П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6298/20
Категорія: 112030100
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко Е. С.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить:
визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року протиправними;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 за період роботи з грудня 2015 року по грудень 2017 року не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована незгодою апелянта із застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. за № 1013 (зі змінами), якою підвищено посадові оклади працівників, керівних працівників, спеціалістів і службовців, оскільки судом першої інстанції не з'ясовано чи вживалися заходи передбачені п. 3 цієї постанови щодо збільшення грошового забезпечення, водночас схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу передбачалась постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008р. та діяла на час виникнення спірних правовідносин. На думку апелянта, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з грудня 2015 року по грудень 2017 року є січень 2008 року.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) звільнено з військової служби та наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 61, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити не виплачену індексацію грошового забезпечення. Але, листом військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2020р. № 1/2726, на звернення позивача від 29.04.2020р. №27/зі, позивача повідомлено, що фінансування на виплату індексації грошового забезпечення в період з 01 жовтня 2015 року по січень 2018 не проводилась.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно, всупереч нормам законодавства не проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року. При цьому вказав, що позивачем в свою чергу не доведено обґрунтованості заявленої вимоги про врахування базового місяця 01.01.2008 року, а тому прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.1 та ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2,3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст.4 Закону).
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 12.12.2018р. по справі №825/874/17 .
Так, колегія суддів зазначає, що в період з грудня 2015 року по грудень 2017 року включно індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2017року, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Водночас, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року включно, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, позивачу індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась.
На момент початку невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення, пункт 5 Порядку № 1078 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року за № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою апелянт пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Як встановлено судовою колегією, вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. за № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши постанову Кабміну України № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто періоду який охоплює період оскаржуваних правовідносин, судова колегія вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Разом з цим, колегія судів зазначає, що відповідачем на момент розгляду даної справи не здійснено будь-якого розрахунку суми індексації грошового забезпечення позивача, в тому числі і встановлення базового місяця для її здійснення.
За таких умов відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку позивача не повинен застосовуватись.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Окрім того, виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.
Таким чином, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав апелянта, пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року" відсутні.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку саме про передчасність позовних вимог щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.
Колегія суддів наголошує, що у разі незгоди з подальшими діями відповідача щодо визначення базового місяця, розміру нарахування та виплати індексації, позивач не позбавлений можливості звернутися з захистом порушених прав до суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що застосування судом першої інстанції абз.2 п.3 Постанови №1013 та зазначення, що даний абзац встановлює базовий місяць для обчислення індексації є безпідставними, оскільки вказана правова норма містить застереження про те, що обчислення індексу споживчих цін здійснюється відповідно до Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015. Тобто, абз.2 п.3 Постанови №1013 є бланкетною нормою, яка не може тлумачитися без урахування положень Порядку №1078.
Відповідно до п.4 ч.1 с.317 КАС України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За правилами частини 4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає,що оскаржуване рішення необхідно змінити, в частині підстав та мотивів його прийняття.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 20 липня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року є висновки викладені у даній постанові.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 17 листопада 2020 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова