Березівський районний суд Одеської області
18.11.2020
Справа № 494/919/20
Провадження № 2/494/500/20
18.11.2020 року м. Березівка Одеської області
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу №494/919/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
14.09.2020 року до Березівського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Римарю І.А.
У своїй заяві позивач зазначила, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 29 квітня 2017 року. Шлюб зареєстровано Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №18. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина на даний час проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріально дитину не утримує та не цікавиться її справами, участі у вихованні доньки не приймає. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд задовольнити її заяву та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки в розмірі 1500 грн щомісячно до досягнення дитиною 18-ти річного віку.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд.
Відповідно до наказу №5-од про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 31.12.2020 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
Позивач в судове засідання 18.11.2020 року не з'явилась. Водночас подала заяву про зміну своїх позовних вимог та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням визнання позову в цій частині відповідачем. Просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання 18.11.2020 року також не з'явився. Разом з цим, 12.10.2020 року подала до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав частково та не заперечує виплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що в період шлюбних відносин у позивача та відповідача народилася донька- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9).
Згідно довідки виданої 25.08.2020 року Виконавчим комітетом Березівської міської ради Одеської обл. за №1742 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входить донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Згідно зі ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, «Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування».
Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., «…батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини…».
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини.
Крім того, ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є батьком дитини і відповідно до ст. ст.180,181 СК України зобов'язаний надавати грошові кошти для утримання своєї дочки, до досягнення нею повноліття.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов необхідно задовільнити частково та стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, «якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України…»
Керуючись статтями 12, 13, 133, 141, 229, 265, 273 ЦПК України, статтями 80,180,181 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22 липня 2004 року Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт № НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.09.2020 року до досягнення нею повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22 липня 2004 року Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в розмірі 840 грн. 80 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: ( АДРЕСА_2 ).
Суддя І.А. Римар