Справа № 126/1460/20
Провадження № 33/801/788/2020
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.
Доповідач: Панасюк О. С.
16 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бершадського районного суду Вінницької області від 31 липня 2020 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою судді Бершадського районного суду Вінницької області від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн 00 к. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 14 червня 2020 року о 02 год 00 хв в м. Бершадь Вінницької області по вул. Леніна ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 3107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Бершадського районного суду Вінницької області від 31 липня 2020 року як незаконну.
Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч приписам статей 7, 268, 271, 277-2 КУпАП суддя суду першої інстанції розглянув справу без його участі. Вказував, що не отримував повідомлення про розгляд справи, хоча постійно проживає з зазначеною адресою, вказною у протоколі про адміністративне правопорушення. Повернута до суду судова повістка з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», з дописом (вибув), не може слугувати доказом своєчасного його сповіщенням про місце і час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 464105 від 14 червня 2020 року, 14 червня 2020 року о 02 год 00 хв в м. Бершадь Вінницької області по вул. Леніна ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 3107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 власноручно написав у цьому протоколі.
Адміністративній відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП підлягають, зокрема, водії, які відмовились пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у встановленому законом порядку, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стягнення застосував відповідно до санкції частини першої статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на участь в судовому засіданні на увагу не заслуговують, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як видно з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Ця ж адреса зазначена і у його апеляційній скарзі.
Судова повістка про розгляд справи на 31 липня 2015 року повернулася до суду через відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання, а тому вважаються такою, що доставлена ОСОБА_1 .
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглядатиметься Бершадським районним судом Вінницької області, а тому він не мав перешкод довідатись про її призначення до розгляду на сайті «Судова влада» чи безпосередньо у суді.
Крім того, підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина шоста статті 294 КУпАП), які призвели до неправильного вирішення справи. Однак апеляційна скарга взагалі не місить доводів, які б давали підстави вважати неправильним висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, або помилковість застосованого щодо нього стягнення.
Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про скасування чи зміни постанови суду.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бершадського районного суду Вінницької області від 31 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк