16 листопада 2020 року
Київ
справа №640/1744/20
адміністративне провадження №К/9901/27613/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
22 жовтня 2020 ОСОБА_1 (далі також - скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправним і скасування рішення відповідача, викладене у листі від 29 листопада 2019 року № 290881/02/К-14390 про відмову в перерахунку позивачу пенсії за вислугу років та зобов'язання його здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (далі - Постанова КМУ № 657), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати без обмежень її максимального розміру, відповідно до довідки прокуратури Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2019 року № 19-405вих-19.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , прийнято з порушенням судом норм матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи та, як наслідок, зменшення відсоткового розміру його пенсії.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі заявник зазначає, що в оскаржуваній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) та помилково застосував до спірних правовідносин, які полягають у перерахунку та виплаті позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII, обчисленої відповідно до постанови КМУ № 657 виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку, положення постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013, та дійшов помилкових висновків, що позивач пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії з прийняттям Постанови КМУ № 1013.
При цьому, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, помилково застосувавши до спірних правовідносин постанову КМУ № 1013 також помилково врахував правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №522/838/17, від 30 квітня 2020 року у справі №569/6069/16-а та від 10 червня 2020 року у справі №569/3120/16-а, від 23 червня 2020 року у справі №263/13109/16-а, від 19 серпня 2020 року у справі № 756/3598/17 і полягає у тому, що Постанова КМУ №1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Водночас, заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції застосував при прийнятті оскаржуваного судового рішення статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ без врахування правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 569/4150/16-а та від 29 квітня 2020 року у справі № 490/5366/16-а, яка встановлює, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
З огляду на наведені доводи касаційної скарги, а також те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії з прийняттям Постанови КМУ № 1013, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року з метою з'ясування необхідності врахування у спірних правовідносинах положень постанови КМУ № 1013 та правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 23 квітня 2020 року по справі №522/838/17, від 30 квітня 2020 року по справі №569/6069/16-а та від 10 червня 2020 року по справі №569/3120/16-а, від 23 червня 2020 року по справі №263/13109/16-а, від 19 серпня 2020 року по справі № 756/3598/17. Суд також здійснить перевірку необхідності застосування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суд щодо застосування статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках при перерахунку пенсії, які висловлені у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 569/4150/16-а та від 29 квітня 2020 року у справі № 490/5366/16-а.
Наведені доводи вказують на існування обставин, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, Верховний Суд здійснить касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у зазначеній справі.
Касаційна скарга подана у строк, передбачений статтею 329 КАС України, відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 640/1744/20.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 01 грудня 2020 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко