17 листопада 2020 року
Київ
справа №420/2211/20
адміністративне провадження №К/9901/28561/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №420/2211/20 за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності, вирішення питання орендної плати за земельну ділянку, стягнення шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до Одеської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо ненадання запитуваної інформації про земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435;
- вирішити питання орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 Громадською організацією «Товариство «ВОСТОК»;
- стягнути з Одеської обласної державної адміністрації на користь «Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» кошти за завдану шкоду в сумі 50 000, 00 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позовну заяву Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» повернуто скаржнику.
Громадська організація «Товариство «ВОСТОК», не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу позивача повернуто, на підставі п.1 частини четвертої ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Громадська організація «Товариство «ВОСТОК», не погодившись з ухвалою суду першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною п'ятою статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
До касаційної скарги додано заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначено, що скаржник є неприбутковою організацією, оскільки не має реального доходу, не має можливості проводити свою статутну діяльність через відсутність земельної ділянки, що унеможливлює збирання членських внесків, крім того до клопотання додано відповідь з органів Державної податкової інспекції.
Оцінивши обставини та докази, надані скаржником на підтвердження обґрунтованості заявленої заяви, суд приходить до висновку, що у її задоволенні потрібно відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, вказані норми не передбачають пільг по сплаті судового збору для неприбуткових організацій, не виключають з платників судового збору громадські організації, а відтак скаржник відноситься до платників судового збору.
Отже, скаржник має додати до касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом № 3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 102 грн.
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) -UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Перевіряючи наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції тільки після їхнього перегляду в апеляційному порядку.
Верховний Суд установив, що П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 жовтня 2020 року повернув апеляційну скаргу позивачу, подану на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року.
Наведене свідчить про те, що в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції не переглядалась, а тому вона не може бути предметом касаційного оскарження в цій справі.
З огляду на те, що оскаржена заявником ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по суті в апеляційному порядку не переглядалась, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження щодо оскарження цього судового рішення слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності, вирішення питання орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 Громадською організацією «Товариство ВОСТОК», стягнення шкоди в сумі 50 000 грн.
Відмовити у задоволенні заяви Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 - залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду