Справа № 462/2278/20 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 33/811/945/20 Доповідач: Партика І. В.
03 листопада 2020 рокуЛьвівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Партики І. В., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Кунтого Н.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2020 р. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно до оскарженої постанови суду, ОСОБА_1 20.04.2020 року о 01.50 год. на вул. Кричевського, 152 у м. Львові, керував автомобілем марки «MERCEDES», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та в медичному закладі в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На дану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що повний текст постанови суду від 18 червня 2020 р. був отриманий ним 23 червня 2020 року. Покликається на незаконність оскаржуваної постанови. Зазначає, що суд не встановив всіх обставин які б підтверджували подію адміністративного правопорушення, як і вину апелянта, поверхнево підійшов до розгляду справи та прийшов до помилкового висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 . З першого відеозапису, що долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення CD-R диску, чітко вбачається, що працівники поліції підходять до припаркованого автомобіля і з місця пасажира до них виходить ОСОБА_1 та стверджує, що не перебував за кермом, а автомобіль стоїть вже кілька хвилин, бо він очікує на свого товариша, який і керував його транспортним засобом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Кунтого Н.О. у підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови слід поновити, а тим самим забезпечити право особи на доступ до правосуддя та швидкий і безсторонній розгляд справи, а апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідадьність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів пре адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 25 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Суб'єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, що в постанові не наведено доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відповідно і про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку. Також відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи матеріали справи, докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, та не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. слід закрити.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
постановив:
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2020 р. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2020 р. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І. В.