Справа № 466/8736/17 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-ц/811/241/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
16 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справа Львівського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
розглянувши заявуОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, -
16.11.2020 року через канцелярію суду за вх. №27106 надійшла заяваОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними.
Заяву про відвід колегії суддів заявники обґрунтовують тим, що у ході ознайомлення з матеріалами справи ними, як відповідачами, був виявлений факт недодержання суддями таємниці нарадчої кімнати, що свідчить про упередженість та необ'єктивність колегії суддів, а також втаємничення від них ухвали суду про зміну порядку розгляду справи від 18.06.2019 р. Вказують на те, що 10.04.2019 р. ОСОБА_5 зареєстрував у суді заяву про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання, нічим не обгрунтовуючи своєї вимоги. У матеріалах справи також підшито заяву ОСОБА_5 від 14.06.2019 р. про можливий для нього час призначення розгляду справи у засіданні, хоча ухвала суду про зміну розгляду справи з повідомленням учасників справи була винесена лише згодом - 18.06.2019 р. Це дозволяє відповідачам стверджувати про існування змови між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_5 у такий спосіб диктував та нав'язував судові сценарій провадження, а також вказував на дати та години, у які він матиме змогу з'являтися в судове засідання. Вказують на те, що їм не була надіслана поштою ухвала суду про розгляд справи з повідомленням учасників справи від 18.06.2019 р. та супровідний лист до неї. Вважають зміну порядку провадження безпідставною та необгрунтованою. Їх думка, яка була викладена у відзиві на позов та у запереченні на клопотання про проведення судово-технічної експертизи, не була судом розглянута, а тим більше взята до уваги. У мотиваційній частині ухвали відсутнє будь-яке правове обгрунтування, на яке суд спирався при винесенні даної ухвали. Зазначають, що у поштовому конверті, який 16.09.2019 р. одержав ОСОБА_1 містилися: повістка виклику в суд від 25.06.2019 р., супровідний лист від 6.03.2019 р., ухвала про відкриття апеляційного провадження від 6.03.2019 р., апеляційна скарга від 8.01.2019р„ заява про усунення недоліків від 01.03.2019р., довідка про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_4 від 27.02.2019 р. Проте ухвала про зміни порядку провадження та виклик сторін у судове засідання від 18.06.2019 р. та супровідний лист до неї були відсутні у вищезгаданому конверті. Суд надіслав іншим відповідачам по справі лише повідомлення про виклик в суд на засідання 24.09.2019р., що засвідчує вміст підшитих до справи конвертів, надісланих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Ці конверти були повернуті поштовими відділеннями назад до суду. Під час ознайомлення із справою вищезгадана ухвала була відсутня у матеріалах справи. Ухвала від 18.06.2019 р була підшита до справи у проміжку часу між 20.01.2020р. та 27.01.2020 р., коли головуючий суддя Левик Я.А. працював зі матеріалами справи для написання повного тексту ухвали про призначення судово-технічної експертизи від 23.01.2020 р. Водночас сторона позивача була повідомлена про зміст цієї ухвали до її винесення, точніше вона була узгоджена зі стороною позивача наперед, ще за 4 дні до її ухвалення. У такий спосіб суд виявив упередженість до сторони відповідачів, порушив їхні процесуальні права. Суд приховував від відповідачів процесуальні документи, чим порушив ст. 8 ЦПК України про відкритість інформації. Вказують, що внаслідок ознайомлення з мотиваційною частиною ухвали про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи від 18.06.2019 р., у її тексті не вбачається жодних конкретних обставин справи, з урахуванням яких суд змінив порядок розгляду справи. Проте суд, керуючись ст.ст. 365, 366, 368, 369 ЦПК України, посилається на заяви (процесуальні дії) представника позивача ОСОБА_5 від 10.04.2019 р. та ОСОБА_4 від 15.047.2019р., в яких не наводяться жодні конкретні обставини справи, а висловлюється лише їхнє бажання про особисте заслухання судом аргументів на підтримку апеляційної скарги.
У відповідності до змісту ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З матеріалів справи вбачається, що судове засідання у вказаній справі призначено на 17 листопада 2020 року. Заява ж ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М. надійшла до суду 16 листопада 2020 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання.
Зважаючи на те, що заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, питання про відвід колегії суддів вирішується судом, що розглядає справу.
Колегія суддів вважає, що заяву про відвід колегії суддів в частині заявленого відводу судді Струс Л.Б. слід залишити без розгляду зважаючи на те, що суддя Струс Л.Б. не входить до складу суду.
Окрім цього, колегія суддів вважає, що заявлення відводу у даному випадку є зловживанням процесуальними правами відповідачів з врахуванням такого.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Як вбачається із ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім цього, відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Зважаючи на вказане, а саме те, що відвід заявлений відповідачами завідомо з підстав незгоди із процесуальними рішеннями колегії суддів про призначення справи до розгляду та із способом розгляду даної справи, що не може бути підставою для відводу, про що відповідачам було відомо ще у 2019 році; зважаючи на те, що відповідачами вже втретє, завідомо заявлено відвід із схожих підстав незгоди із процесуальними рішеннями суддів, що входять до складу колегії суддів; заявниками будь-яких інших мотивованих підстав для відводу не заявлено окрім голослівних звинувачень на адресу суддів у порушенні прав відповідачів без достатніх обґрунтувань таких; а також враховуючи те, що такий відвід заявлений завідомо не на відповідній стадії, без наведення обґрунтованих причин неможливості заявлення такого раніше, у відповідності до вказаної ст. 39 ЦПК України, - слід вважати, що заявлення відводів є зловживанням їх процесуальними правами та зумисними діями з метою затягування розгляду справи.
Тому, зважаючи на те, що заявниками вчергове заявлено відвід завідомо із підстав, які не можуть бути підставами для відводу згідно ст.ст. 36, 37 ЦПК України та завідомо не на відповідній стадії розгляду (ст. 39 ЦПК України), відповідно до п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України колегія суддів вважає, що заявлення такого завідомо безпідставного відводу слід визнати зловживанням процесуальними правами та заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М. в частині заявленого відводу суддям Левику Я.А. та Шандрі М.М.слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 34, 36, 39, 44 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра