18 листопада 2020 р. Справа № 480/4219/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 480/4219/19
за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року задоволено позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
04.09.2020 на рішення суду Головного управління Державної податкової служби у Сумській області повторно подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 визнано підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано ГУ ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду заяви із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку, з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви.
26.10.2020 на виконання вимог суду, скаржник подав клопотання, в якому просив визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду поважними та поновити строк.
В обґрунтування зазначає, що вперше скаржник зі скаргою звернувся в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 апеляційна скарга повернута у зв'язку з несплатою судового збору, копія якої отримана 21.08.2020.
Зазначає, що апелянтом вживалися заходи щодо сплати судового збору, який сплачено 20.08.2020 згідно платіжного доручення № 1350, проте 21.08.2020 апелянт отримав ухвалу суду про повернення раніше поданої апеляційної скарги. Затримка сплати судового збору пояснюється затримкою фінансування витрат. Вказує, що після сплати судового збору, апелянтом невідкладно подано апеляційну скаргу, а тому просить визнати зазначені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Також відповідача зазначає, що працівник, який відповідав за супроводження справи у суді, перебував у щорічній відпустці.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 19.11.2019, повний текст якого складено 25.11.2019, копія судового рішення отримана скаржником 27.11.2019 (а.с. 63), апеляційна скарга вперше подана 26.12.2019.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 480/4219/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 15 297,45 грн.
03.02.2020 на виконання вимог ухвали суду апелянтом надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційна скарга повторно залишена без руху.
24.02.2020 від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 продовжено ГУ ДПС у Сумській області строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
04.05.2020 скаржником повторно подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 продовжено ГУ ДПС у Сумській області термін для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 протягом 10 днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 480/4219/19 повернуто скаржнику у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, копія якої отримана апелянтом 21.08.2020.
04.09.2020 ГУ ДПС у Сумській області повторно подано апеляційну скаргу, тобто з пропуском тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою ст. 295 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України “Про судовий збір” податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.
Податкові органи є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Отже, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.09.2020 по справі № 160/8398/18.
Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з підстав перебування у відпустці працівника, відповідального за супроводження справи, колегія суддів вважає такими , що не свідчать про поважність причин пропуску строку, оскільки ці обставини стосуються виключно організації власної внутрішньої діяльності відповідача. При цьому, перебування особового складу у відпустках не позбавляє обов'язку субєкта владних повноважень на подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого чинним законодавством.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки відповідачем вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 не виконано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 480/4219/19 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 480/4219/19 за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова