Іменем України
16 листопада 2020 року
Київ
справа №809/1858/16
адміністративне провадження №К/9901/42653/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат за заявою ОСОБА_1
у справі № 809/1858/16
за позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківської митниці ДФС України
про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -
10.08.2020 року позивач звернувся до суду з клопотанням про повернення коштів в сумі 2 700 грн у справі № 809/1858/16.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто вирішення питання судових витрат належить суду, який ухвалив судове рішення.
Постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року касаційну cкаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року по справі № 809/1858/16 задоволено, скасовано вищенаведену постанову суду апеляційної інстанції. Залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року, судом, не вирішено питання про стягнення на користь позивача судового збору за подання касаційної скарги.
Оскільки звертаючись до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, то за подання касаційної скарги позивач повинен був сплатити 1 322, 88 грн (120 відсоткової ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви: 551,20+551,20=1 102,40 грн*120%=).
Отже за подання касаційної скарги на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 322, 88 грн за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України.
Разом з цим, при зверненні до суду з касаційною скаргою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 536, 00 грн згідно квитанції від 07 квітня 2017 року № 7. Тому для повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 213, 12 грн (1 536, 00 грн - 1 322, 88 грн) згідно квитанції від 07 квітня 2017 року № 7, позивач у відповідності до статті 7 Закону України «Про судовий збір» повинен звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тому в цій частині стягнення судового збору слід відмовити.
До того ж, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто вказаною статтею передбачений виключний випадок, коли суд касаційної інстанції може змінити розподіл судових витрат або у разі ухвалення нового судового рішення, або зміни судового рішення.
В даній справі постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року.
Отже для вирішення питання розподілу судових витрат шляхом стягнення судового збору, який був сплачений позивачем за подання позову в загальному розмірі 1 102, 42 грн (551,21 грн + 551,21 грн) ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України слід звернутись до суду, який ухвалив судове рішення, тобто Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 809/1858/16 задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі № 809/1858/16 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України 1 322,88 (одну тисячу триста двадцять дві грн. 88 коп.) суми судового збору.
В іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:І.А. Васильєва
Судді С.С. Пасічник
В.П. Юрченко