Справа № 442/1721/20 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Провадження № 22-ц/811/1909/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
12 листопада 2020 року м.Львів
Справа № 442/1721/20
Провадження № 22ц/811/1909/20
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю Кулик С.А.
розглянув апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Форінт»
на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області, постановлену у м. Трускавці 1 червня 2020 року в складі судді Марчука В.І.,
у справі за заявою ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» про застосування зустрічного забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Форінт», з участю третьої особи: Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності, -
встановив:
ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» звернулося з заявою про застосування зустрічного забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилається на те, що 4 травня 2020 року ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області забезпечено позов. Вказує, що судом при застосуванні заходів забезпечення позову не було вирішено питання про застосування зустрічного забезпечення. Вважає справедливим здійснити розрахунок щомісячних збитків у сумі 70 000 грн., враховуючи обставини справи, рівність учасників справи, співмірність з заходами забезпечення позову та розміром збитків, які може зазнати (несе) відповідач. Стверджує, що на даний час відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Форінт» заборгованості, яка не погашена повністю. У ОСОБА_1 відсутнє будь-яке інше майно. Просить застосувати у справі зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду 420 000 грн. зі встановленням строку внесення коштів у строк не більше десяти днів з дня постановлення ухвали про застосування зустрічного забезпечення.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 1 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви.
Ухвалу суду оскаржує ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт». Проситьскасувати ухвалу суду та постановити нове рішення про задоволення заяви про зустрічне забезпечення позову, посилаючись на її доводи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з такого.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 4 травня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій всім суб'єктам державної реєстрації прав, щодо наступних об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 3079,1 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446006746115, та земельної ділянки, що знаходиться за цією адресою, площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, цільове призначення: для обслуговування відпочинково-розважального комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1266675146115, до вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що перебуває на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Згідно постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя.
Заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто він має постійне місце проживання.
Посилання представника відповідача ТОВ «ФК «Форінт» на те, що у позивача відсутнє майно у достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові, не підтверджено доказами, оскільки у матеріалах справи міститься копія відповіді № 1052370254 від 15 травня 2019 року, з якої вбачається, що на ім'я позивача відкрито 6 рахунків у банках.
Як на підставу для застосування зустрічного забезпечення заявник посилається на те, що відповідач несе витрати по утриманню майна.
Власник майна відповідно до норм ЦК України зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Дані витрати та їх розмір не залежать від вжитих заходів забезпечення позову, та відповідно вони не є збитками.
Неможливість укладення договору оренди з іншою особою не може бути пов'язана з заходами забезпечення позову, оскільки таких обмежень судом не встановлювалось.
ТОВ «ФК «Форінт» надано лист від 15 квітня 2020 року про намір укласти довгостроковий договір оренди нежитлового приміщення з ТОВ «Стелс-А».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності ( право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань); інші речові права відповідно до закону); обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва ( заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону).
Закон не перешкоджає сторонам укласти договір оренди строком до трьох років без реєстрації права користування (оренди) будівлею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Наявність такого листа не породжує жодних правових наслідків.
З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення: нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3079,1 кв.м строком на 2 роки 11 місяців. Договір є чинним.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що арешт нежитлового приміщення та земельної ділянки, заборони їх відчуження тимчасово обмежує одне з прав власника - розпоряджатися своєю власністю, без позбавлення його права володіння та користування і тому не може спричинити заявнику збитки .
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з врахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Заявником не надано належного розрахунку можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову, та відповідного обґрунтування таких розрахунків, визначаючи розмір зустрічного забезпечення виходячи з вартості спірного майна, яке в разі задоволення позову втратить заявник.
Розрахунок, здійснений ТО «ФК Форінт» має приблизний характер. Зазначена правова позиція відповідача викладена в клопотанні, суперечить загальним принципам, які закладені законодавцем при встановленні інституту зустрічного забезпечення, що повинно гарантувати покриття можливих збитків відповідача саме при відмові у задоволенні позову.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.
Вжитий захід забезпечення позову не позбавляє можливості вживати відповідачем передбачених законом заходів щодо зберігання майна, оскільки спрямоване лише на заборону відчуження та зміну суб'єктного складу права власності на спірне майно.
Накладений арешт на майно відповідача ТОВ «ФК «Форінт» жодним чином не порушує його інтереси у випадку, оскільки вправі безперешкодно володіти та користуватись вказаним майном.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у зустрічному забезпеченні позову у зв'язку з недоведеністю заявником належними та допустимими доказами необхідності вжиття відповідного заходу зустрічного забезпечення, не доведено суму можливих збитків у зазначеному заявником розмірі, наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування зустрічного забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Ухвала суду прийнята з додержанням вимог закону.
Керуючись: ст. ст. 149, 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» залишити без задоволення.
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 1 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття.
Повний текст постанови складено 17 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді