Справа № 453/61/19 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.
Провадження № 22-ц/811/1309/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
12 листопада 2020 року м.Львів
Справа № 453/61/19
Провадження № 22ц/811/1309/20
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1
на рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Сколе 24 лютого 2020 року у складі судді Микитина В.Я.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області та Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку,-
встановив:
18 січня 2019 року позивач звернувся з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що він ( ОСОБА_2 ) разом із членами сім'ї є співвласником квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 . Відповідачу та третім особам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира НОМЕР_2 у вказаному житловому будинку. Зазначає, що відповідач здійснила реконструкцію квартири НОМЕР_2 з її розширенням за рахунок сходової клітки, яка є допоміжним приміщенням цього багатоквартирного будинку. Реконструкцію відповідач здійснила без дозволу на виконання будівельних робіт, містобудівних умов та обмежень на проектні роботи, згоди інших співвласників будинку. Стверджує, що у відповідача відсутні дозвільні документи з приводу реконструкції квартири за рахунок приміщення сходової клітки, у тому числі і дозвіл та погодження компетентних служб на початок робіт і їх завершення. Вказує, що реконструкції квартири відповідача із розширенням за рахунок сходової клітки завершені. Відповідач у прибудованому тамбурі облаштувала туалет та душову, внаслідок чого йому (позивачу) унеможливилось використання такої за призначенням. Відповідач порушує його права, як співвласника допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку і добровільно відмовляється демонтувати здійснену добудову у виді тамбуру з відновленням у попередній стан сходової клітки, таким чином усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням та конструкціями багатоквартирного житлового будинку. Просить позов задовольнити.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2020 року в позові відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник позивача. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права.Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком, має два поверхи та складається із чотирьох квартир, а також допоміжних приміщень загального користування. Власниками квартир вказаного житлового будинку питання щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не вирішувалось.
З свідоцтва про право власності на квартиру від 1 грудня 1993 року, вбачається, що позивачу разом із членами сім'ї - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить квартира НОМЕР_1 у цьому житловому будинку. Відповідачу разом із членами сім'ї - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира НОМЕР_2 в цьому будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 1 грудня 1993 року.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) підлягає державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Вчинення будь-яких дій із майном, що перебуває у спільній сумісній власності, має бути погоджено з усіма співвласниками у письмовій формі і така згода посвідчена у встановленому порядку.
Встановлено, що жодної домовленості між позивачем, відповідачем та іншими співвласниками майна, яке є у спільній сумісній власності, у передбаченому законом порядку не визначено. Вони володіють та користуються таким майном спільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Позивачем не подано доказів порушення відповідачем його прав, як співвласника квартири НОМЕР_1 у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 щодо користування його допоміжним приміщенням ( сходовою кліткою).
В акті огляду житлового приміщення від 4 березня 2019 року комісії Славської селищної ради Сколівського району Львівської області відсутні дані про наявність тамбуру у квартирі НОМЕР_2 у вказаному житловому будинку, а санвузол розташований у межах плану цієї квартири.
Відповідно до пояснень начальник відділу архітектури, містобудування та благоустрою Славської селищної ради Сколівського району Львівської області - приміщення, яке позивач називає тамбуром, є дерев'яною некапітальною (тимчасовою) спорудою - нішею, шириною близько одного метра та глибиною орієнтовно тридцять сантиметрів, котра призначена для захисту електричного розподільного щитка, що стосується подачі електроенергії виключно до квартири НОМЕР_2 . Така ніша примикає до стіни цієї квартири і жодним чином не перешкоджає позивачеві користуватися сходовою кліткою другого поверху, оскільки вхід у квартиру, одним із співвласників котрої є позивач, розташований з протилежного боку. Крім того, розмістити у цій ніші санвузол і душову є фізично неможливим. Відсутні також втручання у конструктивні елементи будинку (стіни, мережі тощо).
У фототаблиці загального коридору між квартирами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на другому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відсутня капітальна прибудова до квартири НОМЕР_2 із розміщенням у ній санвузла та душової.
21 лютого 2020 року комісією у складі уповноважених представників Славської селищної ради Сколівського району Львівської області складено повторний акт огляду житлового приміщення, в якому підтверджено відсутність у квартирі НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 станом на дату проведення огляду приміщення тамбуру із санвузлом та душовою у середині.
Позивачем не доведено порушення відповідачем його прав, як одного із співвласників квартири на належне користування приміщенням сходової клітки.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в позові.
З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді