Справа № 420/7606/20
18 листопада 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) капітана 1 рангу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів, -
11.08.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування пунктів наказу.
17.08.2020 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
07.09.2020 року за вх. № 35348/20 від позивача надійшла заява на усунення недоліків.
14.09.2020 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування:
пункт 1 наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 24.04.2020 року № 272- АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана»;
пункт 6 наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 30.04.2020 року № 287-АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана»;
пункт 2 наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.05.2020 року № 326-АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «сувора догана» - залишено без розгляду.
Продовжено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви в частині вимог, що стосуються оскарження наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 26.05.2020 року № 212-ос «Про особовий склад» - в частині, що стосується звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту «ж» (у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) пункту 5 частини 2 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» головного корабельного старшини ОСОБА_1 (П- 0312420).
29.09.2020 року за вх. № 39825/20 позивачем, на виконання ухвали суду від 14.09.2020 року надано заяву, в якій позивач просить вважати причини пропуску строк звернення до суд поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом. При відкритті провадження, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин спірних правовідносин, суд вирішив надати правову оцінку в судовому засіданні. Так у вказаній заяві позивач зазначає, що на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється, а тому перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з моменту (дати) закінчення карантину. Позивач зазначає, що звернувся до суду 06.08.20 року, проте подати на той час оскаржуваний наказ позивач не міг, оскільки не був ознайомлений з оскаржуваним наказом взагалі, а підписи на аркушах ознайомлення є підробленими. З вказаних підстав позивач просить визнати поважними причини пропуску строків звернення до суду.
05.10.2020 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи).
13.11.2020 року за № 48246/20 від представника відповідача надійшла заява, в якій заявник просить адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування наказів Одеського загону морської охорони «Про особовий склад» від 26.05.2020 року № 212-ос та № 250-ос від 22.06.2020 року - залишити без розгляду з підстав визначених ч. 4 ст. 123 КАС України. Вказана заява обґрунтована тим, що про звільнення з військової служби в запас у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту 26.05.2020 року позивачу стало відомо з аркушу попередження військовослужбовця про звільнення в запас (відставку) ЗСУ від 26.05.2020 року та подання до звільнення з військової служби в запас ЗСУ від 26.05.2020 року. У вказаних документах позивач проставив особистий підпис про ознайомлення і того ж дня був виданий наказ Командира 1 загону морської охорони № 212-ос від 26.05.2020 року про звільнення позивача, зміст якого доведений до ОСОБА_1 26.05.2020 року в присутності відповідних посадових осіб та видано на руки для розрахунку обхідний лист та витяги з наказу про звільнення (у матеріалах справи). Також, заявник зазначає, що позивач розрахувався з військовою частиною по всіх видах забезпечення та здав справи та посаду старшини дивізіону катерів морської охорони 22.06.2020 року, про, що свідчить його особистий рапорт та обхідний лист, в якому зазначений номер та дата наказу, яким позивача буде виключено зі списків частини. Відповідач стверджує, що 22.06.2020 року ОСОБА_1 , доведений зміст наказу командира Одеського загону морської охорони від 22.06.2020 року № 250-ос про виключення його зі списків частини та всіх видів забезпечення в присутності відповідних посадових осіб та того ж дня виданий на руки припис до Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеса, про що свідчить особистий підпис позивача в журналі № 248 «Обліку прибувшого та вибувшого особового складу (військовослужбовці)». Строк звернення до суду, на переконання відповідача, щодо оскарження законності видання та скасування даного наказу від 22.06.2020 року № 250-ос «По особовому складу» сплинув 23.07.2020 року. З наведених підстав відповідач просить залишити позов без розгляду.
16.11.2020 року від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв'язку із захворюванням на COVID-19.
17.11.2020 року від представник відповідача надійшла заява про розгляд заяви про залишення позову без розгляду за відсутності представника.
В судове засідання 17.11.2020 року представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України з врахуванням клопотання представника відповідача, розгляд клопотань продовжено в порядку письмового провадження.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2020 року на засіданні атестаційної комісії Одеського загону морської охорони розглянуто питання подальшого проходження військової служби військовослужбовців, які мають 2 і більше дисциплінарних стягнення, зокрема відносно ОСОБА_1 за результатами якого комісією вирішено надати термін для усунення недоліків та заслухати повторно. На вказаному засіданні був присутній ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис.
26.05.2020 року відбулось засіданні атестаційної комісії Одеського загону морської охорони на якому розглянуто клопотання про звільнення в запас ЗСУ через систематичне невиконання умов контракту ОСОБА_1 , на якому, за результатами одноголосного голосування, вказане клопотання задоволено.
26.05.2020 року ОСОБА_1 , ознайомлений під особистий підпис з поданням Першого заступника командира загону - начальника штабу 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України капітана 1 рангу Черткова О. про звільнення ОСОБА_1 за підпунктом «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
26.05.2020 року ОСОБА_1 , підписано Аркуш попередження військовослужбовця про звільнення в запас (відставку) ЗСУ.
26.05.2020 року командиром 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України прийнято наказ №212-ОС, яким за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракт військовослужбовцем) п. 5 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас Збройних Сил України, головного корабельного старшину ОСОБА_1 (П-031242 старшину дивізіону катерів морської охорони (місце дислокації н.п. Одеса), звільнено без прав носіння військової форми одягу та розірвано контракт.
22.06.2020 року командиром 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України прийнято наказ №250-ОС, яким головного корабельного старшину ОСОБА_1 (П-031242) старшину дивізіону катерів морської охорони (з місцем дислокації н.п. Одеса), звільненого з військової служби наказом командиром 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 212-ОС від 26.05.2020 року, виключено зі списків особового складу та всіх видів військового забезпечення, в підтвердження ознайомлення з яким в журналі обліку прибувшого та вибувшого особового складу (військовослужбовців) № 248 міститься підпис ОСОБА_1 .
22.06.2020 року ОСОБА_1 , подано та підписано рапорт, яким останній доповів, що справи та посаду старшини дивізіону катерів морської охорони здав.
Отже, як вбачається з встановлених судом обставин, позивач обізнаний про підстави звільнення з військової служби та ознайомлений з відповідними оскаржуваними наказами, зокрема з Наказом № 212-ОС від 26.05.2020 року - 26.05.2020 року та з Наказом № 250-ОС від 22.06.2020 року - 22.06.2020 року.
Тобто, строк на оскарження Наказу № 212-ОС від 26.05.2020 року закінчився 27.06.2020 року, а Наказу № 250-ОС від 22.06.2020 року - 23.07.2020 року. При цьому, до суду з адміністративним позовом щодо оскарження вказаних наказів позивач звернувся 11.08.2020 року, тобто з порушенням строків, встановлених ч. 5 ст. 122 КАС України.
При цьому, суд вважає, що наведенні в заяві позивача від 29.09.2020 року за вх. № 39825/20 підстави поважності причин пропуску строк звернення до суду є необґрунтованими та не спростовують встановлених судом обстави обізнаності позивача стосовно наявних оскаржуваних наказів саме наступними датами: 26.05.2020 року та 22.06.2020 року, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача та поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так ч. 1 та ч. 3 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) капітана 1 рангу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів без розгляду.
Щодо заяви представника позивача про зупинення провадження у справі у зв'язку із захворюванням на COVID-19, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження зазначених в заяві обставин до суду не надано. Крім того, зі змісту заяви неможливо встановити хто саме захворів на COVID-19: представник позивача чи сам позивач.
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав для залишення позовної заяви без розгляду, заява представника позивача про зупинення провадження у справі не належить до розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 248, 256, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) капітана 1 рангу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова