16 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14900/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто»
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ковтуна С.А.
від 17.02.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О., Суліма В.В.
від 02.09.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто»
про стягнення 410 215,30 грн та зобов?язання вчинити дії
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна»
про стягнення 1 756 674,65 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» 21.09.2020 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 (повний текст підписано 09.09.2020) у справі № 910/14900/19.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку з чим ухвалою від 15.10.2020 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків, а саме, надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн
На виконання зазначеної ухвали скаржник надав докази сплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн (платіжне доручення від 23.10.2020 № 2117), зарахування якого до спеціального фонду державного бюджету знайшло своє підтвердження.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 664, 692, 693 Цивільного кодексу України, статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статей 46, 50, 187, 198, 201 Податкового кодексу України, пункти 2.1., 2.2., 2.4., 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та з порушенням норм процесуального права, зокрема статей 73, 74, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник також зазначив про відсутність висновку Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статей 664, 692 Цивільного кодексу України, статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статей 46, 50, 187, 198, 201 Податкового кодексу України, пунктів 2,1., 2.2., 2.4., 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 щодо підтвердження руху активів та факту постачання товару за спірними поставками виключно на підставі даних податкового обліку та частково на підставі акта звірки, за умови відсутності первинних документів; щодо застосування статті 693 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах стосовно повернення покупцю сплачених коштів за товар, який не було поставлено постачальником за умови оплати товару на підставі укрупнених платежів без прив'язки до кожної конкретної поставки товару.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» колегія суддів встановила, що вона подана на підставі пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, передбаченому статтею 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.
Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги колегією суддів не встановлено.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Оскільки підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/14900/19.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» також звернулося до суду із клопотанням про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/14900/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017), визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» не обґрунтовано та не доведено, яким чином захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, зокрема заявником не надано доказів звернення оскаржуваних судових рішень до виконання.
Враховуючи викладене, зупинення дії судового рішення в силу статті 332 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/14900/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/14900/19.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» на 10 грудня 2020 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 328.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.11.2020. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду справу № 910/14900/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» про стягнення 410 215,30 грн та зобов?язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна» про стягнення 1 756 674,65 грн.
5. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/14900/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець