11 листопада 2020 року
Київ
справа №520/11122/19
адміністративне провадження №К/9901/27424/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є. А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №520/11122/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деу Пауер» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №520/11122/19.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2019 року №00001931401, №00014661307 на загальну суму - 303146,25 грн).
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 9094,38 грн (303146,25 грн * 1,5 % * 200% = 9094,38 грн) та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі 2а/2370/2068/11, від 5 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 22 листопада 2016 року у справі №826/11397/14, від 25 травня 2016 року у справі №21-533а15, від 14 червня 2016 року у справі №21-131а16, від 22 листопада 2016 року у справі №21-243016, від 22 січня 2019 року у справі №520/8893/18, від 12 вересня 2018 року у справі №815/7386/16, від 29 серпня 2018 року у справі №815/2119/17, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18.
Крім того, скаржник посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 25 травня 2016 року у справі №21-533а15, від 14 червня 2016 року у справі №21-131а16, від 22 листопада 2016 року у справі №21-243016. Водночас пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку викладеного в постанові саме Верховного Суду, а не Верховного Суду України.
При цьому слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Проте, Головним управлінням ДПС у Харківській області не обґрунтувано того, що правовідносини у справі №520/11122/19, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.
Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №520/11122/19 залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ. А. Усенко