17 листопада 2020 року
м.Київ
справа № 806/4826/15
адміністративне провадження № К/9901/25654/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року (головуючого судді Кузьменко Л.В., судді: Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 квітня 2015 року:
- №0000462100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4077,40 грн.;
- №0000472100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13534,20 грн.;
- №0000482100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 862,70 грн.;
- №0000492100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15647,40 грн.;
- №0000502100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5105,30 грн.;
- №0000512100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5192,60 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказував, що ним належним чином вівся облік товарних запасів у місці їх реалізації, адже посадовими особами контролюючого органу не було висловлено жодних зауважень до наданої під час проведення перевірки Книги обліку доходів і витрат; крім того перевіряючі прийшли до помилкового висновку й щодо продажу ним тютюнових виробів за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, оскільки ними не враховано необхідності збільшення такої ціни на суму акцизного податку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2015 року №0000462100 про донарахування 4077,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000472100 про донарахування 13534,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000482100 про донарахування 862,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000492100 про донарахування 15647,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000502100 про донарахування 5105,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000512100 про донарахування 5192,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що позивачем велась Книга обліку доходів і витрат, а отже належним чином здійснювався облік товарних запасів у місці їх реалізації; обставини ж продажу тютюнових виробів за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, частково спростовуються дослідженими в суді доказами (підтверджено лише три обставини такого продажу), а тому, оскільки виокремити частину підставно нарахованих Підприємцеві штрафних санкцій не видається можливим, всі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову: позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2015 року №0000462100 в частині донарахування 722,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000502100 в частині донарахування 660,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №0000512100 в частині донарахування 235,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивачем, як підприємцем, який перебуває на загальній системі оподаткування, не надано, крім Книги обліку доходів і витрат, накладних на реалізуємі в належних йому кіосках тютюнові вироби, то ним неналежним чином здійснювався облік товарних запасів у місці їх реалізації; водночас судом взято до уваги й здійснення переміщення товарів в межах належних позивачеві торгових точок; також апеляційний суд погодився із встановленими судом першої інстанції трьома обставинами продажу Підприємцем тютюнових виробів за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, в зв'язку із чим прийшов до висновку про правомірність застосування Інспекцією штрафних санкцій, крім сум, нарахованих у зв'язку із неврахуванням переміщень товарів між кіосками.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому Підприємець посилався на ті ж доводи і мотиви, що наводились ним в позовній заяві (щодо належного обліку товарних запасів та неперевищення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби), а також на ненаведення судом апеляційної інстанції мотивів, які стали підставою для відмови в задоволенні позову щодо податкового повідомлення-рішення від 07 квітня 2015 року №0000472100.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що у період з 11 лютого 2015 року та 13 лютого 2015 року по 20 лютого 2015 року посадовими особами Інспекції проведено фактичні перевірки з питань додержання Підприємцем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в належних позивачеві в кіосках, що розташовані за адресами: АДРЕСА_3; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4.
За результатами перевірок складено акти від 20 лютого 2015 року №16/21/ НОМЕР_1 (перевірка кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ), №25/21/ НОМЕР_1 (перевірка кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), №19/21/ НОМЕР_1 (перевірка кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ), №22/21/ НОМЕР_1 (перевірка кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_4).
Актом №16/21/2979120873 від 20 лютого 2015 року встановлено наступні порушення: неведення позивачем в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 2038,70 грн., чим порушено пункт 12 статті 3, статтю 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95), а саме - відсутні накладні на тютюнові вироби в місці торгівлі; завищення максимальної роздрібної ціни на цигарки, чим порушено вимоги статті 11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95).
Актом №25/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року також встановлено неведення позивачем в повному обсязі в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 431,35 грн., чим порушено пункт 12 статті 3, статтю 6 Закону №265/95, а саме - відсутні накладні на тютюнові вироби в місці торгівлі; завищення максимальної роздрібної ціни на цигарки, чим порушено вимоги статті 11-1 Закону №481/95.
Актом №19/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року встановлено, що в порушення пункту 12 статті 3, статті 6 Закону №265/95 Підприємцем не вівся в повному обсязі в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 2552,65 грн., оскільки в місці торгівлі відсутні накладні на тютюнові вироби.
Актом же №22/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року встановлено неведення позивачем в повному обсязі в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні накладні на тютюнові вироби в місці торгівлі) на суму 2596,30 грн., чим порушено пункт 12 статті 3, статтю 6 Закону №265/95.
На підставі зазначених актів перевірки Інспекцією 07 квітня 2015 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000462100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4077,40 грн. (акт перевірки №16/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року);
- №0000472100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13534,20 грн. (акт перевірки №16/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року);
- №0000482100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 862,70 грн. (акт перевірки №25/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року);
- №0000492100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15647,40 грн. (акт перевірки №25/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року);
- №0000502100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5105,30 грн. (акт перевірки №19/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року);
- №0000512100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5192,60 грн. (акт перевірки №22/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року).
Не погоджуючись із прийнятими Інспекцією податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємець звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, пунктом 12 статті 3 Закону №265/95 передбачалось, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (стаття 6 Закону №265/95).
Водночас відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
При цьому облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку; документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо; відповідно порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей.
Згідно зі статтею 20 Закону №265/95 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, розмір штрафної санкції, в даному випадку, безпосередньо залежить від вартості необлікованих товарів.
Здійснюючи розгляд справи, апеляційний суд встановив, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, а тому визнав безпідставними його твердження про дотримання ним порядку ведення обліку товарних запасів лише у зв'язку із наявністю Книги обліку доходів і витрат за відсутності підтверджуючих документів щодо походження товару.
Водночас, апеляційний суд зазначив, що, незважаючи на його неодноразові вимоги, позивач не надав для огляду Книгу обліку доходів і витрат, а також надав не всі первинні документи, які б підтверджували товарність господарських операцій: придбання ним цигарок відповідних марок та переміщення їх в межах належних позивачу кіосків.
Як вже вказувалось в цій постанові, 07 квітня 2015 року Інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення №0000462100, №0000482100, №0000502100, №0000512100, якими до Підприємця застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно в сумах 4077,40 грн., 862,70 грн., 5105,30 грн., 5192,60 грн. за порушення пункту 12 статті 3, статті 6 Закону №265/95 у зв'язку із неведенням Підприємцем в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації з огляду на відсутність накладних на тютюнові вироби, що зберігались в належних позивачеві кіосках.
Так, апеляційний суд, проаналізувавши дані додатку №3 до акту перевірки від 20 лютого 2015 року №25/21/ НОМЕР_1 (на підставі якого в подальшому було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482100 від 07 квітня 2015 року) та пояснення представників позивача, встановив, що при складанні опису тютюнових виробів перевіряючими зазначено дату виробництва кожної пачки цигарок та максимальну роздрібну ціну, вказану на кожній пачці тютюнових виробів. При цьому, позивач посилався на те, що він отримав цигарки від TOB «ТК «Мегаполіс Україна» по видаткових накладних, втім по жодній із зазначених в додатку до акту перевірки позицій цигарок максимальні роздрібні ціни, що вказані виробником тютюнових виробів, не відповідають тим, що наведені TOB «ТК «Мегаполіс Україна» у видаткових накладних, в зв'язку із чим суд погодився із висновками контролюючого органу, що надані позивачем видаткові накладні не відповідають тим тютюновим виробам, які зберігалися за місцем їх реалізації за адресою: АДРЕСА_1, й на спростування вказаного позивачем будь-яких доказів надано не було.
Також, досліджуючи обставини, які стали передумовою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення №0000512100 від 07 квітня 2015 року та відображені в акті перевірки №22/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року (кіоск за адресою: АДРЕСА_4), апеляційний суд встановив (з чим погодився й відповідач) здійснення Підприємцем переміщення із кіоску за адресою: АДРЕСА_3 до перевіряємого кіоску десяти пачок цигарок «Прима оптіма №8» (позиція 22 додатку №3 до акту перевірки), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000002704 від 14 січня 2015 року, а тому прийшов до висновку, що обсяг тютюнових виробів, які надійшли в реалізацію до кіоску позивача за адресою: АДРЕСА_4 та на які відсутні документи на отримання, складає 2478,40 грн. (2596,30 грн. (за додатком №3) - 117,90 грн. (вартість цигарок «Прима оптіма №8»), відтак, сума фінансової санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95, в даному випадку, має становити 4956,80 грн. й податкове повідомлення-рішення №0000512100 від 07 квітня 2015 року в частині її донарахування в сумі 235,80 грн. підлягає скасуванню.
Стосовно ж податкового повідомлення-рішення №0000502100 від 07 квітня 2015, прийнятого на підставі висновків акту перевірки №19/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року (щодо торгового об'єкта за адресою: АДРЕСА_2), то апеляційним судом також встановлено здійснення позивачем переміщення тютюнових виробів:
-10 пачок цигарок «Столичні Мундштук Оригінальні» (позиція 11 додатку №2 до акту перевірки), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000008821 від 04 лютого 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_1 до кіоску за адресою: АДРЕСА_2 ;
-10 пачок цигарок «Столичні Мундштук» (позиція 12 додатку №2 до акту), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000008821 від 04 лютого 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_1 до кіоску за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 10 пачок цигарок «Прилуки преміум класичні» (позиція 19 додатку №2), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000008792 від 04 лютого 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_3 до кіоску за адресою: АДРЕСА_2 .
Відтак, обсяг тютюнових виробів, що надійшли в реалізацію до кіоску Підприємця за адресою: АДРЕСА_2 та на які відсутні документи на отримання, складає 2222,65 грн. (2552,65 грн. (за додатком №2) - 99,50 грн. - 99,50 грн. - 131,00 грн. (вартість переміщених виробів), а сума фінансової санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95 - 4445,30 грн., відповідно податкове повідомлення-рішення №0000502100 від 07 квітня 2015 року підлягає скасуванню в частині донарахування 660,00 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу).
Податкове ж повідомлення-рішення №0000462100 від 07 квітня 2015 року винесено за наслідками перевірки Підприємця за адресою здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 та у зв'язку із виявленими і зафіксованими в акті перевірки №16/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року порушеннями.
При цьому в суді апеляційної інстанції представники відповідача погодились із тим, що суб'єкт господарювання ОСОБА_1 без будь-яких документів перемістив:
-10 пачок цигарок «President Premium Accent Silver «новий»» (позиція 1 додатку №2), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000008821 від 04 лютого 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_1 до кіоску за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 10 пачок цигарок «Sobranie Super Slims Pink» (позиція 2 додатку №2), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000003892 від 17 січня 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_1 до кіоску за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 10 пачок цигарок «Muratti Rosso Slims» (позиція 3 додатку №2), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000001148 від 08 січня 2015 року, з кіоску за адресою: АДРЕСА_2 до кіоску за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 10 пачок цигарок «Chesterfield Blue» (позиція 14 додатку №2), отриманих відповідно до видаткової накладної №ЖТ15-000008821 від 04 лютого 2015 року з кіоску за адресою: АДРЕСА_1 до кіоску за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, обсяг тютюнових виробів, що надійшли в реалізацію до кіоску позивача за адресою: АДРЕСА_3 та на які відсутні документи на отримання, повинен становити 1677,30 грн (2038,70 грн. (згідно додатку №2) - 100,80 грн. - 98,60 грн. - 51,90 грн. - 110,10 грн. (вартість переміщених товарів), а сума фінансової санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95 - 3354,60 грн., в зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0000462100 від 07 квітня 2015 року підлягає скасуванню в частині донарахування 722,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
Що ж до податкового повідомлення-рішення №0000492100 від 07 квітня 2015 року, то останнє винесено у зв'язку із допущенням Підприємцем порушення статті 11-1 Закону №481/95 та статті 221 ПК України внаслідок здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених максимальних роздрібних цін на такі вироби їх виробниками або імпортерами.
Як зазначили в своїх рішеннях суди та встановлено в ході перевірки (акт перевірки №25/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року), 06 жовтня 2014 року відповідно до фіскального чеку №3894 та 04 листопада 2014 року за фіскальним чеком №4214 у кіосках позивача реалізовано дві пачки цигарок «Вест компакт сірий» за ціною 11,85 грн., хоча їх максимальна роздрібна ціна встановлена в розмірі 11,50 грн.; крім того, 12 листопада 2014 року згідно із фіскальним чеком №4304 реалізовано одну пачку цигарок «LD червоні» за ціною 9,90 грн., в той час як їх максимальна роздрібна ціна становила 7,50 грн.
За змістом частин 1 та 2 статті 11-1 Закону №481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Частиною 1 статті 17 Закону №481/95 передбачалось, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону №481/95 (в редакції, що діяла на час вчинення порушення) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Відтак апеляційний суд прийшов до висновку про правомірність нарахування Підприємцеві штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15647,40 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення Інспекції №0000492100 від 07 квітня 2015 року.
При цьому судом відхилено твердження позивача про те, що тютюнові вироби реалізовувались ним за ціною, вищою за вказану на пачці максимальну роздрібну, у зв'язку із її збільшенням на розмір акцизного податку, оскільки відповідна редакція абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону №481/95, яка передбачала таке збільшення, набрала чинності лише з 01 січня 2015 року, тоді як порушення Підприємцем були допущені в жовтні-листопаді 2014 року.
Також апеляційний суд вказав й на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що оскільки встановлені під час перевірки обставини продажу позивачем тютюнових виробів за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, частково спростовуються дослідженими в суді доказами й підтверджено лише три обставини такого продажу, то, зважаючи на неможливість виокремити частину правильно нарахованих Підприємцеві штрафних санкцій, всі податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких до нього застосовано відповідальність за таке порушення, підлягають скасуванню в повному обсязі, враховуючи, що саме ці три обставини продажу тютюнових виробів за завищеними цінами зафіксовані окремим актом перевірки (№25/21/ НОМЕР_1 від 20 лютого 2015 року) й на його підставі Інспекцією прийнято окреме податкове повідомлення-рішення №0000492100 від 07 квітня 2015 року.
Разом із тим, слід зазначити, що в своєму позові Підприємцем заявлялась й вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 07 квітня 2015 року №0000472100 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13534,20 грн., яка була задоволена судом першої інстанції.
Зміст же резолютивної частини постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року свідчить про те, що ним в задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В той же час в судовому рішенні не наведено ані встановлених ним з цього приводу обставин справи, ані мотивів й обґрунтувань, з яких він виходив при прийнятті рішення, хоча за змістом пункту 3 частини 1 статті 163 КАС України в мотивувальній частині постанови обов'язково зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів й мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Як передбачалось статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналогічні за змістом положення закріплені і в КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Враховуючи, що допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судове рішення на підставі статей 349, 353 КАС України підлягає частковому скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 07 квітня 2015 року №0000472100 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в цій частині.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко