Справа № 826/15529/18
19 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031731409 від 15.06.2018,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава Фінанс" (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031731409 від 15.06.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» - задоволено повністю.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Головним управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтоване тим, що пропуск строку є незначним, а первинну апеляційну скаргу подано своєчасно.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято Рішення 09 жовтня 2019 року в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, а повний текст рішення суду першої інстанції отримано відповідачем 24 жовтня 2019 року (стор. 30 том І).
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга була направлена до суду засобами поштового зв'язку 26 жовтня 2020 року, після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Крім того, з клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, останнім зазначає про те, що останнім в перше подано апеляційну скаргу 04 листопада 2019 року, проте судом апеляційної інстанції не було прийнято жодного рішення по даній скарзі, апелянтом вирішено повторно звернутися з скаргою.
Колегія суддів досліджено матеріали справи та відомості, які містяться в базі Діловодстві спеціалізованого суду (ДСС) та встановлено, що за період з 04 листопада 2019 року по 28 жовтня 2020 року не зареєстровано жодної апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Враховуючи ті обставини, що при поданні апеляційної скарги строк на апеляційне оскарження не було поновлено судом і в клопотанні про усунення недоліків апелянтом не наведено поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже, колегія суддів не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Так, частиною 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031731409 від 15.06.2018 - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031731409 від 15.06.2018 та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк