18 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/1087/20
Головуючий в 1 інстанції: Донцов Д.Ю.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 липня 2020 року по справі № 522/1087/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом, у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР №887/19 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок відноситься до старого фонду та потребує ремонту, у зв'язку з чим позивачка була змушена за власні кошти відремонтувати покрівлю, яка знаходилась над її квартирою, що не є самочинним будівництвом. У подальшому, на підставі технічного паспорту від 12.07.2018 року та довідки від 12.07.2018 року за позивачкою зареєстровано право власності на квартиру площею 149,3 кв.м. в установленому законом порядку. Позивачка, стверджує, що фактично нею проведено лише ремонтні роботи в квартирі, що не містять ознак реконструкції та самочинного будівництва. Разом з тим, постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР №887/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200грн.
Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що позивачкою проведено капітальний ремонт квартири, а також реконструкцію, внаслідок чого квартиру об'єднано з мансардою та площу квартири збільшено. При цьому, зареєстрованих документів, які дають право на виконання будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є правомірною.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 14 липня 2020 року по справі № 522/1087/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №887/19 від 27.12.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КпАП України скасовано, провадженні по справі про адміністративне правопорушення закрито.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції вказав на те, що посадова особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради мала скласти протокол про адміністративне правопорушення або безпосередньо під час здійснення перевірки, або протягом наступних 24 годин із обов'язковим дотриманням приписів ч. 4 ст. 256 КУпАП щодо роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності прав і обов'язків, передбачених статтею 268 цього Кодексу, про що зробити відмітку у протоколі. Також, право власності ОСОБА_1 зареєстровано до проведення Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради перевірки, а тому фактично будівельні роботи завершено, що виключає наявність ознак порушень приписів ч. 5 ст. 96 КпАП України.
Не погодившись з вищеозначеним рішенням суду Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків обставинам справи, у зв'язку з чим неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначає, що ОСОБА_1 виконувала будівельні роботи з капітального ремонту кв. АДРЕСА_2 , шляхом заміни фундаменту та існуючих несучих конструкцій першого, другого та мансардного поверху, які відображені у технічному паспорті від 12.07.2018р., виготовленому ТОВ «АН «Експерт», газобетонними блоками, а також заміни міжповерхових перекриттів та покрівлі. Водночас, згідно із даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмови у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 . Також, на думку скаржника, відмова суб'єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами заходу державного нагляду (контролю), а так само від отримання вказаних документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553. Між тим, на думку відповідача, приписами КУпАП не передбачено можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності у разі небажання отримання протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, формальні недоліки документів, складених з метою проведення перевірки або за результатами її проведення, не спростовую встановлених під час перевірки правопорушень, у зв'язку з чим такі недоліки не можуть слугувати самосійною підставою для скасування результатів перевірки.
Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом позивачкою подано письмовий відзив, у якому зазначено, що ОСОБА_1 жодних будівельних робіт не проводилось, вона ремонтувала належні їй нерухоме майно. Позивачкою виконувались роботи, які не потребують отримання дозволу на їх виконання. Крім того, на час проведення фахівцем контролюючого органу заходу державного нагляду (контролю) ОСОБА_1 мала зареєстроване право власності на свою квартиру.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Зокрема, колегію суддів установлено, що у період з 11.12.2019р. по 17.12.2019р. головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Найко В.Г., у присутності ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку з питань дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Капітальний ремонт кв. АДРЕСА_2 ».
За наслідками вказаної перевірки фахівцем контролюючого органу складено акт №002081 від 17.12.2019р., у висновках якого вказано на виконанні ОСОБА_1 будівельних робіт з капітального ремонту кв. АДРЕСА_2 , шляхом заміни фундаменту та існуючих несучих конструкцій першого, другого та мансардного поверху газобетонними блоками, а також заміни міжповерхових перекриттів та покрівлі, без отримання права на виконання таких робіт, внаслідок чого порушено вимоги п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466.
У зв'язку з чим, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та статей 254, 255, 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Найко В.Г. складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2019р., у якому серед іншого зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12год. 00хв. 27 грудня 2019р. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського,6, каб.321.
Означений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2019р. своєчасно було надіслано на адресу ОСОБА_1 , та отримано останньою 26.12.2019р., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.84).
Також, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 ОСОБА_1 видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.12.2019р., яким вимагалось одержати право на виконання будівельних робіт в строк до 17.02.2020р.
Судом з'ясовано, що за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №002081 від 17.12.2019р., протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.2019р., припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №745/19 від 17.12.2019р., заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2019р. №887/19, в якій зазначено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з капітального ремонту кв. АДРЕСА_2 , шляхом заміни фундаменту та існуючих несучих конструкцій першого, другого та мансардного поверху газобетонними блоками, а також заміни міжповерхових перекриттів та покрівлі, без отримання права на виконання таких робіт, внаслідок чого порушено вимоги п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, у зв'язку з чим ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у сумі 10200грн.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, відповідно до пункту 2 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 убачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
З огляду на викладене, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть здійснюватися і щодо збудованого об'єкту.
Так, колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
Згідно технічного паспорту від 12.11.2002 року загальна площа квартири, яка складається з першого та другого поверху, становила 72,4кв.м., з них житлова площа 21,5кв.м.
Також, 12.07.2018р. ТОВ «АН Експерт» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 від 12.07.2018 року, з якого вбачається, що жилі та підсобні приміщення квартири розміщені на І-ІІ, ІІІ (мансардному) поверхах ІІ-во поверхового будинку з мансардою, являють собою окрему квартиру, яка складається з 4-х житлових кімнат. Загальна площа квартири 149,3м.кв., житлова - 68,8м.кв.
На підставі зазначених вище правовстановлюючих документів за ОСОБА_1 19.03.2018р. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 149,3кв.м., житловою - 68,8кв.м.
Відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки ТОВ «АН Експерт» від 12.07.2018р. площа квартири збільшилася у зв'язку з реконструкцією.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 згідно із абз. 1 п. 2 якого будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складених фахівцем контролюючого органу за наслідками проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Капітальний ремонт кв. АДРЕСА_2 », об'єкт будівництва віднесено до незначних наслідків СС1.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , за наслідками проведення якої відбулася зміна площі об'єкта нерухомості з 72.4м.кв. до 143,3м.кв.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження подання ОСОБА_1 до контролюючого органу повідомлення про початок виконання зазначених будівельних робіт.
Згідно із п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Частиною 5 статті 96 КУпАП передбачено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч. 4 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з капітального ремонту кв. АДРЕСА_2 , шляхом заміни фундаменту та існуючих несучих конструкцій першого, другого та мансардного поверху газобетонними блоками, а також заміни міжповерхових перекриттів та покрівлі, без отримання права на виконання таких робіт, у зв'язку з чим Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради цілком правомірно ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у сумі 10200грн.
При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, є необґрунтованими доводи позивача відносно виконання ОСОБА_1 робіт, які не потребують дозволу на їх виконання, оскільки за наслідками дослідження приписів Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, колегією суддів установлено, що виконані ОСОБА_1 роботи не підпадають під дію вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Не є доречними також твердження позивача про те, що ОСОБА_1 жодних будівельних робіт не проводилось, а відбувався ремонт належного позивачу нерухомого майна, оскільки як установлено колегією суддів та підтверджується наявними у матеріалах справи документами ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , за наслідками проведення якої з'явилася мансарда (ІІІ-ій поверх), та як наслідок відбулася зміна площі об'єкта нерухомості з 72.4м.кв. до 143,3м.кв.
Крім того, на думку колегії суддів, неможливо надбудувати другий поверх не змінюючи фундамент та існуючих несучих конструкцій, або ж не створюючи нових.
Також, суд апеляційної інстанції, у даному випадку, як на підставу для задоволення позовних вимог, не погоджується з висновком місцевого суду щодо порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про розгляд справи, з урахуванням наступного.
Так, як установлено судом, та зазначено вище, у Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2019р., який складено у присутності ОСОБА_1 зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12год. 00хв. 27 грудня 2019р. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського,6, каб.321.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підпису та отримання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2019р., останній своєчасно було надіслано на адресу позивача, та отримано 26.12.2019р., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.84).
Між тим, жодних доказів на підтвердження виконання вимог містобудівного законодавства та подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідного повідомлення про початок виконання зазначених робіт, позивачем до матеріалів справи не додано.
Натомість, в обґрунтування власної позиції здійснює посилання на наявність формальних підстав, які, на її думку, є достатніми для визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2019р. №887/19.
При цьому, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що допущення фахівцем контролюючого органу під час проведення позапланової перевірки, та в складених за її наслідками відповідних матеріалах про притягнення до адміністративної відповідальності формальних порушень, у разі недотримання господарюючим суб'єктом вимог містобудівного законодавства, не може слугувати безумовною підставою для звільнення такого суб'єкта господарювання від відповідальності.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем належним чином обґрунтовано, викладену в апеляційній скарзі позицію, в системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, та надано до суду належні докази.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 липня 2020 року по справі № 522/1087/20 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови від 27.12.2019р. №887/19 про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.