Справа № 404/7666/19
Номер провадження 2/404/1971/19
26 жовтня 2020 року м. Кропивницький
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Варакіної Н.Б.
за участю секретаря - Уманенко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про виділ в натурі часток у праві власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі часток у праві власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.
В обґрунтування вимог посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Прохором Л.Є., він є власником 11/25 частки у праві власності на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Згідно архівної довідки № 51863 від 25.02.2019 співвласником, а саме власником 14/25 частки у праві власності на зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1979 від 16.05.2002. Вказане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці загальною площею 734,9 кв.м. Відповідно до даних технічного паспорту на домоволодіння (інвентаризаційна справа № 468691), виготовленого ОКП «КООБТІ» станом на 18.02.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа домоволодіння - 94,5 кв.м., в тому числі 51,6 кв.м. житлової площі. За даною адресою розташовано два житлових будинки, один з яких позначений на плані під літерами «Ааа1а2», глинобитний, обкладений цеглою, загальною площею 56,2 кв.м., в тому числі житловою площею 29,8 кв.м. (11/25 частки позивача), а другий - під літерами «Ббб1», цегляний, загальною площе. 38,3 кв.м., в тому числі житловою площею 21,8 кв.м. (14/25 частки відповідача). Домоволодіння має надвірні будівлі та споруди: погріб «дЕІ», убиральню «Г», сараї «ДПд1ЕЗЗ1З2», вимощення «І», вигрібну яму «З», колонку «+», огорожу «N1N3». Право на приватизацію земельної ділянки співвласниками не реалізовувалось. Має намір продати свій будинок та прилеглу до нього земельну ділянку, однак не може цього зробити без надання відповідного дозволу співвласника, з яким не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі земельної ділянки, що призводить до неможливості укласти договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України. Порядок користування земельною ділянкою існував ще між колишніми співвласниками домоволодіння за існуючою між ними домовленістю відповідно до розміру часток у праві спільної часткової власності, подвір'я розділено парканом (відповідно до даних технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду стоном на 08.09.1988, а також відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду станом на 16.08.2001) Зазначений поділ є умовним, оскільки жодних замірів чи визначення розмірів земельної ділянки відповідно до рівності часток не проводилось. Відповідно до висновку про реєстрацію домоволодіння по АДРЕСА_2 була домовленість про зміну часток загальної власності, засвідченого нотаріальною конторою м. Кіровограда за № 596 від 16.02.1959. Просить суд виділити йому в натурі 11/25 часток у праві власності на домоволодіння житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної часткової власності, з присвоєнням окремої адреси виділеній частині. Визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_2 відповідно до часток у праві власності житлового будинку. Стягнути з відповідача понесені мною судові витрати.
Відповідач надіслав до суду пояснення, в яких просить визначити порядок користування земельною ділянкою, відповідно до варіанту №2 запропонованого експертом у висновку, оскільки в ньому є можливість обслуговувати будинок та він є власником, який фактично проживає у домоволодіння 18 років. ОСОБА_1 ж фактично не користується зазначеним майном, бажає його реалізувати. Тому його права нічим не порушуються. Просив відмовити у задоволенні вимоги про виділення в натурі, оскільки вони не підтверджені доказами, до нього з цього питання позивач не звертався.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив суд присвоїти його будинку новий номер. Суду не пояснив, який з варіантів порядку користування спірною земельною ділянкою, визначений висновком експертом, є найбільш для нього прийнятним.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником 11/25 частки домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Прохором Л.Є.
Згідно архівної довідки № 51863 від 25.02.2019 співвласником, а саме власником 14/25 частки у праві власності на зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1979 від 16.05.2002.
За заявою ОСОБА_2 встановлені межі земельної ділянки розміром 0,0737 га в натурі та присвоєний кадастровий номер 3510100000:14:126, що вбачається з технічної документації із землеустрою.
З технічного паспорту на житловий будинок вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 надавалась на підставі рішення міськвиконкому ради народних депутатів від 29.04.1953 за № 519 попереднім власникам домоволодіння.
За заявою ОСОБА_1 до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про проведення земельно-технічної експертизи, експертом зазначеної установи складений висновок експерта № 5095/5096/19-27 від 13.01.2020 за результатами проведення земельно-технічної експертизи.
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналіз змісту норм цих статей у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Висновком експерта № 5095/5096/19-27 від 13.01.2020 за результатами проведення земельно-технічної експертизи визначено два варіанта порядку користування земельною ділянкою.
Зазначений висновок визнаний відповідачем, який просив взяти до уваги запропонований експертом варіант № 2 додатку № 4.
Позивач свою думку щодо варіанту порядку користування земельною ділянкою не висловив.
Оскільки висновок ніким не оспорений, суд приймає його як належний та допустимий доказ.
У висновку експерт зазначив, що фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 не відповідає ідеальним часткам співвласників.
При визначенні варіанту порядку користування земельною ділянкою суд приймає до уваги думку сторін, щодо прийнятності варіантів, відповідність Державним будівельним нормам, згідно яких розмір земельної ділянки повинен визначатися відповідно до чинних будівельних норм та правил, санітарних норм та правил, інших нормативних документів та містобудівної документації, зокрема, необхідно застосовувати Державні будівельні норми 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, підпунктом 3.25 яких установлено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Суд приходить до висновку, що найбільш відповідатиме інтересам сторін, порядок користування земельною ділянкою розташованої по АДРЕСА_2 відповідно до ідеальних часток співвласників, запропонований експертом у варіанті № 2, згідно якого:
Співвласнику з часткою 11/25 пропонується в користування відокремлену земельну ділянку загальною площею 0,0325 га. (в додатку 4 позначено зеленим кольором), що відповідає його ідеальній частці. На земельній ділянці розміщений житловий будинок літ. «А» з прибудовами літ. «а-а2» та господарські будівлі.
Межі розподілу мають наступний вигляд:
-від лівої бокової межі вздовж фасадної межі по АДРЕСА_2 по ламаній довжиною 2,60+7,70+2,64м;
-від фасадної межі поворот ліворуч до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «Б», далі на відстані 1,0м від зовнішніх стін житлового будинку літ. «Б» та прибудов літ. «б,б1» довжиною 14,80м;
- на відстані 1,0м від зовнішньої стіни прибудови літ. «б1» поворот ліворуч довжиною 4,50м;
- далі поворот праворуч до перетину з задньою межею довжиною 20,10м;
- поворот ліворуч вздовж задньої межі до перетину з лівою боковою межею довжиною 6,48м;
- поворот ліворуч вздовж лівої бокової межі до перетину з фасадною межею довжиною 15,02+20,24м.
Співвласнику з часткою 14/25 пропонується в користування відокремлену земельну ділянку загальною площею 0,0412 га. (в додатку 4 позначено синім кольором), що відповідає його ідеальній частці. До даної земельної ділянки наявний в'їзд через ворота. На земельній ділянці розміщений житловий будинок літ. «Б» з прибудовами літ. «б-б1» та господарські будівлі.
Межі розподілу мають наступний вигляд:
- від правої бокової межі вздовж фасадної межі по АДРЕСА_2 довжиною 8,69м;
- від фасадної межі поворот праворуч до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «Б», далі на відстані 1,0м від зовнішніх стін житлового будинку літ. «Б» та прибудов літ. «б,б1» довжиною 14,80м;
- на відстані 1,0м від зовнішньої стіни прибудови літ. «б1» поворот ліворуч довжиною 4,50м;
- далі поворот праворуч до перетину з задньою межею довжиною 20,10м довжиною 20,10м;
- поворот праворуч вздовж задньої межі до перетину з правою боковою межею по ламаній довжиною 5,50+1,72+7,78м;
- поворот праворуч вздовж правої бокової межі до перетину з фасадною межею довжиною 32,74м.
Згідно даного варіанту порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 співвласники мають в своєму користуванні відокремлені земельні ділянки, які по площі відповідають часткам 11/25 та 14/25. До земельної ділянки співвласника з часткою 14/25 залишається існуючий в'їзд через ворота. За рахунок існуючого проїзду на земельній ділянці співвласника з часткою 11/25, додається до земельної ділянки співвласника з часткою 14/25 земельна ділянка шириною 1,0м та довжиною 14,80м для можливості обслуговування житлового будинку літ. «Б» з прибудовами літ. «б,б1».
Позивач також просить суд виділити йому в натурі 11/25 часток у праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 , з присвоєнням окремої адреси виділеній частині.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Виділ у натурі частки із майна - це поділ одного домоволодіння на самостійні об'єкти нерухомого майна, з власним входом та допоміжними приміщеннями/спорудами, системами водопостачання, водовідведення, опалення, тощо.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого КМУ 06.06.2018.
Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18 червня 2007 року № 55.
Пунктом 1.2. якої передбачено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Поділ можливий у добровільному або у судовому порядку, лише за умови наявності технічної можливості виділити кожному співвласнику відокремлену частку у майні та дотримання певної процедури, встановленої законом.
В позові повинно бути обґрунтована технічна можливість виділення частки в натурі підтверджена належними та допустимими доказами, а саме висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Крім того, суду необхідно надати докази реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що підтвердив би дійсний намір позивача щодо виділу своєї частки, а також правовстановлюючі документи на право користування бо володіння земельною ділянкою.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до інших учасників спільної часткової власності для виділення своєї частки в натурі у спосіб, визначений ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування спору про виділ в натурі частки з майна між ним та відповідачем, доказів вчинення позивачем дій, які б свідчили про намір виділити свою частку у спільному майні в натурі, та про наявність технічної можливості на це.
За таких обставин позов у частині вимог про виділення в натурі частки майна, яке знаходиться у спільній частковій власності задоволенню не підлягають.
Окремо, суд звертає увагу на те, що вимога про присвоєння окремої адреси об'єкту нерухомого майна, яку просить позивач у позові, взагалі не може бути предмет судового розгляду, оскільки, для присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна законодавством встановлена відповідна процедура.
Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого КМУ 06.06.2018, адреса об'єкта нерухомого майна - ідентифікатор об'єкта нерухомого майна, який складається з назви адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ та Севастополь), району, населеного пункту або селищної чи сільської ради, іменованого об'єкта (у разі наявності), назви вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо), номера об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди тощо), номера корпусу та/або номера окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).
Власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об'єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси. Порядок та перелік документів необхідних для присвоєння об'єктам нерухомості поштової адреси встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування.
Судові витрати, понесені позивачем, складаються з судового збору в розмірі 1536,80 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження понесених судових витрат позивач не надав.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384,20 грн (1/2 частина від задоволених вимог).
На підставі ст.ст. 319, 356, 364, 377 ЦК України, керуючись ст. 256 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про виділ в натурі часток у праві власності та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.
Встановити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,0737 га, розташованою в по АДРЕСА_2 згідно з варіантом №2 додатку №4 висновку експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5095/5096/19-27 від 13.01.2020, відповідно до якого:
ОСОБА_1 , з часткою 11/25, користується відокремленою земельною ділянкою загальною площею 0,0325 га. (в додатку 4 позначено зеленим кольором), що відповідає його ідеальній частці. На земельній ділянці розміщений житловий будинок літ. «А» з прибудовами літ. «а-а2» та господарські будівлі.
Межі розподілу мають наступний вигляд:
-від лівої бокової межі вздовж фасадної межі по АДРЕСА_2 по ламаній довжиною 2,60+7,70+2,64м;
-від фасадної межі поворот ліворуч до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «Б», далі на відстані 1,0м від зовнішніх стін житлового будинку літ. «Б» та прибудов літ. «б,б1» довжиною 14,80м;
- на відстані 1,0м від зовнішньої стіни прибудови літ. «б1» поворот ліворуч довжиною 4,50м;
- далі поворот праворуч до перетину з задньою межею довжиною 20,10м;
- поворот ліворуч вздовж задньої межі до перетину з лівою боковою межею довжиною 6,48м;
- поворот ліворуч вздовж лівої бокової межі до перетину з фасадною межею довжиною 15,02+20,24м.
ОСОБА_2 , з часткою 14/25, користується відокремленою земельною ділянкою загальною площею 0,0412 га (в додатку 4 позначено синім кольором), що відповідає його ідеальній частці. До даної земельної ділянки наявний в'їзд через ворота. На земельній ділянці розміщений житловий будинок літ. «Б» з прибудовами літ. «б-б1» та господарські будівлі.
Межі розподілу мають наступний вигляд:
- від правої бокової межі вздовж фасадної межі по АДРЕСА_2 довжиною 8,69м;
- від фасадної межі поворот праворуч до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «Б», далі на відстані 1,0м від зовнішніх стін житлового будинку літ. «Б» та прибудов літ. «б,б1» довжиною 14,80м;
- на відстані 1,0м від зовнішньої стіни прибудови літ. «б1» поворот ліворуч довжиною 4,50м;
- далі поворот праворуч до перетину з задньою межею довжиною 20,10м довжиною 20,10м;
- поворот праворуч вздовж задньої межі до перетину з правою боковою межею по ламаній довжиною 5,50+1,72+7,78м;
- поворот праворуч вздовж правої бокової межі до перетину з фасадною межею довжиною 32,74м.
У задоволенні вимог про виділення позивачу в натурі 11/25 часток у праві власності на домоволодіння житлового будинку по АДРЕСА_2 , з присвоєнням окремої адреси виділеній частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду складено 05.11.2020.
Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна
районного суду
м.Кіровограда