Справа № 420/12379/20
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
18 листопада 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу №577/03-09 від 30.10.2020 р. «Про часткове задоволення скарги» від 20.10.2020 р., за вхідним номером С-1724-08.3,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу №577/03-09 від 30.10.2020 р. «Про часткове задоволення скарги» від 20.10.2020 р., за вхідним номером С-1724-08.3.
Разом з позовом надана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
-зупинення дії наказу №577/03-09 від 30.10.2020 р. виданого Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині тимчасового блокування доступу державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 рік з 09.11.2020 по 08.11.2021 включно до моменту набрання судового рішення у цій справі законної сили.
В обґрунтування заяви позивач зазначив наступне.
Предметом спору заявленого адміністративного позову є встановлення правомірності дій відповідача, що стали підставою для прийняття спірного наказу №577/03-09, яким тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначив, що здійснене блокування доступу до Державного реєстр речових прав на нерухоме майно порушує не тільки його права, а також і права третіх осіб, права власності яких, а також проведення реєстраційних дій щодо зняття та накладення арештів та інших реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав, що не можуть бути належно зареєстровані, та створюють перешкоди для виникнення у громадян права власності на нерухоме майно, а отже треті особи позбавлені свого конституційного права на користування, володіння та розпорядження майном.
Тобто блокування позивачу, як державному реєстратору доступу до Реєстру речових прав є порушення права на працю та обмежує його у можливостях повноцінного здійснення службової діяльності.
Позивач вважає, що достатньо правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Розглянувши матеріали справи в частині, що стосується вирішення питання про забезпечення позову, суд вважає, що заява представника позивача не належить до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Також, суд зазначає, що обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваного позивачем наказу, може бути встановлено судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а отже заява позивача про забезпечення позову не належить до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.150-154 КАС України, суд -
У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу №577/03-09 від 30.10.2020 р. «Про часткове задоволення скарги» від 20.10.2020 р., за вхідним номером С-1724-08.3,- відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя: О.Я. Бойко