Справа № 750/5796/20 Суддя (судді) першої інстанції: Карапута Л.В.
18 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієва Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієва Сергія Олександровича, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 031 від 01 липня 2020 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції в частині необхідності зазначення переліку питань не відповідає ч. 3 ст.7 Закону України № 877-V. На думку апелянта, допустивши посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення позапланового інспектування, а також направлення на проведення перевірки, на виконання якого видано наказ, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08 березня 2020 року громадянин ОСОБА_2 придбав у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ювелірний виріб, а саме - браслет, артикул 598373-3, штрих код 2903143147, номер фіскального чека 15031.
При цьому, 13 березня 2020 року покупець ОСОБА_2 звернувся до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з вимогою повернути придбаний ним ювелірний виріб у зв'язку з тим, що він не підійшов за формою та розміром (а.с. 13).
ОСОБА_2 повідомили, що відповідно до вимог діючого законодавства, ювелірні вироби належної якості обміну та поверненню не підлягають та роз'яснено, що може здійснити обмін придбаного ОСОБА_2 товару на таких умовах - ювелірний виріб буде прийнято за актом та направлено на експертизу до ТОВ «Арт Джеймс» (м. Київ, вул. Інститутська, 20/8, оф. 3) для підтвердження оригінальності виробу та відсутності пошкоджень. Після результатів експертизи буде проведений обмін (а.с. 14). ОСОБА_2 на вказані умови не погодився.
Поряд з викладеним суд встановив, що 28 травня 2020 року було здійснено обмін ювелірного виробу - браслет артикул 598373-3, штрих код 2903143147 (придбаний 08 березня 2020 року, номер фіскального чека 15031) на ювелірний виріб - браслет артикул 598373-4, штрих код 2903013444 (дата обміну 28 травня 2020 року, номер фіскального чека 15202).
17 березня 2020 року ОСОБА_2 подав заяву № Р-122 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області з проханням про призначення перевірки у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Чернігів (а.с. 11-12).
Крім того, 11 червня 2020 року ОСОБА_2 подав заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якій зазначив, що ТОВ «Амадео» вимоги щодо обміну браслету виконало, претензій до нього не має та просив припини розгляд заяви № Р-122 від 17 травня 2020 року (а.с. 15).
В період з 11 червня 2020 року по 18 червня 2020 року співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області була проведена позапланова перевірка.
За результатом перевірки було складено Акт № 073 від 18 червня 2020 року р. та винесено Протокол про адміністративне правопорушення № 027 в яких було зазначено, що порушено п. 5 та п. 6 Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 802 та ч. 1 ст. 17 Закону України від 12 травня 1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 01 липня 2020 року (а.с.20, 67).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01 липня 2020 року № 031, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 153 грн. (а.с.73-75).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що з тексту направлення на проведення перевірки вбачається відсутність чітко поставлених питань, які підлягали з'ясуванню в межах перевірки контролюючим органом, водночас, інформація про продукцію позивача є розміщеною в торгівельних залах магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Чернігів та надавалася як заявникові під час придбання виробу, так і представникам відповідача під час проведення перевірки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
В силу вимог ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (cт. 11 Закону № 877-V).
Положеннями ст. 12 Закону № 877-V зазначено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з твердженням суду першої інстанції, в частині необхідності зазначення в тексті направлення на проведення перевірки чіткого переліку поставлених питань, які підлягають з'ясуванню в межах перевірки.
Приписами ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V визначено відомості, які мають бути зазначені у направленні на проведенні перевірки. При цьому, даною нормою закону не передбачено наявність обов'язкового переліку питань, які повинні переглядатися під час проведення позапланової перевірки.
Апелянт звертає увагу, що направлення на проведення перевірки № 708п/693 від 04 червня 2020 року, що міститься в матеріалах справи, повністю відповідає вимогам зазначеної вище статті та містить, зокрема:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Отже, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції в частині необхідності зазначення переліку питань не відповідає ч.3 ст.7 Закону № 877-V.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 877- V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, зі змісту направлення на проведення перевірки № 708п/693 від 04 червня 2020 року вбачається відсутність питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
Апелянт також звертає увагу, що позивач безперешкодно допустив представників Головного управління до проведення перевірки та посилається на судову практику, згідно з якої, в разі, якщо допуск до проведення заходу контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, суб'єкт господарювання, який вважав порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, мав захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.
На думку, апелянта, позивач, допустивши посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення позапланового інспектування, а також направлення на проведення перевірки, на виконання якого видано наказ, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.
Колегія суддів не приймає до уваги наведене обґрунтування апелянта та зазначає, що незалежно від прийнятого об'єктом перевірки рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, об'єкт перевірки не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень або рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 200/11514/19-а від 16 вересня 2020 року, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 826/17123/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 03 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Твердження апелянта, що допустивши посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення перевірки, позивач втратив своє право на оскарження наказу про проведення позапланового інспектування, а також направлення на проведення перевірки, на виконання якого видано наказ, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки є також безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 031 від 01 липня 2020 року, при цьому, надання оцінки правомірності винесення оскаржуваної постанови залежить від дослідження судом саме процедури прийняття контролюючи органом документів, на підставі яких оскаржувана постанова була винесена, а саме: наказу про проведення позапланового інспектування та направлення на проведення перевірки.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення № 027 зазначено про порушення позивачем п. 5 та п. 6 Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 1998 р. № 802 та ч. 1 ст. 17 Закону України від 12 травня 1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 5 Правил, суб'єкти господарювання в місцях торгівлі зобов'язані забезпечити виконання вимог Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" щодо здійснення торгівлі ювелірними виробами та реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів", дотримуватись Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 25, ст. 1818; 2011 р., № 51, ст. 2038), та вимог інших нормативно-правових актів.
Згідно п. 6 Правил споживач має право на вільний вибір товару, на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрацію безпечного та правильного його використання. На вимогу споживача продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.
Частиною 4 ст. 17 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, - тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 155 КУпАП).
Так, з Акту № 073 від 18 червня 2020 року з в частині опису виявлених порушень вимог законодавства встановлено, що на момент перевірки в торговому приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ТОВ «АМАДЕО» (АДРЕСА_1) в реалізації знаходилась продукція без документів, які засвідчують їх якість та безпеку продукції, а саме:
1. Браслет, 925 Срібло, артикул 598373-3, штрих код - 2903143147, вага, г. 14,67, розмір 3, ВМД № 005477 від 19 лютого 2020 року, ДСТУ 3527-97, виготовленого в Таїланді, уповноважений представник в Україні: ТОВ «АМАДЕО», м. Київ, б-р. Л. Українки,17, ціна виробу - 2495 грн. 00 коп. в кількості 1 ш г.;
2. Намистина, 925 Срібло, артикул - 798368СХ, штрих код - 2903122598 вага, г. 0,93, ВМД № 001525 від 16 січня 2020 року, вставки: куб. оксид цирконію, ДСТУ 3527-97, виготовленого в Таїланді, уповноважений представник в Україні: ТОВ «АМАДЕО», м. Київ, б-р. Л. Українки, 17, ціна виробу - 395 грн. 00 коп. в кількості 1 шт.;
3. Намистина, 925 Срібло, артикул - 798360, штрих код - 2902961833, вага, г. 0,79, ВМД № 031886 від 27 вересня 2019, ДСТУ 3527-97, виготовленого в Таїланді, уповноважений представник в Україні: ТОВ «АМАДЕО», м. Київ, б- р. Л. Українки, 17, ціна виробу - 395 грн. 00 коп. в кількості 1 шт.;
4. Намистина, 925 Срібло, артикул - 798375 КВТ, штрих код- 2903091729, вага, г. 0,6, ВМД № 040343 від 03 грудня 2019, ДСТУ 3527-97, виготовленого в Таїланді, уповноважений представник в Україні: ТОВ «АМАДЕО», м. Київ, б-р. Л. Українки, 17, ціна виробу - 495 грн. 00 коп. в кількості 1 шт.
Натомість, в акті перевірки № 073 від 18 червня 2020 року контролюючим органом не зазначено конкретні документи, що відсутні у позивача, на підтвердження якості та безпеки продукції, переліченої в описі Акту виявлених порушень.
Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки, ТОВ «АМАДЕО» зверталося до Держспоживслужби України з письмовим запитом щодо надання роз'яснень в частині необхідності отримання додаткових документів, які б засвідчували якість та безпеку товару.
За результатами вказаного звернення контролюючим органом в листі № 36/А03/2020 року від 13 серпня 2020 року надано відповідь без зазначення конкретного переліку документів, які б засвідчували якість та безпеку товару, зазначеного в описі Акту виявлених порушень.
Суд першої інстанції зазначив, що Листом Міністерства фінансів України № 21010-12-10/21389 від 15 липня 2020 року надано роз'яснення, з приводу документів, які надають інформацію про якість та безпечність виробів, зокрема: «Державний пробірний контроль за якістю дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, здійснюється Міністерством фінансів України і підпорядкованими йому казенними підприємствами пробірного контролю. Державне пробірне клеймо, нанесене на вироби казенним підприємством пробірного контролю, є знаком установленого зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів і підтверджує якість сплавів, з яких виготовлено вироби, та є гарантією щодо якості і безпечності виробів, на які воно нанесене. Документи споживачеві у цьому випадку продавцем не надаються».
З огляду на зазначене, апелянт зауважує, що судове рішення не може ґрунтуватися на листах-роз'ясненнях, які носять рекомендаційний характер та не є нормою права взагалі.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, зазначені доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки останній ні в Акті № 073 від 18 червня 2020 року в описі виявлених порушень, ні в листі № 36/А03/2020 року від 13 серпня 2020 року, а також в обґрунтуваннях апеляційної скарги так і не надав вичерпної інформації щодо конкретного переліку документів, які б засвідчували якість та безпеку товару, зазначеного в описі Акту виявлених порушень.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не встановлено обов'язку наявності додаткового документа, який є належним підтвердженням якості та безпеки ювелірного виробу, як і не встановлено вид, форму і зміст такого документа.
Апелянт також зазнає, що позивач, як суб'єкт господарювання, є продавцем, а відтак, зобов'язаний надати споживачеві повну інформацію про продукцію.
Так, відповідно до абз. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 15 Закону № 1023 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Згідно із абз. 1-2 ч. 2 ст. 15 Закону № 1023 інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
З матеріалів справи вбачається та апелянтом не спростовується, що вказана інформація про продукцію була розмішена в торгівельних залах магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Чернігів та надавалася як заявникові під час придбання виробу, так і представникам відповідача під час проведення перевірки.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області по справі про адміністративне правопорушення № 031 від 01 липня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 153,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов