Справа № 127/23841/20
Провадження №11-сс/801/811/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді : ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №42020020000000191 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2020 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, в порядку ст. 303, 304 КПК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
слідчого: ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2020 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, в порядку ст. 303, 304 КПК України.
Непогоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 04.11.2020 року, постановити нову ухвалу якою задоволити його скаргу та скасувати повідомлення слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованому у м.Хмельницькому ОСОБА_10 , погоджене з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованим у м.Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Вінницьку область ОСОБА_11 про підозру ОСОБА_7 від 26.06.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року, а також зобов”язати уповноважених осіб слідчого управління ГУНП у Вінницькій області, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року або прокурорів Вінницької обласної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, вчинити дії щодо виключення відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судовий розгляд був неповним, висновки слідчого судді викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до положень ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Слідчим суддею належним чином не досліджено, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України не відповідає дійсності, а також сторона захисту не погоджується з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які слідчий виклав у повідомленні про підозру.
Крім того, показаннями свідків, речовими доказами, документами чи висновками експерта сторона обвинувачення не доводить наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, а тому вказане свідчить про відсутність такої обов”язкової складової повідомлення про підозру, як обгрунтованість.
Більше того, слідчим не надано жодних матеріалів, які б підтверджували кваліфікуючі ознаки вимагання, що передбачені ч.4 ст. 189 КК України.
Слідчий суддя належним чином не звернув увагу на невідповідність анкетних даних осіб, про яких йдеться в тексті повідомлення про підозру, зокрема з письмового повідомлення про підозру вбачається, що слідчий на початку в анкетних відомостях пише « ОСОБА_7 », а далі по тексту « ОСОБА_12 », тому в захисту є обгрунтовані сумніви щодо наявності у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року.
Також, слідчий суддя належним чином не надав оцінку доказам, на яких грунтується повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 04.11.2020 року залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив задоволити, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, оглянувши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру є обгрунтованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Як встановлено слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
26.06.2020 слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_10 ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980 р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982 р., скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру в присутності захисника ОСОБА_14 .
Доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 у апеляційній скарзі на повідомлення про підозру фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів, відповідності викладеного у повідомленні про підозру фактичним обставинам кримінального провадження, заперечень кваліфікації дій ОСОБА_7 .
Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як встановлено слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження, вони містять достатні дані, які вказують на можливу причетність підозрюваного ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, на час складання повідомлення про підозри.
Доводи сторони захисту, що з письмового повідомлення про підозру вбачається, що в анкетних відомостях слідчий вказує « ОСОБА_7 », а далі по тексту « ОСОБА_12 », суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки дані недоліки змісту письмового повідомлення про підозру не є такими вагомими, що суттєво вплинули на порядок повідомлення про підозру або порушення прав ОСОБА_7 , як учасника кримінального провадження, а тому за відсутності інших обставин, що дають підстави ставити під сумнів обґрунтованість підозри, не можуть являтися причиною для скасування підозри.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції, -
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2020 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4