Справа № 420/4294/20
18 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів №216 від 08.04.2020 року та №282 о/с від 21.04.2020 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 216 від 08.04.2020 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 .
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 282 о/с від 21.04.2020 р. про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 (0004507), старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху.
поновити ОСОБА_1 в поліції на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на посаді.
В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №216 від 08.04.2020 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. На реалізацію зазначеного наказу видано наказ № 282 о/с від 21.04.2020 року яким, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 (0004507), старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху, з 21 квітня 2020 року, з виплатою грошової компенсації за 8 календарних днів невикористаної в році звільнення щорічної чергової основної оплачуваної відпустки.
Із зазначеними наказами позивач категорично не погоджується, вважає їх неправомірними та винесеними із порушенням встановленої законом процедури, безпідставними, упередженими та такими, що підлягають скасуванню в частині звільнення зі служби в поліції.
Позивач зазначає, що будь-яких порушень положень Закону та Дисциплінарного статуту Національної поліції України в його діях у викладених в матеріалах службового розслідування обставинах не вбачається, викладені обставини не відповідають дійсності, а відповідач прийшов до хибного висновку внаслідок необ'єктивного та упередженого службового розслідування. Жодного відношення до наведених груп месенджера «Telegram» та переписки у них позивач не мав та не має. Жодних порушень чи недотримання вимог законів України чи інших нормативно-правових актів позивачем не допускалось, завжди сумлінно ставився до покладених на нього обов'язків. Крім того, в наказі не розкрито в чому полягали неетична поведінка поліцейського з боку позивача, в чому вона була виявлена за результатами службового розслідування, не розкрито також, що саме було зроблено позивачем на невиконання наведених у наказі пунктів Інструкції. Процедура службового розслідування проведена з чисельними грубими процесуальними порушеннями Закону.
Позивач також вказує, що не мав можливості надати пояснення та належним чином не ознайомлювався із висновком службового розслідування. Тобто, позивачу станом на час звернення до суду достовірно невідомо за що саме його притягнуто до самої суворої дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. У зв'язку з неправомірними діями відповідача позивач позбавлений можливості знати в чому його звинуватили та притягли до дисциплінарної відповідальності.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.1-17 т.2) згідно з яким останній зазначив, що заперечує проти позову. Представник відповідача зазначає, що з метою забезпечення повного, всебічного й об'єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов'язків про, що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року № 41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування. З яким Позивач ознайомився 14.01.2020 року, про що свідчить його підпис. Під час проведення службового розслідування з метою реалізації права на захист позивач 21.01.2020 року надав пояснення та був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування, знав з яких підстав проводиться службове розслідування. Клопотань, заяв та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції від останнього до дисциплінарної комісії не надходило.
Представник відповідача зазначає, що за результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 10.03.2020 року, зі змісту якого вбачається, що Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що саме за бездіяльності ОСОБА_1 та відсутності контролю за виконанням доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 №8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху» стало можливим настання негативних наслідків що стали підставою для проведення службового розслідування. Також, Дисциплінарною комісією встановлено, що т.в.о. начальника ВБДР УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1 здійснює неналежний контроль за якістю та своєчасністю опрацювання матеріалів, розгляд яких здійснюється співробітниками даного відділу (під час розгляду звернення ОСОБА_2 від 22.11.2019 вх. ДПП від 13.11.2019 № К-10521 надіслано відповідь заявнику 11.12.2019 вих. № К-4260/41/13/07102-2019 та лист Департаменту транспорту зв'язку та організації дорожнього руху, в якому вказано, що звернення надсилається «за належністю» для подальшої відповіді заявнику, що є порушенням вимог частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян», оскільки таке звернення надсилається за належністю у термін не більше п'яти днів).
Разом з тим, представник відповідача вказує, що зміст ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та п.п. 7, 8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дає підстави дійти висновку, що на керівника покладений обов'язок професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до посадових (функціональних) обов'язків, в тому числі щодо контролю за дотримання підлеглими службової дисципліни. Про стан дотримання підлеглими службової дисципліни керівник зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому керівникові. Таким чином, встановлено факт неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 під час тимчасового виконання обов'язків начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, що виразився в порушенні вимог підпунктів 2-1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7 пункту 2.1 розділу 2, підпункту 3.1.8 пункту 3.1 розділу 3, пункту 4.1 статті 4 посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13 грудня 2017 року № 6086.
Дисциплінарна комісія встановила, що підстави для проведення службового розслідування в тому числі виникли через бездіяльність ОСОБА_1 , що виразилось у відсутності контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, нездійсненні аналізу стану службової дисципліни та ненаданні об'єктивної доповіді про це безпосередньому керівникові, непроведенні профілактичної роботи зі зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а також відсутності контролю за виконанням доручення УПП в Одеській області ДПП від 13 травня 2019 року №8999/вн/41/13/01/12, чим порушено пункт 6 цього доручення.
Крім того, представник відповідача вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час здійснення службового розслідування враховано негативну службову характеристику позивача.
Таким чином, представник відповідача вважає, що відповідач за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність в діях позивача вчинків, які слугують підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням. Під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ОСОБА_3 не є підлеглим ОСОБА_1 , так як дорученням начальника Управління патрульної поліції в Одеській області за №8698ВН/41/13/05/01-18 від 23.04.2018 року «Про вдосконалення роботи відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області» т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ОСОБА_1, було доручено для виконання посадових інструкцій інспекторів відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП забезпечити прибуття до відділу старшого інспектора з особливих доручень капітана поліції ОСОБА_3 .
Тобто, ОСОБА_3 вибув з підпорядкування т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ОСОБА_1 , та перейшов під порядкування начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, під яким і знаходився до моменту свого звільнення.
Доручення начальника Управління патрульної поліції в Одеській області за №8698ВН/41/13/05/01-18 від 23.04.2018 року «Про вдосконалення роботи відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області» не втратило своєї дії. ОСОБА_3 до моменту звільнення не вибував з підпорядкування начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП.
Крім того, за твердженням позивача, відповідач не наводить будь-яких доказів на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 щодо підриву авторитету Національної поліції з боку певних співробітників поліції.
Щодо відсутності контролю з боку ОСОБА_1 за виконанням доручення УПП в Одеській області ДПП від 13 травня 2019 року №8999/вн/41/13/01/12, позивач стверджує, що він з цим дорученням і додатком до нього ознайомлений не був. Про існування цього доручення і про те, що контроль за його виконанням покладено на нього, ОСОБА_1 дізнався 21.01.2020 року, про що заявляв при проведені службового розслідування. Між тим вищезазначені пояснення ОСОБА_1 службовим розслідуванням проігноровані і до уваги не прийняті. В свою чергу матеріали службового розслідування і матеріали справи не містять доказів ознайомлення і доведення до відома ОСОБА_1 доручення УПП в Одеській області ДПП від 13 травня 2019 року № 8999/вн/41/13/01/12. Тому посилання на відсутність контролю з боку ОСОБА_1 за виконанням доручення УПП в Одеській області ДПП від 13 травня 2019 року № 8999/вн/41/13/01/12 є безпідставними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не можуть слугувати підставою для його звільнення.
Разом з тим, позивач вважає, що поведінку підлеглих працівників у кожному конкретному випадку не можна ставити у пряму залежність від професіоналізму їх керівника, а встановлені службовим розслідуванням обставини, дії працівників поліції, що призвели до порушення ними службової дисципліни, вчинені ними на власний розсуд, а не за дорученням позивача, як начальника.
Крім того, позивач зазначає, що ним, як керівником вживались усі передбачені чинним законодавством заходи щодо здійснення контролю за підлеглими (скликались наради, складались доповідні записки щодо неналежного виконання обов'язків підлеглими, інструктаж особового складу, на якому в тому, числі позивач проводив профілактичну роботу зі зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень тощо).
На підставі викладеного позивач вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позов безпідставними.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.09.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах національної поліції на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху та має звання старший лейтенант поліції.
Відповідно до витягу з наказу №390 о/с від 29.05.2019 року «Про звільнення від тимчасового виконання обов'язків та покладання тимчасового виконання обов'язків» покладено тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0004507), старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області, з посадовим окладом 3100 грн, з 29 травня по 28 вересня 2019 року. Підстава: рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 26.04.2019. (а.с. 105 т.2)
Згідно з витягом з наказу №841 о/с від 30.10.2019 року ««Про звільнення від тимчасового виконання обов'язків та покладання тимчасового виконання обов'язків» покладено тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0004507), старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області, з посадовим окладом 3100 грн, з 31 жовтня по 01 березня 2020 року. Підстава: рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 09.10.2019. (а.с. 106 т.2)
Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 року т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції підполковник поліції ОСОБА_4 доповів т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки (т.2 а.с.38-39).
Наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького №41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП, в тому числі позивача. На період відсторонення від виконання службових обов'язків наказано знаходитись на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник на період відсторонення від виконання службових обов'язків (т.2 а.с. 40-43).
З зазначеним наказам позивач ознайомився 14.01.2020 року, про що свідчить його особистий підпис (т.2 а.с. 44).
Позивачем 21.01.2020 року в межах службового розслідування надані письмові пояснення (т.2 а.с.102-104).
За результатом проведення службового розслідування відповідачем складено висновок від 10 березня 2020 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 11, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців першого, другого, п'ятого пункту 1 розділу II, абзаців першого, третього пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №' 1179, вимог підпунктів 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7 пункту 2.1 розділу 2, підпункту 3.1.8 пункту 3.1 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УШІ в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13 грудня 2017 року № 6086, пункту 6 доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху», Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (т.2 а.с.131-259).
Наказом №216 від 08.04.2020 року, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 11, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців першого, другого, п'ятого пункту 1 розділу II, абзаців першого, третього пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №' 1179, вимог підпунктів 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.7 пункту 2.1 розділу 2, підпункту 3.1.8 пункту 3.1 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УШІ в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13 грудня 2017 року № 6086, пункту 6 доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху», Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с. 290-314).
З наказом №216 від 08.04.2020 року позивач ознайомлений 21.04.2020 року про що свідчить його особистий підпис та зауваження стосовного того, що позивач з даним наказом не згодний, з висновком від 10.03.2020 року не ознайомився, витяг з наказу отримав.
Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 21.04.2020 року №282о/с відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0004507) старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху. (т.2 а.с. 316).
Позивач, не погоджуючись з наказом Департаменту патрульної поліції №216 від 08.04.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» та наказом №282 о/с від 21.04.2020 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Судом встановлено, що наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького №41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків, на період відсторонення від виконання службових обов'язків старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0004507). Наказано знаходитись на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник на період відсторонення від виконання службових обов'язків (т.1 а.с.143-146).
З зазначеним наказом позивач ознайомився 14.01.2020 року, про що свідчить його особистий підпис (т.2 а.с.44).
Також, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування 21.01.2020 року позивачем надавались письмові пояснення (т.1 а.с.102-104).
При цьому, судом встановлено, що будь-яких заяв, клопотань та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, в тому числі щодо додаткового роз'яснення його прав, від ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії не надходило та заперечень щодо відібрання у нього пояснень комісії не було висловлено.
З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що ОСОБА_1 був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний щодо проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість надати додаткові пояснення.
Крім того, наказ ДПП НПУ від 08.04.2020 №216, зі змістом якого позивач ознайомлений 21.04.2020, містить детальний опис встановлених під час проведення службового розслідування обставин та на сторінках 8-9 наказу викладені обставини стосовно професійної діяльності позивача, які стали підставою для притягнення його, як керівника, до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, доводи позивача стосовно того, що на час звернення до суду йому не відомі були підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності є також необґрунтованими.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією було встановлено, що відповідно до доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12, «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху», з метою підвищення ефективності забезпечення безпеки дорожнього руху, на території м. Одеса, керівникам стройових підрозділів, начальникам відділів та секторів УПП в Одеській області ДПП, доручено направити на виконання функціональних обов'язків для забезпечення безпеки дорожнього руху, особовий склад, який буде задіяний на регулювання дорожнього руху на ділянках з вичерпною пропускною спроможністю та ускладненими умовами руху автотранспорту і пішоходів, в разі необхідності або виникнення умов, які погіршують пропускну спроможність автомобільних доріг міста, таких як відключення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення заторів, виникнення ДТП, погіршення погодних умов. Відповідно до вказаного доручення старшим групи регулювання дорожнього руху призначено старшого інспектора з особливих доручень відділу БДР УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 . В свою чергу контроль за виконанням вимог доручення покладено на т.в.о. УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 Відповідно до додатку № 1 вказаного доручення, визначено наступних працівників УПП в Одеській області ДПП, які залучались до виконання доручення: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , також в додатку зазначені адреси регулювання дорожнього руху та час, коли необхідно здійснювати регулювання.
Також, у висновку від 10.03.2020 встановлено, що після аналізу змісту доручень від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 (Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху) та від 06.08.2019 № 14771 (Про організацію регулювання дорожнього руху в ручному режимі), фотозображень переписок ОСОБА_3 комісією встановлено, що орієнтовно в березні 2019 року ОСОБА_3 створено групу в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до якої увійшли частина особового складу, яка згодом, згідно доручення від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 (Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху), увійшла до складу створеної групи. Комісією зауважено, що сама група фактично створена раніше ніж видано доручення.
Відтак, в період з березня по червень 2019 року до учасників групи в меседжері «Telegram» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» входили наступні працівники:
старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , старший інспектор з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП;
старший сержант поліції ОСОБА_25 , поліцейський взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП;
лейтенант поліції ОСОБА_27, інспектор взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УГІП в Одеській області ДПП;
старший сержант поліції ОСОБА_21, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП;
підполковник поліції ОСОБА_20, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП;
лейтенант поліції ОСОБА_19, інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП;
старший сержант поліції ОСОБА_26 , молодший інспектор відділу озброєння УПП в Одеській області ДПП;
майор поліції ОСОБА_29 інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП;
сержант поліції ОСОБА_14, поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП;
майор поліції ОСОБА_28, інспектор взводу № 1 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП;
рядовий поліції ОСОБА_18 , інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП.
За висновками Дисциплінарної комісії указаними поліцейськими систематично допускались порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, дії ОСОБА_19 ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , що зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, є проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Всупереч вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_30 не утримались від виконання незаконних доручень ОСОБА_3 не оцінили їх правомірність та можливу шкоду заподіяну внаслідок їх виконання. У діях ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 встановлено систематичне, грубе порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»
З огляду на дисциплінарні проступки вищезазначених працівників, дисциплінарною комісією встановлено, що фактично ОСОБА_1 який з березня 2019 року перебував на посаді т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП самоусунувся від здійснення контролю за діяльністю підлеглого ОСОБА_3 , не виконував вимоги доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху» згідно з яким на ОСОБА_1 покладено контроль за його виконанням, чим порушив вимоги пункту 6 указаного доручення.
Також, Дисциплінарна комісія встановила, що в порушення вимог пункту 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_1 після втрати чинності доручення УПП в Одеській області ДПП від 13 травня 2019 року № 8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху» та видання нового доручення, яким старшим групи регулювальників дорожнього руху повторно визначено ОСОБА_3 , розуміючи, що указана група продовжувала підривати авторитет Національної поліції, керівництву ДПП та УПП в Одеській області ДПП про це не доповідав, чим вчинив дисциплінарний проступок.
Також у висновку від 10.03.2020 року вказано, що в діях ОСОБА_1 вбачається відсутність належного контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, невжиття заходів щодо припинення допущення ними її порушень, недотримання вимог законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та на порушення вимог пунктів 1, 2, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_3 , від учинення правопорушення не стримував, керівникові про це не повідомляв.
У діях ОСОБА_31 встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II, абзаців 1, 3 пункту З розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706.
Відтак, за результатом проведення службового розслідування встановлено факт неналежного виконання своїх посадових обов'язків старшим інспектором з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразились у порушенні вимог пунктів 2.1.1., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.7., 3.1.8 посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Відповідно до пункту 4.1. посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086 начальник відділу несе відповідальність за результати роботи особового складу відділу, виконавську та службову дисципліну, дотримання законності у службовій діяльності, прав і свобод людини та громадянина.
Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що саме за бездіяльності ОСОБА_1 та відсутності контролю за виконанням доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 № 8999/вн/41/13/01/12 «Про створення спеціальної мобільної групи особового складу для залучення у разі необхідності регулювання дорожнього руху» стало можливим настання негативних наслідків що стали підставою для проведення службового розслідування.
Отже, дисциплінарною комісією встановлено ряд порушень щодо неналежного виконання позивачем посадових обов'язків під час тимчасового виконання обов'язків начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП.
Так, відповідно до наданих позивачем пояснень від 21.01.2020 року, ним особисто зазначено, що про існування доручення УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2019 року №8999/вн/41/13/01/12 йому було відомо, однак про те, що контроль за його виконанням був покладений на позивача йому відомо не було, та вперше про це позивач дізнався 21.01.2020 року. Також позивачем зазначено, що йому не було відомо про додаток №1 до доручення. При цьому, стосовно доручення УПП в Одеській області ДПП від 06.08.2016 року № 14771, позивач вказав, що керівництво УПП в Одеській області ДПП йому повідомляло що контроль за регулюванням дорожнього руху покладено на працівника його відділу старшого інспектора з особливо важливих доручень старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
При цьому позивач зазначив, що відповідно до розподілених обов'язків він здійснював контроль за працівниками відділу, які відповідають за звернення громадян та надають господарські та адміністративні послуги, а ОСОБА_32 відповідав за працівників відділу, які перебували на постійному патрулюванні.
Відповідно до наказів ДПП від 29.05.2019 №390о/с та від 30.10.2019 року №841о/с на старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків начальника цього відділу.
Відповідно до Посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 року №6086 начальник відділу (а.с. 107-112 т.2), зокрема:
2.1.1. Здійснює керівництво діяльністю відділу, розподіляє обов'язки між особовим складом відділу, очолює та контролює його роботу.
2.1.3. За дорученням керівництва розглядає особисто або організовує та контролює своєчасний та якісний розгляд особовим складом відділу запитів та звернень громадян, органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій тощо з питань, вирішення яких належить до компетенції відділу, подає керівництву пропозиції щодо вжиття відповідних заходів реагування за результатами їх розгляду.
2.1.7. Вносить пропозиції керівництву щодо планування службової діяльності відділу. Контролює у межах своєї компетенції виконання доручень керівництва.
2.1.8. Здійснює постійний контроль за дотриманням особовим складом відділу порядку носіння однострою, правил внутрішнього трудового розпорядку.
2.1.18. За вказівкою керівництва виконує інші обов'язки та завдання в межах законодавства та згідно з компетенцією.
4.1.4 несе відповідальність за результати роботи особового складу відділу, виконавську та службову дисципліну, дотримання законності у службовій діяльності, прав і свобод людини та громадянина.
Отже, зважаючи на вимоги до начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП та відповідальність визначені в посадовій інструкції, доводи позивача про те, що йому, як керівнику відділом, не було відомо про те, що контроль за виконанням доручення від 13.05.2019 року №8999/вн/41/13/01/02 покладено на т.в.о. начальна відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 свідчить про неналежне ставлення до виконання доручень керівництва, оскільки будучи обізнаним про наявність доручення керівництва, виданого з метою підвищення ефективності забезпечення безпеки дорожнього руху території м. Одеси, тобто питання яке безпосередньо стосуються очолюваного відділу, позивач, як керівник відділу не приділив належної уваги до його змісту. При цьому, також будучи обізнаним, про те, що безпосередньо старшим групи є його підлеглий, працівник відділу ст. інспектор з особливо важливих доручень ВБДР ОСОБА_3 .
Щодо доручення УПП в Одеській області ДПП від 23.04.2018 року №8693ВН/41/13/05/01-18 «Про вдосконалення роботи відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області», суд зазначає наступне.
Дійсно відповідно до вказаного доручення позивача зобов'язано забезпечити прибуття до відділу старшого інспектора з о/д капітана поліції ОСОБА_3 для виконання посадових інструкцій інспекторів відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області. (а.с. 32-33 т.1). при цьому слід відмітити, що вказане доручення носить тимчасовий характер.
Однак, в додатку №1 до доручення №8999/вн/41/13/01/02 зазначено, що ОСОБА_3 є працівником відділу безпеки дорожнього руху, тобто підпорядкованому позивачу відділу.
Таким чином, доводи позивача щодо безпідставності висновків службового розслідування в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, доводи позивача щодо того, що ст. інспектор з особливо важливих доручень ВБДР ОСОБА_3 перебував під керівництвом у іншої особи про що йому усно повідомили є безпідставними, оскільки переведення/переміщення поліцейського здійснюється на підставі наказів, а не за усним повідомленням. В свою чергу, зазначене додатково підтверджує відсутність належного контролю за діяльністю особового складу відділу.
Між тим, Дисциплінарною комісією виявлено також недоліки в адміністративних матеріалах, що складені працівниками ВБДР УПП в Одеській області ДПП.
При цьому відмічено, що вказані порушення виявлені під час попередньої перевірки комісією ДПП (доповідна записка ДПП від 06.05.2019 №8583/41/2-2019). Однак, допускаються в подальшій роботі поліцейських ВБДР УПП в Одеській області ДПП, що свідчить про неналежний контроль т.в.о. начальника ВБДР УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1
Разом з тим, встановлено, що т.в.о. начальника ВБДР УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1 здійснює неналежний контроль за якістю та своєчасністю опрацювання матеріалів, розгляд яких здійснюється співробітниками даного відділу. Зокрема, крім іншого, встановлено, що з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року ст. інсп. з о/д ВБДР УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_3 не розглянуто жодного звернення, що підтверджує неналежне виконання його посадових обов'язків та підтверджує факти, викладені в поясненнях ОСОБА_1 .
Позивач в адміністративному позові та у відповіді на відзив стверджує, що відповідачем не враховано його доповідну записку від 17.10.2019 року з якою він звертався до керівництва стосовно неналежного виконання посадових обов'язків особовим складом відділу, проте зазначене не відповідає дійсності, оскільки вказана доповідна записка врахована під час проведення службового розслідування та наявна в матеріалах цього розслідування.
Разом з тим, слід зазначити, що надані до суду копії подяк та грамот датовані 2018 роком та не мають відношення до періоду за який проведено службове розслідування.
Щодо протоколів наради співробітників відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, суд зазначає, що здійснення постійного контролю за дотриманням особовим складом відділу порядку носіння однострою, правил внутрішнього трудового розпорядку, розподіл обов'язків між особовим складом відділу, та контроль роботи управління є прямими обов'язками позивача, а тому проведення нарад з особовим складом є свідченням того, що позивач виконував свої безпосередні обов'язки та не спростовує встановлених під час здійснення службового розслідування недоліків в його роботі.
Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. В свою чергу ситуація навколо поліцейських, контроль за діяльністю яких був покладений на позивача, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, наслідки проступків позивача, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Суд наголошує, що вказані дисциплінарні проступки позивача виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом виявлено не було.
Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в матеріалах справи доказами.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів №216 від 08.04.2020 року та №282 о/с від 21.04.2020 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3)
Суддя П.П. Марин
.