17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/1417/16
адміністративне провадження № К/9901/31443/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 (суддя - Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 (колегія суддів: Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/1417/16 за позовом Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов'язання Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 999 045,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно, всупереч вимог податкового законодавства, не здійснено зарахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість отриманих позивачем у грудні 2015 року сум субвенцій, що призвело до неможливості реєстрування податкових накладних.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»; зобов'язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 999045,91 грн., відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.
Рішення судів обґрунтовано невиконанням органами Державної фіскальної служби України вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року №967 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» в частині поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість. Також суди зазначили, що Товариство не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB «Програміка».
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується на встановлену законодавством процедуру здійснення такого зарахування та зазначає, що зарахування ДФС України шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника можливе лише на підставі інформації отриманої від Казначейства про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується розпорядником бюджетних коштів до виконання в повному обсязі.
Письмового відзиву до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи в касаційному порядку.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» отримало субвенцію у сумі 999045,91 грн., згідно із договором про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375.
Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2015 №2010.
Листом від 31.12.2015 №1-08/605 позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС, в якому просив вжити всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку на підставі платіжного доручення від 23.12.2015 №2010.
Листом від 14.01.2016 №1-08/10 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області про вжиття всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку.
Листом від 19.01.2016 №1-08/19 позивач звернувся до Міністерства фінансів України, в якому також просив вжити всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку, оскільки офіційних письмових відповідей на листи від 31.12.2015 №1-08/605, від 14.01.2016 №1-08/10 позивач так і не отримав.
Позивач відповіді на свої вищенаведені листи суду не надав, натомість в матеріалах справи наявні листи Державної казначейської служби України від 24.02.2016 №10-03/423-3097 (адресований Українській асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія») та від 05.02.2016 №5-05/628-2043 (адресований Міністерству фінансів України та Державній фіскальній службі України), в яких викладені проблемні питання електронного адміністрування ПДВ, зокрема, Державна казначейська служба України стверджує, що для зменшення залишків узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав Державна фіскальна служба України повинна направляти до Казначейства реєстри з ознакою коригування типу 9 «проведення документів в картотеці за реєстром, проте, за результатами проведених спільних нарад прослідковується відсутність розуміння можливості вирішення проблеми серед працівників фіскальної служби та постійна зміна пропозиції щодо урегулювання даного питання».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування коштів шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу (далі - ПК України) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Підпунктом «в» пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569).
Пунктом 9 вказаного Поряду встановлено, що у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375 (далі - Порядок №375).
Абз.1 пункту 1 Порядку №375 встановлено, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що суми субвенцій з бюджету повинні зараховуватись на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 200 Податкового кодексу України.
У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної їх вартості, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги листи ТОВ «Програміка» щодо передачі відповідних корегуючих реєстрів, оскільки вказане не підтверджує виконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови КМУ від 18 листопада 2015 року за № 967 «Про внесення змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» щодо поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.
Крім того, суди також правильно врахували, що Товариство не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB «Програміка», щодо здійснення вказаними суб'єктами відповідних дій, які мають бути ними вчинені для поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.
Близький за змістом висновок відносно подібних правовідносин був висловлений Верховним Судом в постанові від 06.05.2020, справа №826/3740/16, адміністративне провадження №К/9901/40449/18.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 - без змін.
2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник