Справа № 944/2849/20
провадження 1-кп/462/523/20
17 листопада 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
при секретарі судових засідань: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд
на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22020140000000020 від 26.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки строк застосованого запобіжного заходу закінчується, із визначенням розміру застави у 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420400,00 гривень з покладенням на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор повідомив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, свою винуватість у вчиненні якого не визнає, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінились, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може не лише переховуватись від суду, а й матиме можливість впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а тому підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.
Обвинувачений заперечив щодо клопотання прокурора, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, запевнив суд, що не буде перерахуватися від суду.
Захисники обвинуваченого заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор не зазначив конкретних ризиків, а лише перерахував їх з Кримінального-процесуального кодексу, не зазначив можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а визначений розмір застави у вигляді 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непосильним, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а у випадку, якщо суд дійде до висновку про тримання обвинуваченого під вартою, просили зменшити розмір застави з носінням електронного засобу контролю.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, прийшов до наступного висновку.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Разом з тим, при вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає, що судовий розгляд по суті не розпочато, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, зокрема, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може не лише переховуватись від суду, а й матиме можливість впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, тому підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Що стосується клопотання захисників про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю або зменшення розміру застави, суд прийшов до висновку, що такі клопотання не підлягають до задоволення, оскільки не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим своїх обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, суд переконаний, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити на два місяці із визначенням застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави, на ОСОБА_6 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд
продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою по 15 січня 2021 року включно.
Заставу визначити в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420400,00 /чотириста двадцять тисяч чотириста/ гривень, яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язати:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Якщо обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить правила носіння електронного засобу контролю та інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом.
Головуючий суддя: ОСОБА_1