Справа № 459/2762/18 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.
Провадження № 22-ц/811/2392/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
12 листопада 2020 року м.Львів
Справа № 459/2762/18
Провадження № 22ц/811/2392/20
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Савуляка Р.В., Шандри М.М.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Червоноградського міського суду Львівської області, ухвалене у м. Червонограді 7 квітня 2020 року у складі судді Новосада М.Б.,
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики,-
встановив:
4 вересня 2018 року позивач звернувся з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 5 вересня 2016 року він (позивач) надав відповідачу кошти в розмірі 25 000 Євро терміном на 2 місяці, про що складено розписку. Вказує, що кошти у визначений термін відповідач не повернув. Стверджує, що 31 серпня 2017 року він (позивач) додатково надав відповідачу 12 000 Євро. Відповідач надав йому розписку, якою зобов'язався повернути борг на загальну суму 37 000 Євро до 31 грудня 2017 року. Зазначає, що відповідач повернув йому 2000 Євро. Просить позов задовольнити.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 7 квітня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 35 000 Євро, що станом на 7 квітня 2020 року по курсу НБУ (29,5601 грн. за 1 Євро) еквівалентно 1 034 603,50 грн. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив відповідач. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права.Просить рішення суду змінити та стягнути з нього кошти за договором позики у розмірі 23 002 Євро,що станом на 7 квітня 2020 року по курсу НБУ (29,5601 грн. за 1 Євро) еквівалентно 679 941, 42 грн. Вказує, що 2000 Євро були повернуті позивачу, про що вказано у борговій розписці. Також ним за період з 14 лютого 2017 року по 14 серпня 2018 року повернуто позивачу 9 998 Євро. Фактично неповернута сума боргу складає 25 000 Євро.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
З розписки від 5 вересня 2016 року, вбачається, що 5 вересня 2016 року відповідач позичив у позивача 25 000 доларів США терміном на 2 місяці. 31 серпня 2017 року позичив ще 12 000 доларів США, з терміном повернення до 31 грудня 2017 грудня.
Встановлено, що відповідач повернув позивачу 2000 Євро. Борг, згідно із розпискою становить 35 000 євро.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ст. 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ст. 1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов'язань відповідача позивачем була надана боргова розписка, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Згідно із ст. 1049 ЦК України - позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 цього Кодексу грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо: у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом використання валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідачем не подано доказів про повернення позивачу інших коштів, крім 2000 Євро.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 35 000 Євро, що станом на 7 квітня 2020 по курсу НБУ (29,5601 грн. за 1 Євро) еквівалентно 1 034 603,50 грн.
З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 7 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді