Справа № 461/1891/18 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/811/25/18 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:39
27 жовтня 2020 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Ніткевича А.В., Шеремети Н.О.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: представника позивача - Жарського І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 серпня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У березні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі-ПАТ КБ) «Приватбанк», в подальшому перейменоване на акціонерне товариство комерційний банк (далі-АТ КБ) «Приватбанк», звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як із спадкоємця ОСОБА_2 - позичальника за кредитним договором №б/н від 26.07.2011 року, заборгованість за цим кредитним договором, яка на дату смерті позичальника - 27.07.2016 року становила 7751 грн. 56 коп., з яких: 4635 грн. 36 коп. - заборгованість за кредитом, 3066 грн. 20 коп. - заборгованість по процентам та 50 грн. - заборгованість по пені.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що, дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_2 , 27.01.2017 року банк направив до Першої Львівської державної нотаріальної контори претензію з пред'явленням вимоги до спадкоємців позичальника про необхідність погасити існуючу заборгованість за вказаним кредитним договором, однак, нотаріальна контора повідомила, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини не звертались.
Позивач зазначає, що відповідач є спадкоємцем позичальника, який прийняв спадщину, оскільки на момент смерті позичальника проживав і був зареєстрований разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 , і заяви про відмову від спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття не подавав, а тому, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач АТ КБ «Приватбанк», просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що у разі смерті фізичної особи - боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи боржника, за загальним правилом, переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні.
Звертає увагу, що відповідач є чоловіком ОСОБА_2 , що підтверджується витягами з їхніх паспортів, у яких є відмітка про укладення шлюбу, а відтак, спадкоємцем першої черги за законом, який постійно проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини і заяви про відмову від спадщини не подавав, тому вважається таким, що прийняв спадщину, і повинен відповідати за зобов'язаннями своєї дружини в порядку ст.ст.1281,1282 ЦК України, незалежно від оформлення ними своїх спадкових прав.
Посилається на те, що відповідно до ст.1296 ЦК України, отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов'язком спадкоємця, а відтак, його відсутність у спадкоємця не може бути підставою для відмови у вказаному позові.
На переконання апелянта, суд не міг відмовити в задоволенні законних і обгрунтованих вимог, а встановити склад спадщини та його вартість перед зверненням до суду позивач не мав можливості.
Вважає, що суд повинен був встановити статус житла, в якому відповідач проживав разом зі своєю дружиною на час відкриття спадщини.
В судове засідання апеляційного суду відповідач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 16.09.2020 року судової повістки, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статтей 1218, 1219 ЦК України, зобов'язання боржника за кредитним договором не є такими, що нерозривно пов'язане з його особою, а тому входить до складу спадщини, яка залишилась після його смерті.
Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (ч.3 ст.1281 ЦК).
Наслідки пропущення цього строку кредитором передбачені частиною четвертою статті 1281 ЦК України, а саме: кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Судом встановлено, що 26.07.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №б/н (а.с.6), відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.49,132 зворот).
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.41-45), заборгованість за вказаним кредитним договором становить 7751 грн. 56 коп., з яких: 4635 грн. 36 коп. - заборгованість за кредитом, 3066 грн. 20 коп. - заборгованість по процентам та 50 грн. - заборгованість по пені.
27.01.2017 року позивач надіслав до Першої Львівської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців ОСОБА_2 з повідомленням про існуючу заборгованість за вказаним вище кредитним договором, у відповідь на яку нотаріальна контора повідомила про відсутність заяв спадкоємців ОСОБА_2 про прийняття спадщини після її смерті та про заведення спадкової справи на підставі претензії кредитора ПАТ «Ідея Банк» (а.с.50-53).
Наведене також підтверджується витребуваними апеляційним судом копіями матеріалів спадкової справи, заведеної Першою Львівською державною нотаріальною конторою 15.09.2016 року (а.с.131-137, 143-147).
В подальшому, 21.09.2017 року позивач надіслав лист-претензію безпосередньо відповідачеві про необхідність сплати існуючої заборгованості за кредитним договором (а.с.54-55).
З матеріалів справи встановлено, що зареєстрованим місцем проживання боржника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , який є її чоловіком, на день відкриття спадщини було: АДРЕСА_1 (а.с.46-48, 68).
Однак, жодних відомостей про обсяг та вартість спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 ні в матеріалах справи, ні у витребуваних апеляційним судом матеріалах спадкової справи немає.
Таким чином, сам по собі факт прийняття спадщини відповідачем відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, не може бути безумовною підставою для задоволення вимоги позивача, як кредитора спадкодавця-боржника, про погашення ним заборгованості за кредитним договором, яку мав спадкодавець, оскільки, як правильно вказав суд першої інстанції, позивачем не доведено наявності у боржника на праві власності будь-якого нерухомого та/або рухомого майна, а також відсутності інших спадкоємців за законом першої черги, в той час, як відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора лише в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Окрім того, згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 06 листопада 2020 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Ніткевич А.В.
Шеремета Н.О.