Справа № 404/6510/19
Номер провадження 2/404/1684/19
12 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
у складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Проскурня О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Міської ради м. Кропивницького, управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 06.09.2019 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування де зазначив, що після смерті його матері - ОСОБА_3 мав намір вступити в спадщину та отримати у власність ј частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , однак звернувшись із відповідною заявою до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Шполянської А. О. отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09.09.2019 року призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07.07.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання з'явився представник позивача - адвокат Усатенко В. Ю., який в судовому засідання підтримав у повному обсязі заявлені вимоги та просив задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , щодо задоволення позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Міської ради м. Кропивницького - Бардиш Є. М. підтримав поданий через канцелярію суду відзив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького належним чином про час розгляду справи повідомлявся про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Встановлено, що в серпні 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Кропивницької державної нотаріальної контори №2 Шполянської А.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3 на частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.08.2019 р. № 1782/02-31.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 є чоловік померлої - ОСОБА_5 , який помер в один день з ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 з 26.06.1985, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.9). У 1990 році подружжям спільно був придбаний будинок АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто, за загальним правилом застосування презумпції ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують. Відповідна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 №6-843цс 17.
Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи викладене, померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала 1/2 частина зазначеного житлового будинку, то після смерті ОСОБА_3 Позивач має право на успадковування половини вказаної 1/2 частини будинку, тобто на успадкування 1/4 частини будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку вартість житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , складає 307 300,00 грн. Позивач має право на половину спадкової маси, що відкрилася після смерті його матері, тобто на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями. Вартість 1/4 частини будинку становить 76 825,00 грн. (307 300 : 4 = 76 825).
Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві зазначила, що позивач не надав жодного доказу наявності у спадкодавця-матері ОСОБА_3 спадкового майна: правовстановлюючих документів на її ім'я на спадкове майно (спірний будинок), Витягів про державну реєстрацію її прав власності на нерухоме майно в Єдиному Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відповідач у своєму відзиві зазначила , оскільки у матері позивача - ОСОБА_3 відсутнє зареєстроване майно, тому позивач не може успадкувати те, чого немає у наявності у його матері-спадкодавця, зокрема, ј частини спірного будинку. Також зазначила, що єдиною спадкоємицею спірного будинку, після смерті спадкодавця-батька є вона, котра є його рідною донькою, оскільки позивач не є його рідним сином.
Представник відповідача Міської ради м. Кропивницього - Бардиш Є. М. висловив свою наступну правову позицію, щодо даного предмету спору, вказуючи , що спірний будинок є особистою власністю ОСОБА_5 .
Згідно зі ст. 48 ЦПК України, сторонами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за заявленими позовними вимогами.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.06.1985 року (а.с.9).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухому майно №177831040 від 16.08.2020 року власником будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с.11).
Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Стаття 1216 ЦК України регламентує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 померли в один день - ІНФОРМАЦІЯ_1, тому успадковувати після їх смерті можуть спадкоємці відповідно по Ѕ частині домоволодіння, а оскільки у померлої двоє дітей то відповідно позивач має право на ј частину спірного будинку.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 60,70, СК України, ст..ст.16, 258, 328,368, 372, 392,1216,1217,1218,1216, 1222, 1261,1267, 1277,1297 ЦК України, ЦПК 4, 5, 12, 13, 48, 141, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач: міська рада м. Кропивницького, місце знаходження: вул. В.Перспективна,41,25006,ЄДРПОУ 26241020;
відповідач: управління комунальної власності міської ради м. Кропивницького місце знаходження вул. В.Перспективна,41,25006,ЄДРПОУ 37623993.
Повний текст рішення складений 17.11.2020 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда