18 листопада 2020 року справа №200/5965/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (повне судове рішення складено 13 серпня 2020 року в м. Слов'янську) в справі № 200/5965/20-а (суддя в І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення № 4 від 17.01.2020 про припинення виплати субсидії з 01.05.2018 та повернення надмірно виплачених коштів у сумі 27834,01 грн, а саме: 11446,65 грн за період з 01.05.2018 по 31.01.2019; 9950,15 за період з 01.02.2019 по 30.09.2019; 6437,21 грн за період з 01.10.2019 по 31.12.2019;
- зобов'язати відновити призначену житлову субсидії за період з 1 травня 2018 року по теперішній час.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач протиправно припинив виплату їй субсидії, оскільки не врахував того, що з 01.01.2018 ОСОБА_2 з нею та з дітьми не проживає, вони не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано прийняте відносно ОСОБА_1 рішення, яке зазначене в протоколі № 4 від 17 січня 2020 року.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відновити раніше призначену ОСОБА_1 житлову субсидію за період з 1 травня 2018 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивач отримувала житлову субсидію в неопалювальний сезон 2017-2018 років і не надала нові заяву та декларацію згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018№ 329, станом на 01.05.2018, житлову субсидію з травня 2018 року по квітень 2019 року та з травня 2019 року по квітень 2020 року ОСОБА_1 було призначено автоматично лише на зареєстрованих осіб, а саме: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Отримання інформації про членів сім'ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, при автоматичному призначенні житлової субсидії чинним законодавством України не передбачено. Вибірковою перевіркою встановлено, що до складу сім'ї позивача входять члени родини не зареєстровані за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , а саме чоловік позивача ОСОБА_2 і син ОСОБА_4 . Це є обставиною, яка вплинула або могла вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії і на визначення її розміру. При цьому позивач не повідомляла про членів своєї родини, не зареєстрованих за місцем домогосподарства, і нову заяву та декларацію не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , має дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З наявної в матеріалах справи копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 випливає, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також позивачем надані копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3368934 від 19.04.2004 і договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2004 щодо права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
11 січня 2020 року УПСЗН складений акт № 30-20 проведення перевірки достовірності та повноти інформації, наданої заявником для призначення державної соціальної допомоги від 11.01.2020, за яким виявлено, що до складу сім'ї позивача входять члени родини, які не зареєстровані за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , а саме чоловік позивача ОСОБА_2 і син ОСОБА_4 . При цьому зазначено, що з 01.05.2018 нової заяви і декларації для призначення субсидії, у відповідності до змін, затверджених п. 2 Постанови КМУ від 27.02.2018 № 329, заявником не надано.
До вказаного акта додана копія паспорта позивача, а також написаної позивачем пояснювальної записки від 10.01.2020, в якій позивач зазначила, що до складу її сім'ї входять члени родини, не зареєстровані за адресою її домогосподарства, а саме чоловік позивача ОСОБА_2 і син ОСОБА_4 . Також позивач зазначила, що з 01.05.2018 нову заяву і декларацію не подавала, оскільки не знала про таку необхідність.
Відповідно до виписки з протоколу комісії № 4 від 17.01.2020 за наслідками розгляду подання щодо припинення надання житлової субсидії з січня 2020 року комісією вирішено припинити надання житлової субсидії з січня 2020 року згідно з п. 119 Положення.
27 січня 2020 року УПСЗН складено акт № 52 проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлової субсидії, яким виявлена невірна інформація про склад домогосподарства. Внаслідок цього позивачу надмірно виплачено кошти в сумі 27834,01 грн, через що з 01.05.2018 по 31.12.2019 позивачем не проводилась оплата належної частини житлово-комунальних послуг у повному обсязі.
Розпорядженням УПСЗН від 27.01.2020 вирішено здійснити перерахунок та розрахувати суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за період з 01.05.2018 по 31.12.2019.
Позивач отримала повідомлення УПСЗН № 52 від 27.01.2020 про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії з особових рахунків та у готівковій формі, за яким згідно з рішенням комісії від 17.01.2020 № 4, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про члена сім'ї зі складу домогосподарства, виявлено, що позивач подала неповну/невірну інформацію про склад домогосподарства та майновий стан. Внаслідок чого позивач надмірно виплачені кошти в сумі 27834,01 грн, через що з 01.05.2018 по 31.1.2019 позивачем не проводилась оплата належної частини житлово-комунальних послуг у повному обсязі.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 повідомлена про припинення виплати субсидії з 01.05.2018 і здійснення зняття надмірно виплачених коштів у сумі 27834,01 грн.
До суду надані рішення про призначення позивачу субсидії від 21.11.2019, від 19.11.2019, від 21.08.2019, від 23.09.2019, від 22.07.2019, від 21.06.2019, від 24.05.2019, від 16.04.2019, від 25.01.2019, від 14.02.2019, від 07.11.2018, від 23.11.2018, від 22.06.2018, від 17.09.2018, від 22.01.2018, від 22.11.2017, від 08.12.2016, від 24.03.2016, з яких наявні відомості про членів сім'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
Крім того, до суду надані копія заяви позивача від 19.10.2015 про призначення житлової субсидії, декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії та довідок про забезпеченість житловою площею від 01.12.2015, від 01.10.2016, від травня 2017 року та від 01.05.2018, у яких містяться відомості про зареєстрованих за адресою домогосподарства осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
У довідці Управлінні реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради № 21797 від 25.05.2020 зазначено, до складу сім'ї/зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
Також до суду наданий акт про не проживання, складений головою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» 01.06.2020 щодо не проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.2018 ОСОБА_2 .
Вважаючи, що УПСЗН всупереч вимог чинного законодавства нараховує припинило виплату житлової субсидії, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) до повноважень Кабінету Міністрів України належать: встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Отже, єдиним органом який може визначати умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.
Пунктом 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення № 848), визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.
Згідно з п. 9 Положення № 848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Пунктом 78 Положення № 848 установлено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період (сезон (у редакції, чинній до 22.10.2019) для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, крім домогосподарств: у складі яких є особи, зазначені у підпункті 3 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, зазначених в абзацах шостому та сьомому підпункту 3 пункту 14 цього Положення); у складі яких є внутрішньо переміщені особи; у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб; які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.
За приписами п. 90 Положення № 848 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо: зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств, зазначених в абзацах третьому, четвертому і шостому пункту 78 цього Положення; зміни соціального статусу членів домогосподарства; зміни у складі сім'ї члена домогосподарства; зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком; зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об'єднання; настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 14 цього Положення.
Пунктом 91 указаного Положення передбачено, що в разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім'ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація.
Відповідно до п. 119 Положення № 848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість за житлово-комунальні послуги; громадянин не виконує зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг; у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених у пункті 18 цього Положення.
Згідно з п. 121 Положення № 848 надання житлової субсидії у випадках, зазначених у пунктах 119 і 120 цього Положення, припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою).
Також відповідно до п. 125 указаного Положення передбачено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» (далі - Постанова № 329), яка набрала чинності 01.05.2018 і втратила чинність 01.10.2019, було встановлено, що з 1 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Зі змісту наданих УПСЗН відзиву і доданих до нього документів та апеляційної скарги випливає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі абзацу п'ятого п. 119 Положення № 848 у зв'язку з неповідомленням позивачем про обставини щодо зміни в складі сім'ї. При цьому, відповідач посилається на п. 2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329, за якими з 1 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.
Суд зазначає, що наведена норма Постанови № 329 містить умови, за яких здійснюється призначення житлової субсидії в певних випадках. При цьому, єдиним наслідком невиконання цих умов (подання нових заяви і декларації) може бути лише не призначення житлової субсидії.
УПСЗН зазначає, що житлову субсидію позивачу призначено автоматично у зв'язку з тим, що отримання інформації про членів сім'ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, законодавством України не було передбачено.
Проте суд зазначає, що організаційні недоліки роботи суб'єкта владних повноважень та/або прогалини в законодавчому регулюванні спірних правовідносин не повинні тлумачитися не на користь особи. Суд ураховує, що з позивачем не подавалися до УПСЗН завідомо недостовірні відомості щодо членів її сім'ї, з урахуванням чинного на момент подання відповідних заяв і декларацій законодавства.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
На думку суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення позивачем своїх обов'язків, порушує вимогу «якості закону». Тому норми нормативно-правового акта, виданого на підставі Закону, допускають неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи і суб'єкта владних повноважень, рішення має прийматися на фізичної особи.
Дійсно, за приписами Положення № 848, з урахуванням подальших змін, особа має подавати нову декларацію і заяву в разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім'ї члена домогосподарства.
Але з паспорту позивача випливає, що з 12.05.2016 до 01.01.2018 жодних змін у складі її сім'ї не відбулось.
Щодо періоду з 01.01.2018 позивач зазначила, що взаємини з її чоловіком погіршилися і це стало підставою припинення сімейних стосунків. Також зазначила, що ОСОБА_2 ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. При цьому, у письмових поясненнях від 10.01.2020 до УПСЗН позивач зазначила ОСОБА_2 як члена сім'ї.
Проте суд вважає, що наявність або відсутність фактичних сімейних стосунків між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не має суттєвого впливу на питання правомірності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки в будь-якому разі після 01.01.2018, станом на 01.05.2018 і до прийняття оскаржуваного рішення зміни в складі сім'ї позивача не відбувалися. Крім того, оскаржуване рішення прийняте не тільки у зв'язку з неповідомленням про чоловіка, а також у зв'язку з неповідомленням про дитину - ОСОБА_4 .
Отже, у відповідача були відсутні підстави для припинення раніше призначеної житлової субсидії у зв'язку з неповідомленням позивачем про вказаних членів сім'ї, оскільки після зміни правового регулювання умов надання житлової субсидії не відбувалися зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні членів домогосподарств або зміни у складі сім'ї члена домогосподарства, а тому у позивача не виник обов'язок повідомити про такі обставини.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок про протиправність рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради № 4 від 17.01.2020 в тій частині, що стосується прав позивача, і наявність підстав для його скасування в цій частині, спростовуючи доводи апелянта з цього приводу.
З огляду на протиправність припинення раніше призначеної житлової субсидії, наявні підстави для зобов'язання відновити раніше призначену житлову субсидію.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року в справі № 200/5965/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 18 листопада 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Л. В. Ястребова