Єдиний унікальний №310/6455/20 Головуючий в 1 інст. Троценко Т.А.
Провадження №33/807/764/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст.44-3 КУпАП
28 жовтня 2020 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , - ОСОБА_1 - в режимі відеоконференції з приміщенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останньої на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка працює продавцем в магазині «Адреналін» ФОП ОСОБА_2 , незаміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Згідно з постановою суду, 01 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП, згідно з яким, 01 вересня 2020 року о 14-05 годині за адресою: АДРЕСА_1 в торгівельному павільйоні ФОП ОСОБА_3 продавець ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці без засобів індивідуального захисту (маски), чим порушила п. 10.1 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у суді першої інстанції вона свою вину визнала та пояснила, що на час приходу комісії, відвідувачів в торгівельному павільйоні не було, вона саме збиралась приймати їжу та не встигла одягти маску, штраф у сумі 17000,00 грн значно вплине на її бюджет, оскільки вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, її доходом є лише заробітна плата, яка становить 3900,00 грн. На її думку, суд першої інстанції при призначенні стягнення не в повній мірі дотримався вимог ст.ст.23,33 КУпАП та не врахував положення ст.22 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно з матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №281418 від 01 вересня 2020 року, у якому зазначено, що 01 вересня 2020 року о 14-05 годині за адресою: АДРЕСА_1 в торгівельному павільйоні ФОП ОСОБА_3 , продавець ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці без засобів індивідуального захисту (маски), чим порушила п. 10.1 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
До протоколу додано:
повідомлення за фактом (ЄО): 01 вересня 2020 року 15:14 до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01 вересня 2020 року о 15:13 за адресою: АДРЕСА_2 , дільничні виявили, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю харчами без засобів індивідуального засобу, а саме без медичної маски;
рапорт поліцейського ОСОБА_4 , згідно з яким, останнім зі ст. ДОП СДОП Бердянського ВП майором поліції Тарасенко В.А. під час патрулювання району «Колонія» в м.Бердянськ, по вул. Руднєвої,47А було виявлено факт порушення вимог постанови КМУ №641 пп.1 п.10, так як ОСОБА_1 займалася за вказаною адресою торгівельною діяльністю без засобів індивідуального захисту;
письмові пояснення ОСОБА_1 від 01вересня 2020 року, згідно з якими, остання 01 вересня 2020 року о 14:15 годині, знаходячись на роботі за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж товарів без засобу особистого захисту, а саме: медичної маски, тому що перед цим вживала їжу і не встигла одягнути маску;
CD-R диск із відеофіксацією вчинення порушення, де зафіксовано, що ОСОБА_1 01 вересня 2020 року знаходилась на робочому місці за прилавком магазину без засобів індивідуального захисту - маски.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину визнала та пояснила, що вона приймала їжу та не встигла одягнути маску, просила суворо її не карати.
Дослідивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Так, статтею 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст.44-3 КУпАП.
Згідно з п. 10.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 27 липня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Положення вказаної постанови доведені до відома населення у встановленому законом порядку.
Сама ОСОБА_1 не заперечує того факту, що вона перебувала в павільйоні в якості реалізатору у робочий час без вдягнутого засобу індивідуального захисту, а саме захисної маски.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила правила, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23,33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 вперше вчинила адміністративне правопорушення, яке мало короткочасний характер та не потягло негативних наслідків, самого факту правопорушення вона не заперечує, піддає критиці свій вчинок, запевняє, що зробила для себе належні висновки та не допустить подібних порушень в подальшому,
З огляду на викладене, на думку суду апеляційної інстанції, вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним.
Сама порушниця має на утриманні двох малолітніх дітей, незаміжня, згідно з наданими останньою відомостями з Пенсійного фонду, її заробіток є невеликим.
Тому, поза сумнівом, стягнення, передбачене ст.44-3 КУпАП (17 000 грн), є непомірним для ОСОБА_1 , та накладення такого стягнення потягне за собою настання негативних наслідків для її малолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з положеннями ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю - на підставі положень ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП скасувати.
На підставі ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити останній усне зауваження, а провадження в справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 310/6455/20