Справа № 404/6983/20
Номер провадження 1-кс/404/1830/20
16 листопада 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на бездіяльність слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про злочин, -
Управління Держпраці у Кіровоградській області звернулось до слідчого судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої, просило:
- поновити строк для подання скарги;
- визнати неправомірною бездіяльність службових осіб (слідчого) Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання матеріалів, що містять інформацію про вчинення кримінальне правопорушення, що надані Управлінням Держпраці у Кіровоградській області листом від 02.10.2020 року №15-19-02/4388-20;
- зобов'язати службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості про кримінальне правопорушення відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ЄРДР на підставі поданих Управлінням Держпраці у Кіровоградській області матеріалів (лист від 02.10.2020 року № 15-19-02/4388-20) за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст. 172, 173 КК України;
- зобов'язати службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочати за вищевказаними матеріалами, досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст. 172, 173 КК України та повідомити Управління Держпраці у Кіровоградській області письмово про початок досудового розслідування, початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст.ст. 172, 173 КК України.
На обґрунтування скарги зазначено, що на підставі наказу Управління Держпраці в Кіровоградській області від 29.09.2020 року №1035 та направлення від 29.09.2020 №1035/02.3 проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_3 за місцем провадження ним підприємницької діяльності (магазин металевих виробів по АДРЕСА_1 ).
Встановлено, що близько 10-00 год. 29.09.2020 року в магазині металовиробів знаходились на робочому місці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , остання надала письмове пояснення, що прийшла на прохання ремонтувати комп'ютер. Документи щодо працевлаштування знаходились за робочими столами. Однак, документи щодо працевлаштування вказаних осіб на робочому місці були відсутні.
Вимогу про надання документів від 29.09.2020 №1035/2002/ПД вручено особисто ФОП ОСОБА_3 разом з копією направлення на проведення інспекційного відвідування. Термін виконання вимоги встановлено до 10-00 год. 30.09.2020. Документи, зазначені у вимозі, не надані, у визначений строк.
01.10.2020 надано персональні дані ФОП ОСОБА_3 та копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємця, витяг з реєстру платників єдиного податку. Жодного документу про укладення договорів з найманими працівниками не надано.
Згідно до інформації ПФУ по страхувальнику ФОП ОСОБА_3 щодо кількості найманих працівників та поданих повідомлень про початок роботи: відсутні прізвища ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , чи будь-яких інших працівників.
Таким чином, вказані працівники, щонайменше з 29.09.2020 працювали у ФОП ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин.
В своєму повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення Управління просило вирішити питання стосовно внесення відомостей до ЄРДР за фактом грубого порушення законодавства про працю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , проте протягом 24 годин після отримання заяви уповноважена особа Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка вносить відомості до ЄРДР, відомості не внесла, в зв'язку з чим досудове розслідування не розпочато.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, через канцелярію направив заяву, про розгляд справи у його відсутність. Вимоги заявлені у скарзі підтримав.
Слідчий та прокурор викликались, не з'явились, їй неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 02.10.2020 року Управління Держпраці у Кіровоградській області звернулось до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 8).
03.11.2020 року ГУНП в Кіровоградській області повідомлено Управлінню Держпраці у Кіровоградській області, що 07.10.2020 року звернення Управління Держпраці у Кіровоградській області щодо можливих неправомірних дій уважно розглянуто керівництвом Кропивницького ВП та зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал ЄО) за №52521.
Разом із тим, вказане звернення розглянуто відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян» (а.с. 6).
Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Не зважаючи на доводи скаржника (заявника), без уваги, своєчасного і належного дослідження, а відтак і відповідного правового аналізу та обґрунтування залишаються повідомлені скаржником обставини про вчинення кримінального правопорушення відносно нього.
Згідно змісту п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а виключно на слідчого і прокурора.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, посадові особи заявленого суб'єкта оскарження обмежились внесенням відомостей тільки до Єдиного обліку та проведенням поверхових перевірочних дій, тобто не забезпечили заявнику гарантованого державою права та закріпленого у ст. ст. 6, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язку здійснювати повне й ефективне розслідування та ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Тобто позбавили громадянина (заявника) права на повне, справедливе, публічне, безстороннє дослідження повідомлених ним обставин.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно до узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Відповідно до порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 лютого 2019 року № 100 заяви (повідомлення), що надійшли до чергових служб центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції телефоном чи під час особистого звернення громадян, уповноважені службові особи реєструють в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно передають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, на території обслуговування яких сталася подія, із зазначенням в ІТС ІПНП (журналі ЄО) номера реєстрації в ЄО відповідного органу (підрозділу) поліції. Про зареєстровані в ІТС ІПНП (журналі ЄО) центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції заяви (повідомлення) уповноважена службова особа невідкладно з моменту реєстрації інформує керівництво відповідного органу поліції. За дорученням керівництва центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції уповноважена службова особа такі заяви і повідомлення та рапорти невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надсилає до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня за місцем учинення кримінального правопорушення та іншої події.
Згідно до ч. 1 ст. 172 КК України кримінальна відповідальність настає за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КК України кримінальна відповідальність настає за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою.
Поняття Грубого порушення законодавства про працю надає постанова Верховного Суду України від 01.10.2015 року у справі №5-106кс15. Висновок: визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: 1) характеру порушуваних трудових прав людини; 2) категорії працівника, права якого порушуються; 3) об'єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); 4) суб'єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
Вирішуючи питання про те, чи є порушення законодавства про працю грубим, суд у кожному окремому випадку має виходити з характеру порушених трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.
Виходячи із існуючої судової практики скаржник довів перед слідчим суддею обґрунтованість заявлених ним вимог про протиправну бездіяльність службових осіб, які не вносять до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, оскільки встановлення наявності вчинення злочину на яке посилається скаржник, можливе лише в рамках кримінального провадження після перевірки її доводів.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК України.
З аналізу вищезазначеної норми КПК України слідує, що вимоги скаржника щодо зобов'язання службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства та повідомити письмово про початок та закінчення досудового розслідування, не входять до переліку бездіяльності, дій та рішень слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України.
Щодо вимоги про зобов'язання уповноважених службових осіб Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області розпочати за заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст. 172, 173 КК України, задоволенню не підлягає, оскільки слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як заявник в поданій скарзі виносить на розгляд слідчого судді і ті питання, які не охоплюються ч. 1 ст. 303 КПК України.
З цих підстав скарга підлягає до задоволення частково.
Дану скаргу подано належною особою, та слідчий суддя вважає, що строки подачі скарги не пропущені.
Керуючись ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на бездіяльність слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про злочин - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою поданою Управлінням Держпраці у Кіровоградській області від 02.10.2020 року.
Протягом 24 годин з часу отримання цієї ухвали слідчого судді, зобов'язати службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою поданою Управлінням Держпраці у Кіровоградській області від 02.10.2020 року про вчинення кримінального правопорушення.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Відповідно ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1