ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2020 року м. Київ № 640/18637/20
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (далі також - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 24 червня 2020 року №0625720411 (далі також - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки підприємством сплачувались суми грошових зобов'язань в межах строків, визначених статтею 57 Податкового кодексу України, тому відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 17 серпня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому контролюючий орган просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками відповідача за результатами проведення камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254) складено акт від 02 червня 2020 року № 20085/26-15-04-11-13 (далі також - акт перевірки).
За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (таблиця 1), визначених п. 57.1 та п. 57.3 статті 57, п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2020 року № 0625720411, яким позивача за затримку на 210, 210, 210, 210, 201, 201, 201, 201, 201, 201, 185, 178, 178, 178, 178, 178, 178, 172, 172, 149, 113, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 104, 92, 92, 82 календарних днів сплати грошового зобов'язання на суму 2 691 066, 70 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 538 213, 34 грн. за платежем: податок на додану вартість.
Незгода із прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом.
Оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з п. 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За правилами пп. 14.1.152 п. 14. 1 статті 14 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п. 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
При цьому, положеннями п. 126.1 статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У той же час, за правилами п. 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 131.2 статті 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Матеріалами справи встановлено, що суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у податкових деклараціях та суми податкового зобов'язання, визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, зазначених у таблиці 1 до акту перевірки, сплачувались позивачем, однак такі кошти зараховувались податковим органом в рахунок погашення податкового боргу, що підтверджується облікової карткою такого платника податків, наявною в матеріалах справи (т. 1 а.с. 71-115).
За приписами статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Штраф, згідно зі статтю 111 ПК України, є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежне виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.
Отже, законодавством регламентовано обов'язок платників своєчасно та в повному обсязі сплачувати податкові зобов'язання та одночасно імперативний обов'язок контролюючого податкового органу, у разі наявності в платника податкового боргу, зараховувати платежі, які ним здійснюються, у першу чергу, в рахунок його погашення, незалежно від їхнього цільового призначення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість були сплачені з порушенням законодавчо визначеного строку, що й стало підставою для нарахування йому спірних штрафних санкцій.
Тобто, причиною порушення позивачем граничних термінів сплати податку на додану вартість стало невиконання ним своїх обов'язків щодо своєчасної сплати відповідних податкових зобов'язань.
У свою чергу, ГУ ДПС в м. Києві, зараховуючи кошти, які надходили від позивача в порядку черговості погашення боргу діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений вищенаведеними нормами податкового законодавства і це не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, яка утворилася внаслідок такої послідовності зарахування платежів та погашення податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на нормах податкового законодавства та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 1; код ЄДРПОУ 34966254) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк