17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 825/1927/16
адміністративне провадження № К/9901/56454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 825/1927/16
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, прийняту у складі головуючого судді Бородавкіної С.В.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Ісаєнка Ю.А., Лічевецького І.О.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просив:
1.1 визнати протиправними дії відповідача про накладення на ОСОБА_1 стягнень на підставі наказів від 26 вересня 2016 року № 487-КП, від 27 вересня 2016 року № 490-КП, від 28 вересня 2016 року № 491-КП, від 08 липня 2016 року № 319-КП та від 09 вересня 2016 року № 449-КП, скасувати вказані накази та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 5500 грн., за надання позивачу юридичних послуг.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано накази Чернігівського ПЗ від 26 вересня 2016 року № 487-КП, від 27 вересня 2016 року № 490-КП та від 09 вересня 2016 року № 449-КП. При цьому, в задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 28 вересня 2016 року № 491-КП та від 08 липня 2016 року № 319-КП - відмовлено.
3. 23 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду та просив переглянути за нововиявленими обставинами постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 825/1927/16.
4. Заява мотивована тим, що 26 жовтня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 825/1927/16 позивачу стали відомі обставини, які є істотними та могли суттєво вплинути на правильність вирішення справи, а саме відсутність протоколу атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80 у матеріалах цієї справи. Про вказані обставини не було відомо ні заявнику, ні суду під час постановлення рішення у цій справі. Пояснив, що вказаний протокол є доказом неправомірних дій відповідача і підтверджує незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а тому просить задовольнити заяву.
5. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, у задоволенні заяви про перегляд постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, не відповідають наведеним процесуальним ознакам, позаяк є, по суті, протоколом атестаційної комісії, в якому зафіксовані результати атестування, що не може вважатися підставою для провадження за нововиявленими обставинами відповідно до статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
IІ. Касаційне оскарження
7. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 16 липня 2018 року.
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою для перегляду рішення суду першої інстанції на нововиявленими обставинами є недолучений та недосліджений судами першої та апеляційної інстанцій протокол атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80, в якому зафіксовано факт того, що до позивача не було доведено наказ відповідача від 08 липня 2017 року № 319-КП, а отже, на думку позивача, це свідчить про їх незаконність та протиправність.
9.1. Також заявник касаційної скарги зауважує, що суди попередніх інстанцій помилково, на думку позивача, зазначили, що протокол атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80 не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин, а лише відображає зроблені атестаційною комісією висновки та дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, оскільки у наказі відповідача від 14 листопада 2016 року № 261-ос зазначено, що підставою для звільнення є протокол атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80.
9.2. Додатково позивач звертає увагу, що на його думку, судами попередніх інстанцій не було досліджено матеріали службового розслідування. Висновок службового розслідування не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України та суперечить наказу від 28 вересня 2016 року № 491-КП про накладання стягнення.
9.3. Також заявник касаційної скарги стверджує, що відповідачем було надано до суду копію витягу із наказу від 08 липня 2017 року № 319-КП із підробленим аркушем ознайомлення. Даний лист не підтверджує його ознайомлення саме із цим наказом.
9.4. Крім того, позивач зауважує, що судами не було розглянуто по суті його заяви про відвід судді, та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача на ухвалу про відвід судді, що на думку, позивача, свідчить про неупередженість суду та його прихильності до позиції відповідача.
10. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Стрелець Т.Г., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
11. 06 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в який відповідач спростовуючи її доводи просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
12. 12 травня 2020 року на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року № 765/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Радишевську О.Р.
14. 15 листопада 2020 року на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року № 2184/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Мацедонську В.Е.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ”.
18. За правилом пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
22. Відповідно до частин другої та третьої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
22.1. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
23. Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
24. Згідно з частиною шостою статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
ІV. Позиція Верховного Суду
25. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
26. Право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є однією з найважливіших гарантій справедливого здійснення правосуддя, захисту прав і свобод людини у сфері адміністративного судочинства і дотримання законності в адміністративному судочинстві.
27. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
28. Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
29. Істотними для справи обставини вважаються ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
30. Перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових рішень, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
31. Як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами позивач посилається на той факт, що в матеріалах справи відсутній протокол атестаційної комісії Чернігівського прикордонного загону від 28 вересня 2016 року № 80, в якому встановлений факт, не доведення до позивача наказу від 08 липня 2016 року № 319-КП. А отже, вказаний протокол, на думку позивача, є доказом неправомірних дій відповідача і підтверджує незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київським апеляційним адміністративним судом під час перегляду постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року в апеляційному порядку було витребувано, досліджено та надано правову оцінку матеріалам службового розслідування і винесеному за їх наслідками наказу відповідача від 08 липня 2016 року № 319-КП. Заявник та його представник були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи.
33. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у протоколі атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80, на який позивач посилається, як на істотну обставину для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зафіксовано дії щодо розгляду рапорта заступника начальника відділу персоналу підполковника ОСОБА_2 від 28 вересня 2016 року, здійснювані комісією у певному порядку та спрямовані на виконання нею обов'язків, визначених чинним законодавством. При цьому, суди звернули увагу, що вказаний протокол не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин, а лише відображає зроблені атестаційною комісією висновки та її дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
33.1. Зокрема, в протоколі зазначено про наявність у ОСОБА_1 трьох дисциплінарних стягнень, у зв'язку з чим комісія прийняла рішення клопотати перед начальником загону про звільнення заявника з військової служби.
33.2. Саме ж стягнення у вигляді «догани» до ОСОБА_1 застосовано наказом Чернігівського прикордонного загону від 08 липня 2016 року № 319-КП, зі змістом якого заявника ознайомлено у встановленому законом порядку, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 120-124 зворот том 3).
34. За таких обставин суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що протокол атестаційної комісії Чернігівського ПЗ від 28 вересня 2016 року № 80, в якому відсутній наказ Чернігівського прикордонного загону від 08 липня 2016 року № 319-КП, не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки в установленому порядку не спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення, не породжує процесуальні наслідки, не впливає на законність і обґрунтованість ухваленого без його врахування судового рішення.
35. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
36. Також, судами попередніх інстанцій правильно надано оцінку доводам ОСОБА_1 , а саме що судом першої інстанції під час винесення постанови від 10 січня 2017 року не було надано оцінку поясненням свідка ОСОБА_2 , та зазначено про їх безпідставність, оскільки наведене спростовується викладеними у вказаній постанові висновками та не є нововиявленою обставиною в розумінні КАС України.
38. Доводи касаційної скарги стосовно того, що відповідачем, на думку позивача, було надано до суду копію витягу із наказу від 08 липня 2017 року № 319-КП із підробленим аркушем ознайомлення, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовує, оскільки в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має право вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Щодо доводів касаційної скарги стосовно посилання позивача на той факт, що в наказі відповідача від 14 листопада 2016 року № 261-ос зазначено, що підставою для звільнення є протокол атестаційної комісії від 28 вересня 2016 року № 80, Верховний Суд зазначає, що надання оцінки вказаному наказу не було предметом розгляду цієї справи.
40. Доводи позивача стосовно того, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не було досліджено матеріали службового розслідування та що висновок службового розслідування не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки фактично свідчать про незгоду позивача із постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, що в свою чергу не є підставою для перегляду вказаний рішень за нововиявленими обставинами.
41. Щодо доводів позивача про не зупинення судом першої інстанції провадження у справі до розгляду судом апеляційної інстанції ухвали про відвід суддів, Верховний Суд зауважує, що оскарження ухвали про відвід судді не є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі, передбаченого КАС України.
42. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
43. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи позивача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.
44. Частиною першою статті 350 КАС України ( у редакції до 08 лютого 2020 року) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
V. Судові витрати
46. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 825/1927/16 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська