Ухвала
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 210/2849/20
провадження № 61-16489ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері на виробництві.
Позов мотивовано тим, що 05 жовтня 2000 року під час виконання трудових обов'язків (матері позивача) акумуляторниці ОСОБА_2 Криворізького державного гірничо - металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», внаслідок неправомірних дій електромонтера ОСОБА_3 , завдано відкриту черепно -мозкову травму, що призвела до загибелі.
Відповідно до розділу 10 Акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 65 від 12 жовтня 2000 року, особою чиї дії призвели до смертельного нещасного випадку був визнаний електромонтер ОСОБА_3 , який порушив пункт 11.1 Правил внутрішнього розпорядку для працівників Криворізького державного металургійного комбінату «Криворіжсталь». Вину самої загиблої у нещасному випадку матеріалами розслідування не встановлено.
Звістка про смерть матері призвела до того, що позивач ОСОБА_1 , зазнав сильного нервового потрясіння, незважаючи на сплив часу позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть матері не залишають його до теперішнього часу. Позивач у віці 8 років втратив рідну йому людину, яка самостійно його виховувала та утримувала. Під час навчання у середній школі позивач сильно комплексував з приводу відсутності у нього матері, усвідомлюючи, що він, на відміну від інших дітей, не має ні батька, ні матері, що завдавало йому додаткових моральних переживань. Мати завжди допомагала позивачу у будь-яких справах, підтримувала у складних життєвих ситуаціях. Внаслідок смерті матері істотно погіршився матеріальний стан позивача, оскільки після смерті матері його утримувала бабуся - пенсіонерка. Неспроможність у повній мірі задовольнити свої нагальні матеріальні потреби, зокрема у належному харчуванні, сучасному одязі, тощо, завдали йому додаткових моральних переживань. Після смерті матері його нормальні життєві зв'язки були знищені, він постійно відчуває почуття туги та самотності і до теперішнього часу не може оговтатися від втрати близької людини, перебуваючи в напруженому стані.
Розмір моральної шкоди позивач оцінював у 275 000 грн, яку просив стягнути з відповідача на його користь без утримання податків та зборів.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника на виробництві у розмірі 165 000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1 650 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року змінено, збільшено розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 з 165 000 грн до 200 000 грн.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року змінено, збільшено розмір стягнутого з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судового збору з 1 650 грн до 2 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання апеляційної скарги позивачем на користь держави судовий збір у розмірі 3 000 грн.
06 листопада 2020 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом позову у цій справі є відшкодування моральної шкоди. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 250 = 525 500,00 грн) та становить 275 000 грн. Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження заявник покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що судами проігнорована усталена судова практика, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики, а також дана справа має виняткове значення для заявника.
Посилання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є достатніми для застосування пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення, формування єдиної правозастосовчої практики не дають підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
Є. В. Петров
І. М. Фаловська