Справа № 640/7798/19
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Федотова І.В.,
суддів Кучми А.Ю, Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та скасування рішення,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київський області, в якому просили:
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_1 , що викладені у листах №№ 23423/0-607/0/17-19 та 23428/0-608/0/17-19 від 25.01.2019 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_4 , що викладені у листах №№ 23422/0-598/0/17-19 та 23427/0-599/0/17-19 від 25.01.2019 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_5 , що викладені у листах № 63/0-755/0/17-19 від 31.01.2019 та № 23418/0-481/0/17-19 від 25.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_5 від 26.12.2018 та 22.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_6 , що викладені у листах № 64/0- 745/0/17-19 від 31.01.2019 та № 23417/0-482/0/17-19 від 25.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_6 від 26.12.2018 та 22.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_2 , що викладені у листах №№23697/0-670/0/17-19 та 23698/0-668/0/17-19 від 28.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 23.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_3 , що викладені у листах №№23696/0-667/0/17-19 та 23695/0-669/0/17-19 від 28.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_3 , від 23.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправними відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_7 , що викладені у листах №№ 60/0-757/0/17-19 та 59/0-656/0/17-19 від 31.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_7 від 26.12.2018 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;
- визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району ОСОБА_8 , що викладена у листі № 61/0-758/0/17-19 від 31.01.2019, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_8 від 27.12.2018 та затвердити рішення, що передбачено статтею 118 Земельного кодексу України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, у задоволенні позову відмовити.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року - без змін.
Разом з тим, 11 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі шляхом встановлення заборони на вчинення дій Головним управлінням Держгеокадастру в Київській області щодо:
- надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам стосовно земельних ділянок в межах зони 23 кварталу 069, зони 23 кварталу 070, зони 23 кварталу 072, зони 23 кварталу 093, зона 24 квартал 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (КОАТУУ 3221800000);
- затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам стосовно земельних ділянок в межах зони 23 кварталу 069, зони 23 кварталу 070, зони 23 кварталу 072, зони 23 кварталу 093, зона 24 квартал 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (КОАТУУ 3221800000);
- забезпечити позов шляхом накладення заборони реєстрації уповноваженими на те особами права власності чи користування земельними ділянками в межах зони 23 кварталу 069, зони 23 кварталу 070, зони 23 кварталу 072, зони 23 кварталу 093, зона 24 квартал 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (КОАТУУ 3221800000).
Доводи вказаного клопотання ґрунтуються на наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів оцінюючи зміст поданого заявником клопотання вказує на наступне.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Разом з тим, враховуючи, що судом апеляційної інстанції вже прийнято рішення по суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення клопотання заявника без розгляду.
Статтею 167 КАС України передбачено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч. 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду судом питання щодо обґрунтованості вимог заявника стосовно забезпечення позову, встановлено безпідставність таких вимог з огляду на закінчення провадження у справі та винесення рішення по суті заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 167, 303, 311, 325, 328 КАС України,
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та скасування рішення повернути ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя:
Судді: