідача провести з 01.08.2013 перерахунок призначеної пенсії та нарахувати і виплатити заборгованість з урахуванням стажу роботи на посаді завідуючої протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайТМО відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі з 01.01.2004 по 30.06.2018.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що отримує пенсію за віком як працівник охорони здоров'я. Стверджує, що при призначенні пенсії їй не було зараховано в подвійному розмірі стаж з 01.01.2004 по 30.06.2018 на посаді завідувача протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайонного ТМО.
3. Позивач звернулась до Пенсійного органу з проханням зарахувати вказаний стаж. Рішенням від 18.10.2019 відповідач відмовив у такому зарахуванні. Позивач вважає, що управління діяло всупереч вимогам чинного законодавства, та стверджує про своє право на зарахування стажу у подвійному розмірі.
4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
4.1. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18 жовтня 2019 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді завідуючої протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайТМО з 01.01.2004 p.no 30.06.2018 р.
4.2. Зобов'язано відповідача провести з 01.08.2013 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії та нарахувати і виплатити заборгованість з урахуванням стажу роботи на посаді завідуючої протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайТМО відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі з 01.01.2004 по 30.06.2018.
4.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області судові витрати за сплаченого судового збору у сумі 768,40 грн.
5. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
6. Апелянт вказує, що стаж позивача з 01.01.2004 зараховано відповідно до даних, які містяться у системі персоніфікованого обліку, а положення ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються до страхового стажу відпрацьованого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. За змістом довідки КНП "Новоград-Волинське міськрайТМО" від 07.11.2019 № 2180 вбачається, що у період з 01.08.1984 ОСОБА_1 була зарахована на посаду лікаря фтизіатра Новоград-Волинського ЦРЛ, з 03.12.1985 переведена на посаду завідуючою туберкульозним відділенням Новоград-Волинської ЦРЛ, з 01.09.1995 - переведена на посаду лікаря фтизіатра фтизіатричного відділення Новоград - Волинського міськрайТМО, з 24.11.1995 переведена на посаду завідуючої протитуберкульозним диспансером міськрайТМО, де і працює по дату видачі довідки.
8. 10.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
9. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.10.2019 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком згідно заяви.
10. Листом від 18.10.2019 відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за вислугу років, яка обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Вказано, що законом не передбачено зарахування стажу роботи лікарем фтизіатром протитуберкульозного диспансеру у подвійному розмірі з 01.01.2004, попередній період роботи на вказаній посаді зарахований у подвійному розмірі.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило їй у зарахуванні стажу у подвійному розмірі на посаді завідувача протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайонного ТМО з 01.01.2004 по 30.06.2018 року.
12. Апелянт зазначає, що стаж позивача з 01.01.2004 зараховано відповідно до даних, які містяться у системі персоніфікованого обліку, а положення ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються до страхового стажу відпрацьованого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Спірні правовідносини виникли з підстав призначення позивачу пенсії як працівнику закладу охорони здоров'я з урахуванням обчислення страхового стажу на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) в подвійному розмірі.
15. Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) установлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, окрім випадків, передбачених цим Законом.
16. Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені ст. 60 Закону №1788-XII, згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
17. Таким чином, Закон України №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України №1788-XII щодо обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час.
18. Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
19. Постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дію ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не виключено, а тому з урахуванням стажу роботи позивача у інфекційному відділенні, відповідачем протиправно прийнято рішення від 18.10.2019 з приводу відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
21. Вимогами ч.4 ст. 24 Закону України №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
22. Крім того, редакція статті 60 Закону України №1788-XII є чинною . Стаття 24 Закону України №1058-IV не скасовує ст. 60 Закону України №1788-XII та не зупиняє її дію.
23. Водночас, нормами ст.16 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-XII застосовуються в частині визначення права на за вислугою років.
24. Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
25. Зі змісту листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 встановлено, що заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
26. Відповідно до ст.1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (2586-14) протитуберкульозні заклади - це спеціалізовані заклади охорони здоров'я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари тощо).
27. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зарахування позивачу вищевказаного періоду роботи до страхового стажу в подвійному розмірі.
28. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27.02.2020 року по справі №462/1713/17, від 04.12.2019 року по справі №689/872/17 та від 11.12.2018 року по справі№310/385/17, яка в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
29. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
30. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
31. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій та рішень, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови у зарахуванні позивачу до страхового стажу період роботи на посаді завідуючої протитуберкульозного диспансеру Новоград-Волинського міськрайТМО з 01.01.2004 p. пo 30.06.2018 р. у подвійному обчисленні на підставі ст.60 Закону України №1788-XII.
32. Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
33. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
34. При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
35. Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
36. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
37. Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
38. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
40. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
42. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.