ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/225/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до відповідача: Косівського районного підприємство "Райагроліс"
про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 643 442,14 грн.
За участю:
від позивача: Голубчак Н. В.
До суду подано позов Державною екологічною інспекцією Карпатського округу до Косівського районного підприємство "Райагроліс" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 643 442,14 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 16.04.2020.
У зв'язку із запровадженням на території України карантинних заходів, спричинених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою суду від 31.03.2020 суд постановив розгляд справи відкласти.
Ухвалою суду від 03.06.2020 суд постановив підготовче судове засідання призначити на 30.06.2020.
Ухвалами суду від 30.06.2020, 06.08.2020 та 20.08.2020 суд постановив підготовчі засідання відкласти на 06.08.2020, 20.08.2020 та 29.09.2020 відповідно.
Ухвалою суду від 29.09.2020 суд постановив підготовче провадження у справі № 909/225/20 закрити та розгляд справи по суті призначити на 21.10.2020.
Ухвалою суду від 21.10.2020 суд постановив розгляд справи по суті відкласти на 06.11.2020.
05.11.2020 до суду, електронною поштою без ЕЦП, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що м. Івано-Франківськ відносить до червоної зони і є небезпека поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (вх. № 15154/20).
По-перше, суд вважає за доцільне надати оцінку клопотанню, яке не підписано електронним цифровим підписом.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Враховуючи, що вищезазначене клопотання відповідача не скріплене електронним цифровим підписом, суд залишає його без розгляду.
На момент ухвалення рішення у справі вищевказане клопотання в паперовій формі від відповідача до суду не надходило.
По-друге, з приводу відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розгляд справи в суді обмежено часовими рамками. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов'язками, у відповідності до норм ГПК України.
Суд констатує той факт, що матеріали справи містять три клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Дії відповідача свідчать про зловживання процесуальними правами спрямовані на затягування розгляду справи.
Приписами ст. 129 Конституції України визначено, що до переліку основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає наявності підстав для відкладення розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідач відзиву на позов суду не подав, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 01.08.2019 № 185 та направлення на перевірку від 01.08.2019 № 206 здійснювалася планова перевірка Косівського районного підприємство "Райагроліс" з 05.08.2019 по 16.08.2019.
За результатами перевірки розраховано суму заподіяної шкоди 643 442,14 грн.
Факт правопорушення, яке вчинено Косівським районним підприємство "Райагроліс" зафіксований актом планового заходу від 16.08.2019, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Рожинського, Кобаківського, Нижньоберезівського, Пістинського, Яворівського лісництв, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні Косівського районного підприємство "Райагроліс", виявлено низку порушень та розраховано розмір шкоди.
Згідно розрахунку розміру шкоди, що проведений відповідно до Постанови КМУ від 24.07.2013 за № 541 по місцю перевірки вищеназваних лісництв, підпорядкованих Косівському районному підприємству "Райагроліс", а саме:
Рожинське лісництво при натурному обстеженні виявлено:
- квартал № 10, виділ № 31, площа - 4,0 га. СРВ - 2018 - пошкодження до ступеня не припинення росту 1 (одного) сироростучого дерева породи бук, з діаметром пня: 26 см, за що розраховано 423,00 грн шкоди.
- квартал № 14, виділ № 5, 8, 9, площа - 4,2 га. СРВ - 2018 - пошкодження до ступеня не припинення росту 1 (одного) сироростучого дерева породи бук, з діаметром пня: 30 см, за що розраховано 616,00 грн шкоди.
Кобаківське лісництво при натурному обстеженні виявлено:
- квартал № 17, виділ № 10 - незаконну рубку 2 (двох) сироростучих дерев породи бук, з діаметрами пнів: 45; 47 см;
- квартал № 16, виділ № 31 - незаконну рубку 10 (десяти) сироростучих дерев породи бук, з діаметрами пнів: 43; 46; 38; 22; 23; 19; 46; 43; 47; 42 см;
- квартал № 17, виділ № 7 - незаконну рубку 1 (одного) сироростучого дерева породи бук, з діаметром пня: 55 см;
- квартал № 16, виділ № 20: незаконну рубку 13 (тринадцяти) сироростучих дерев породи бук, з діаметрами пнів: 58; 56; 30; 27; 32; 36; 26; 45; 39; 46; 34; 49; 46 см; незаконну рубку 1 (одного) сухостійного дерева породи бук, з діаметром пня: 30 см, за що розраховано 113 204,00 грн шкоди.
Нижньоберезівське лісництво при натурному обстеженні виявлено:
- квартал № 26, виділ № 29, 30: незаконну рубку 24 (двадцяти чотирьох) сухостійних дерев породи ялина, з діаметрами пнів: 38; 32; 30; 20; 25; 26; 35; 23; 30; 31; 29; 37; 32; 34; 30; 27; 30; 33; 27; 28; 27; 35; 33; 39 см; незаконну рубку 78 (сімдесяти восьми) сироростучих дерев породи ялина, з діаметрами пнів: 40; 36; 39; 41; 25; 20; 23; 34; 37; 34; 40; 32; 34; 35; 32; 35; 42; 40; 35; 51; 48; 31; 35; 28, 32; 34; 31; 32; 34; 33; 39; 38; 33; 40; 35; 38; 30; 31; 39; 32; 38; 34; 32; 34; 49; 38; 29; 30; 36; 34; 36; 35; 37; 40; 33; 46; 38; 55; 47; 40; 39; 38; 29; 32; 31; 33; 27; 32; 38; 31; 35; 30; 32; 40; 47; 51; 35; 34 см; незаконну рубку 2 (двох) вітровальних дерев породи ялина, з діаметрами пнів: 20; 45 см, за що розраховано 306 253,50 грн шкоди.
Згідно розрахунку розміру шкоди, що проведений відповідно до Постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665 по місцю перевірки вищеназваних лісництв, підпорядкованих Косівському районному підприємству "Райагроліс", а саме:
Пістинське лісництво: при натурному обстеженні виявлено:
- квартал № 1, виділ № 39, площа - 4,0 га. СРВ - 2018 - пошкодження до ступеня не припинення росту 2 (двох) сироростучих дерев породи граб, з діаметром пнів: 18; 22 см, за що розраховано 727,92 грн шкоди.
- квартал № 3, виділ № 2, площа - 3,4 га. ПРЖ - 2019 - пошкодження до ступеня не припинення росту 1 (одного) сироростучого дерева породи дуб, з діаметром пня: 22 см, за що розраховано 498,47 грн шкоди.
Яворівське лісництво при натурному обстеженні виявлено:
- квартал № 12 виділ № 2, 3, 5, 19, 22, 25: незаконну рубку 24 (двадцяти чотирьох) сухостійних дерев породи ялина, з діаметром пнів: 38; 21; 28; 46; 28; 29; 50; 51; 21; 38; 45; 48; 44; 60; 62; 49; 61; 30; 56; 20; 40; 22; 26; 48 см; незаконну рубку 4 (чотирьох) сухостійних дерев породи бук, з діаметром пнів: 29; 40; 26; 26 см; незаконну рубку 2 (двох) сироростучих дерев породи бук, з діаметром пнів: 16; 64 см; незаконну рубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи ялина, з діаметром пнів: 60; 42; 46 см; незаконну рубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи ялиця, з діаметром пнів: 68; 65; 56 см, за що розраховано 221 719,25 грн шкоди.
Листом від 20.08.2019 № 02.5-12/868 Інспекцією надіслано матеріали перевірки до Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування. 22.08.2019 зареєстроване кримінальне провадження №12019090190000362 за ч. 2 ст. 364 КК України.
З метою досудового врегулювання спору 29.08.2019 надіслано відповідачу претензію № 29/19 про сплату шкоди в розмірі 420 496,50 грн та претензію № 30/19 про сплату шкоди в розмірі 222 945,64 грн, яку відповідач заподіяв державі внаслідок незаконної рубки дерев.
Матеріали справи не містять доказів відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Приписами ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 134 визначено, що до компетенції Інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, пред'являти претензії виступати позивачем та відповідачем у судах.
Також, Інспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також розраховувати розмір шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства. Аналогічні положення містяться в п. ґ) та й) ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Згідно вимог ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що акт від 16.08.2019 містить відомості зазначені у п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Примірник акту від 16.08.2019 отримано директором Косівського районного підприємство "Райагроліс" Дибель В. В., про що зроблено відповідну відмітку у ньому.
Акт підписано директором Косівського районного підприємство "Райагроліс" Дибель В. В. та іншими особами Косівського районного підприємство "Райагроліс", які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), а саме: головним лісничим Пліхтяком Ю. М, головним інженером Никифораком Д. В., начальником ВЛГ Моканюком Я. Д., інженером ОЗЛ Поціховичем І. Д., лісничим Рожинського лісництва Калиничем М. Ю., лісничим Пістинського лісництва Пліхтяком Н. Ю., лісничим Яворівського лісництва Букатчуком В. Ю., лісничим Нижньоберезівського лісництва Двінчуком Р. І. та в.о. лісничого Кобаківського лісництва Сенюком М. П.
У акті від 16.08.2019 відповідачем зазначено, що зауважень до проведення перевірки немає.
З огляду на вищевикладене, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконна рубка дерев на територіях Рожинського, Пістинського, Яворівського, Нижньоберезівського, Кобаківського лісництв, підпорядкованих Косівському районному підприємству "Райагроліс", і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Статтею 1 ЛК України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 16 та ч. 1 ст. 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Як передбачено ч. 1 ст. 69 ЛК України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.
Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 ЛК України зобов'язаний забезпечувати охорону та захист лісів.
Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції Карпатського округу актом від 16.08.2019, якій є чинним станом на час вирішення спору.
Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчих йому територіях.
Системний аналіз статей 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 643 442,14 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, відшкодування шкоди завданої заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства слід здійснити на користь відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 9 651,63 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 42, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Косівського районного підприємство "Райагроліс" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 643 442,14 грн задовольнити.
Стягнути з Косівського районного підприємства "Райагроліс" (78607, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Смодна, вул. Незалежності, 48 б; код ЄДРПОУ 13658480) на користь держави шкоду в сумі 643 442,14 грн, яку перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад:
423 (чотириста двадцять три) грн 00 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Тюдів Косівського району на р/р UA818999980333129331000009300, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.Тюдів/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
616 (шістсот шістнадцять) грн 00 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Великий Рожин Косівського району на р/р UA078999980333129331000009274, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.В.Рожин/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
113 204 (сто тринадцять тисяч двісті чотири) грн 00 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Старі Кути Косівського району на р/р UA588999980333149331000009296, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.Ст.Кути/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
306 253 (триста шість тисяч двісті п'ятдесят три) грн 50 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища Космацької ОТГ Косівського району на р/р UA788999980333179331000009570, отримувач: УК у Косівському р-ні/отгКосмач/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
727 (сімсот двадцять сім) грн 92 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Микитинці Косівського району на р/р UA948999980333179331000009282, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.Микитинці/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
498 (чотириста дев'яносто вісім) грн 47 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Пістинь Косівського району на р/р UA21899998033314933100000283, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.Пістинь/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
221 719 (двісті двадцять одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн 25 коп. шкоди у фонд навколишнього природного середовища с. Яворів Косівського району на р/р UA798999980333149331000009306, отримувач: УК у Косівському р-ні/с.Яворів/24062100, Код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути з Косівського районного підприємства "Райагроліс" (78607, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Смодна, вул. Незалежності, 48 б; код ЄДРПОУ 13658480) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23А; код ЄДРПОУ 42702233) на р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233 - 9 651,63 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн 63 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.11.2020.
Суддя М. А. Шіляк