17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 809/83/17
адміністративне провадження № К/9901/41000/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан» ЛТД на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року (головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді: Іщук Л.П., Ільчишин Н.В.) у справі №809/83/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан» ЛТД до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галеан» ЛТД (надалі позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 року №0002901409, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання звіту про контрольовані операції з імпорту в 2015 році у розмірі 365 400 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції з «DSM NUTRITIONAL PRODUCTS EUROPE LTD» не є контрольованими в розумінні статті 39 Податкового кодексу України та відповідно позивач не зобов'язаний подавати звіт про контрольовані операції. Зазначає, що у взаємовідносинах з GRAINEX S.F. позивач виступає як друга особа, а зовнішньоекономічна операція з продажу товару через комісіонера-резидента України не підпадає під визначення контрольованої операції.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року позов задоволений повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.10.2016 року №0002901409 про застосування штрафних (фінансових) санкції за неподання звіту про контрольовані операції з імпорту в 2015 році у розмірі 365 400 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковий орган подав до суду апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року апеляційну скаргу задоволено, скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку позивача, полягають у неврахуванні судом апеляційної інстанції, що операції позивача з контрагентами не є контрольованими, оскільки якщо стороною у контрактах є резидент, то відповідно у платника податку не виникає обов'язок щодо подання звіту про контрольовані операції з імпорту в 2015 році. Крім того, якщо контрагент позивача, який є нерезидентом відсутній в переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 ПК України, то в такому випадку звіт також не подається.
Відповідачем 02.01.2019 року до Верховного Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких податковий орган просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін з підстав обґрунтованості та законності судового рішення.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 11.10.2016 року №581/09-19-14-01/30016454 (надалі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що позивачем не подано звіт про операції з імпорту у 2015 році вітамінів від контрагента-нерезидента компанії «DSМ NUTRITIONAL PRODUCTS ЕUROPE LTD» (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 7659091,21 грн. та операції з компанією GRAINEX S.A. (Панама) через комісіонера ПП «Кропс» (м. Херсон, Україна) щодо реалізації макухи соняшника на загальну суму 8021508,19 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 року №002901409, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання звіту про контрольовані операції з імпорту в 2015 році у розмірі 365 400 грн.
Вважаючи, що рішення податкового органу прийнято всупереч вимогам чинного законодавства та порушує права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Правовідносини у справі регулюються Податковим кодексом України.
Підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і підпунктами 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
За приписами підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з надання послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів Украйни. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовується доводами касаційної скарги, що між товариством та компанією «DSМ NUTRITIONAL PRODUCTS ЕUROPE LTD» укладено договори від 25.11.2014 року №2014/34/GA, від 09.12.2014 року №2014/34/GА, від 12.12.2014 року №2041/38/GА, від 19.01.2015 року №2015/1/GA, від 29.01.2015 року №2014/2/GА, від 29.01.2015 року №2015/2/GА, від 24.02.2015 року №2015/4/GА, від 27.02.2015 року №2015/5/GА, від 23.02.2015 року №2015/6/GА, від 03.04.2015 року №2015/07/GА, від 14.04.2015 року №2015/08/GА, від 21.04.2015 року №2015/09/GА, від 22.05.2015 року №2015/10/GА, від 22.05.2015 року №2015/11/GА, від 29.06.2015 року №2015/12/GА, від 13.07.2015 року №2015/13/GA, від 23.07.2015 року № 2015/14/GА, від 04.08.2015 року №2015/15/GА, від 07.08.2015 року №2015/16/GА, від 26.08.2015 року №2015/17/GА, від 01.09.2015 року №2015/18/GA, згідно з якими товариство є покупцем, а компанія «DSМ NUTRITIONAL PRODUCTS ЕUROPE LTD» - продавцем вітамінів на умовах СІР Івано-Франківськ відповідно до INСОТЕRMS 2010.
На виконання умов цих договорів компанією «DSМ NUTRITIONAL PRODUCTS ЕUROPE LTD» (продавець) протягом січня-вересня 2015 року поставлено на користь підприємства (покупець) вітаміни загальною фактурною вартістю 296 931,05 євро, що у гривневому еквіваленті становить 7 659 091,21 грн.
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Неподання платником податків Звіту про контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
Пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, поданій 29.02.2016 року до податкового органу, відображено дохід (за вирахуванням непрямих податків) у розмірі 169 063 359,00 грн.
Враховуючи, що компанія «DSМ NUTRITIONAL PRODUCTS ЕUROPE LTD» зареєстрована в країні Швейцарська Конфедерація та входила до переліку держав (територій), визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до приписів підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України на час здійснення зазначених господарських операцій, то суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що такі операції слід вважати контрольованими з виникненням у позивача обов'язку подачі передбаченого законом звіту.
Стосовно посилань скаржника щодо господарських операцій з компанією GRAINEX S.A. (Панама) через комісіонера Приватне підприємство «Кропс» (м. Херсон, Україна), Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.11.2015 року товариство (надалі - Комітент), уклало з приватним підприємством «Кропс» (надалі - Комісіонер), договір комісії № 02/11-2К, за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності, а також укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента.
Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що право власності на товар зберігається за Комітентом до дати його продажу, яка зазначена у звіті Комісіонера.
Одночасно умовами договору передбачено, що Комісіонер зобов'язаний самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупця товару, власником якого є Комітент, з метою здійснення експорту, провести всю переддоговірну роботу, надати повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, митне оформлення-яких проводилось з використанням митної декларації; надати Комітенту звіт Комісіонера, прийняти на відповідне зберігання від Комітента товар, що є предметом даного договору та своєчасно інформувати Комітента про укладені угоди, за вимогою Комітента надавати йому копії документів, пов'язаних з виконанням даного договору.
Судами також встановлено, що згідно з додатком №1 до договору комісії від 02.11.2015 року №02/11-2К, який є його невід'ємною частиною, Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента, продає на експорт макуху соняшника українського походження в кількості 1550,00 т +/- 10 % на умовах FОВ - Херсон (Україна) відповідно до Інкомтерс-2010. Термін передачі товару на комісію: не пізніше 15 листопада 2015 року. Термін відвантаження товару на експорт: згідно з умовами зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з покупцем. Комісійна винагорода за реалізацію товару на експорт складає: 150,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 25 грн.) за 1 т (вага-нетто) проданого товару.
Відповідно до звітів Комісіонера перед Комітентом до договору комісії від 02.11.2015 року №02/11-2К, від 26.11.2015 року №13 та згідно з умовами самого договору комісії Комітент передав, а Комісіонер прийняв на комісію макуху соняшника українського походження врожаю 2015 року в кількості 1555,00 т згідно з актом прийому-передачі від 06.11.2015 року. Комісіонер відповідно до вказівок Комітента уклав контракт на продаж товару Комітента від 04.11.2015 року №МЕSТАS 000023267-01 з компанією GRAINEX S.A. (далі - Покупець), відповідно до яких Покупець придбав товар у кількості 1550,00 т на загальну суму 345650,00 дол. США на умовах FОВ, м. Херсон відповідно до вказівок Комітента. Датою переходу права власності на товар від товариства до GRAINEX S.A. є дата бортового коносаменту - 16.11.2015 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання цього контракту Комісіонер відвантажив товар Покупцю в кількості 1550,00 т на загальну суму 345650,00 дол. США, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 17.11.2015 року №508040001/2015/003355, а Покупець оплатив за товар 345650,00 дол. США, що підтверджується довідкою банку від 25.11.2015 року №В-012-05/153.
У подальшому Комісіонер 20.11.2015 року здійснив продаж виручки за курсом 24,00 грн./ 1 дол. США, що складає 8 295 600,00 грн., (комісія банку склала 12443,40 грн.) та перерахував Комітенту на розрахунковий рахунок суму 8 021 508,19 грн. згідно з договором комісії від 02.11.2015 року №02/11-2К.
Враховуючи, що реалізація товару за договором комісії здійснювалася за згодою та за рахунок позивача, право власності на товар зберігалося за товариством до дати його продажу, виручені кошти за товар, за винятком комісійної винагороди Комісіонера, перераховано на його рахунок, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки обсяг цієї господарської операцій з контрагентом перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то господарська операція з продажу товару між товариством та компанією GRAINEX S.A. (країна реєстрації Панама) через комісіонера Приватне підприємство «Кропс» (м. Херсон, Україна) є контрольованою.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року №002901409 про застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання звіту про контрольовану операцію у розмірі 365400 грн.
Частинами першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Скаржник доводами касаційної скарги не довів суду протиправність і необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його прийняття.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права,постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан» ЛТД залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року у справі №809/83/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник