Справа № 438/133/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/666/20 Доповідач: ОСОБА_2
22 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 06 травня 2020 року у кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
вищевказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 3 (три) місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2020 року, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 10 червня 2019 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 24 січня 2018 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, після відбуття покарання на шлях виправлення не став, а повторно скоїв новий умисний злочин проти власності.
13 січня 2019 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_6 за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, шляхом відважування дерев'яного вікна, проник у квартиру АДРЕСА_2 , звідки таємно повторно намагався викрасти майно, яке на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_9 , а саме: міксер марки «Saturn» вартістю 300 грн., тюнер марки «Digital Satellite Receiver» вартістю 300 грн., електродриль синього кольору вартістю 400 грн., пересолю вартістю 80 грн., плоскогубці вартістю 20 грн., дві викрутки вартістю 30 грн., кабель до мобільного телефону вартістю 20 грн., ніж для різки пінопласту вартістю 50 грн., телевізійний пульт вартістю 30 грн., DVD-плеєр марки «Sony» вартістю 270 грн., тканинну сумку зеленого кольору вартістю 10 грн., дві пари чоловічих шкарпеток вартістю 20 грн., а всього на суму 1530 грн. Обвинувачений не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий свідком ОСОБА_10 та працівниками поліції.
Не погоджуючись із даним вироком, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій проситьвирок Трускавецького міського суду Львівської області від 06 травня 2020 року скасувати і постановити новий вирок, яким призначити йому покарання до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що він визнав свою вину повністю, вчинив злочин під впливом складних життєвих обставин.
На його переконання, суд не врахував, що він щиро розкаявся у вчиненому та від слідства, правоохоронних органів не ухилявся.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами в їх сукупності, які досліджувались судом під час судового розгляду, що ніким не оспорюється.
Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
В силу вимог ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, його матеріальне становище, відсутність міцних соціальних зв'язків (те, що він ніде не працює), посередню характеристику, наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Хоч, обвинувачений розкаюється у вчиненому, від суду та слідства не ухилявся, однак раніше притягався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення, за яке судом першої інстанції обрано покарання, що за своєю суворістю відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, обставини кримінального провадження в їх сукупності. Натомість обставини, на які покликається обвинувачений, як на підставу пом'якшення покарання, судом першої інстанції були враховані в повній мірі, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження районним судом, які б слугували підставою для скасування чи зміни вироку суду, колегією суддів не встановлено.
З урахування вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни, передбачені ст. 409 КПК України, як того просить обвинувачений в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 06 травня 2020 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - у той же строк з дня вручення копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4