Справа № 640/21097/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Кузьменко А.І.
19 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кіріної Вікторії Артурівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року (розглянута у спрощеному позовному провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити дії, -
У жовтня 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просить: зобов'язати відповідача виготовити макет індивідуального номерного знаку, який складається із трьох символів - літер «F», «B», «I» для автомобіля HYUNDAI (державний номерний знак НОМЕР_1 ) на підставі замовлення ОСОБА_1 від 07 липня 2019 року; зобов'язати відповідача видати позивачці комплект індивідуальних номерних знаків, які складаються із трьох символів - літер «F», «B», «I» для автомобіля HYUNDAI (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів; розглядати справу за участі позивача або його представника.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона звернулась до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України із заявою про встановлення можливості оформлення індивідуального номерного знаку на належний їй автомобіль, який складається із трьох символів F B I . Листом від 31 липня 2019 року відповідачем відмовлено в оформленні індивідуального номерного знаку на належний їй автомобіль, який складається із трьох символів F B I. Позивач вважає, що така відмова прийнята за відсутності визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2000 року №1081 «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників» підстав.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено..
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
02 листопада 2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено клопотання про розгляд справи уза участю представника Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України.
Надаючи оцінку зазначеному вище клопотанню колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про проведення розгляду апеляційної за участю представника відповідача у відкритому судовому засіданні та апеляційний розгляд проводити в порядку письмово провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 07 липня 2019 року ОСОБА_1 через ІС «Електронний кабінет водія» подала заяву на забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису НОМЕР_2 для регіону Харківська область.
За результатом розгляду заяви позивача засобами електронного зв'язку відповідачем повідомлено про те, що індивідуальний номерний знак з написом НОМЕР_2 не може бути замовленим, оскільки це офіційна скорочена назва федерального бюро розслідувань кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США з посиланням на підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174.
22 липня 2019 року представником позивача направлено до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України адвокатський запит про надання інформації про результати перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_1 .
Листом від 31 липня 2019 року №31/611од представника позивача повідомлено про результати проведеної перевірки за заявою ОСОБА_1 .
09 серпня 2019 року представник позивача звернулась зі скаргою до Міністерства внутрішніх справ України на рішення Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, прийняте за результатом розгляду заяви позивача.
Листом від 14 серпня 2019 року №31/677 представника позивача повідомлено про відмову у задоволенні скарги з огляду на невідповідність напису НОМЕР_2 підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, та повідомлено, що відповідно до пункту 16 розділу І названого Порядку не можуть бути замовлені онлайн індивідуальні номерні знаки, що, зокрема, містять абревіатури чи скорочені назви установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності. Замовлення таких індивідуальних номерних знаків здійснюється в територіальних сервісних центрах МВС.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 12 Закону України «Про дорожній рух» на транспортні засоби закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.
Згідно частини 13 Закону України «Про дорожній рух» єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.
Єдині вимоги до замовлення, виготовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників установлені Порядком замовлення, виготовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року № 174 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 року № 1058), зареєстрованим Міністерством юстиції України від 01 квітня 2016 року за № 494/28628 (далі -Порядок).
Згідно пунктів 1-5 розділу ІІІ Порядку для замовлення індивідуального номерного знака онлайн власник транспортного засобу проходить процедуру ідентифікації та автентифікації за допомогою мережі Інтернет із накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Електронна взаємодія сервісних центрів МВС та власників транспортних засобів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та КЕП.
Для забезпечення електронної взаємодії власник транспортного засобу під час проходження електронної ідентифікації та автентифікації зазначає свою електронну адресу, підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних та визначає спосіб взаємодії із сервісними центрами МВС (через мобільний зв'язок або електронну пошту).
За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації та автентифікації, відповідає власник транспортного засобу.
Після ідентифікації та автентифікації власник транспортного засобу зазначає регіон, в якому зареєстрований транспортний засіб, та напис, який бажає нанести на номерний знак.
Напис автоматично перевіряється. Якщо напис було замовлено раніше в регіоні реєстрації транспортного засобу, власник транспортного засобу отримує онлайн-відповідь про неможливість його оформлення.
Якщо замовлений напис не повторюється у зазначеному регіоні, власникові транспортного засобу надається доступ для переходу до заповнення заяви про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі, в якій замовник заповнює зазначені в ній поля.
Заповнену заяву про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі замовник підписує шляхом накладення КЕП.
Упродовж здійснення замовлення індивідуального номерного знака зазначений у заяві напис у регіоні замовлення не може бути замовлений іншим замовником.
Відомості про транспортний засіб та його власника, внесені до заяви про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі, автоматично перевіряються за Єдиним державним реєстром транспортних засобів.
Уповноважена особа ГСЦ МВС упродовж двох робочих днів перевіряє відомості про транспортний засіб та його власника за реєстрами і базами даних МВС та замовлений напис на відповідність вимогам пунктів 5 - 11 розділу I цього Порядку й у разі його відповідності розробляє макет індивідуального номерного знака.
Якщо під час перевірки буде встановлено факт перебування транспортного засобу або його власника в розшуку, невідповідності замовленого напису вимогам пунктів 5 - 11 розділу I цього Порядку або відсутності відомостей про транспортний засіб в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, у замовленні відмовляється, власнику транспортного засобу надається відповідь в електронній формі із зазначенням причини відмови.
Як зазначено вище, 07 липня 2019 року ОСОБА_1 через ІС «Електронний кабінет водія» подала заяву на забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису НОМЕР_2 для регіону Харківська область.
За результатом розгляду заяви позивача засобами електронного зв'язку відповідачем повідомлено про те, що індивідуальний номерний знак з написом НОМЕР_2 не може бути замовленим, оскільки це офіційна скорочена назва федерального бюро розслідувань кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США з посиланням на підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до вказаних норм Порядку під час розгляду заяви позивача.
Щодо посилання відповідача на підпункт 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, при відмові у забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису НОМЕР_2 для регіону Харківська область, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку індивідуальні номерні знаки мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2000 року №1081 "Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників" (із змінами) та чинним державним стандартам України.
Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що на індивідуальному номерному знакові можна розміщувати: 1) літери; 2) літери і цифри; 3) літери, цифри і графічний елемент; 4) літери і графічний елемент.
Згідно пункту 7 розділу І Порядку напис на індивідуальних номерних знаках для автомобілів має містити від трьох до восьми символів (від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр).
Напис на індивідуальних номерних знаках для мотоциклів має містити від трьох до шести символів (від двох до п'яти літер і цифр).
Літер у написі на індивідуальному номерному знакові має бути не менше ніж дві.
Одночасно підпунктом 3 пункту 8 розділу І Порядку визначено, що на індивідуальні номерні знаки забороняється наносити: символіку, абревіатури або скорочені назви установ, організацій, підприємств без їх письмової згоди (на індивідуальні номерні знаки транспортних засобів, що належать фізичним чи юридичним особам); знак (торговельну марку) фізичної чи юридичної особи, що належить іншій фізичній або юридичній особі, без їх письмової згоди.
Також, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників» від 11 липня 2000 року №1081 номерний знак транспортного засобу, який виготовляється за індивідуальним замовленням його власника: дійсний лише на території України; відповідає вимогам державних стандартів щодо визначення габаритних розмірів, шрифту літер і цифр; містить від трьох до восьми символів (від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр) для автомобілів та від трьох до шести символів (від двох до п'яти літер і цифр) для мотоциклів; видається лише на один транспортний засіб; не може містити повне або скорочене найменування органу державної влади, зображення Державного Герба або Державного Прапора України, державних символів інших країн та міжнародних організацій; напису ненормативного походження, дискримінаційного напису за мовними, національними, релігійними, расовими та іншими ознаками.
Як вказує відповідач та не заперечується позивачем НОМЕР_2 офіційна скорочена назва Федерального бюро розслідувань - кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США.
Натомість позивач вказує, що установою, організацією, підприємством в розумінні підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку є виключно установи, підприємства, організації зареєстровані на території України відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Так, дійсно, юридична особа Федеральне бюро розслідувань не зареєстрована на території України в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Проте, встановлено, що Федеральне бюро розслідувань має міжнародні офіси - правові аташе в тому числі аташе з правових питань Посольства США в Україні.
Оскільки підпункт 3 пункту 8 розділу І Порядку містить заборону наносити на індивідуальні номерні знаки абревіатури або скорочені назви установ, організацій, підприємств без їх письмової згоди (на індивідуальні номерні знаки транспортних засобів, що належать фізичним чи юридичним особам), без застереження, що такі установа, підприємство, організація мають бути зареєстровані на території України, з урахуванням того, що Федеральне бюро розслідувань має міжнародні офіси - правові аташе в тому числі Аташе з правових питань Посольства США в Україні, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість відмови відповідача у забезпеченні позивачу виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису НОМЕР_2 для регіону Харківська область.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кіріної Вікторії Артурівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль