Справа № 453/8/20 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.
Провадження № 33/811/377/20 Доповідач: Партика І. В.
04 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді Партики І. В., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Бабія Б.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бабія Б.М. на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , близько 09 год. 05хв., в смт. Славсько по вул. Привокзальна, Сколівського району Львівської області, керував автомобілем марки «УАЗ-31512», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу Drager ALCOTEST 6810, тест №1505, результат 0,51 проміле.
На зазначену постанову адвокат Бабій Б.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
По суті апеляційних вимог зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, не обґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Драгер - алкотест 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів та території України, у зв'язку із чим, результати проведено огляду не могли бути використані судом, як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_1 свою вину не визнає, оскільки транспортним засобом 22.12.2019 року в стані алкогольного сп'яніння не керував і алкогольних напоїв не вживав. Це підтверджується і тим, що після зупинки його працівниками поліції 22.12.2019 року він не був відсторонений від керування ТЗ, а й надалі самостійно продовжував керувати автомобілем УАЗ-31512 н.з. НОМЕР_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. Представник ОСОБА_1 - адвокат Бабій Б.М. підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги та просив слухати справу за відсутності ОСОБА_1 та задоволити апеляційні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бабія Б.М., дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого і вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 027848/1437 від 22 грудня 2019 року; рапорті поліцейського Набитовича П.В. від 22 грудня 2019 року; тесті Drager ALCOTEST 6810, тест №1505, результат 0,51проміле; відеоматеріалах на DVD-R диску. Дані докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю.
Жодних порушень прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист та справедливий суд, ні під час складання і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи - апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження.
Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
За таких умов постанову судді першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Бабія Б.М. залишити без задоволення, а постанову Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І. В.