справа № 361/1856/20
провадження № 2/361/2167/20
28.09.2020
(Заочне)
Іменем України
28 вересня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Петришин Н.М.
за участю секретаря: Плиси В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про розірвання договору, стягнення сплачених за товар грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-
У березні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення сплачених за товар грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Стислий виклад обставин та зміст позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 квітня 2017 року між ним (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 114, відповідно до умов якого Покупець доручає, а Продавець приймає на себе зобов'язання щодо встановлення та поставку товару, а саме: блок міжкімнатний 600х2000 (2 шт.), блок дворівневий розсувний 900х2000 (1 шт.) та арку з гравіюванням (колір «Золота вільха») (1 шт.). На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу завдаток у розмірі 8500 грн., а 10.05.2017 р. ще 3500 грн. Також, 27 квітня 2017 року між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 114/1, відповідно до умов якого Покупець доручає, а Продавець приймає на себе зобов'язання щодо встановлення та поставку товару, а саме: блок міжкімнатний «ROKА» 800х2000 (2 шт.), блок міжкімнатний «ROKА» 1200х2000 (1 шт.), арку з гравіюванням (колір «Золота вільха») (1 шт.) та фурнітуру в кольорі «Матове золото». На виконання умов даного договору позивач сплатив відповідачу 11 200 грн. За вказаними договорами Продавець зобов'язався доставити товар позивачу на протязі 20 календарних днів (за договором № 114 до 17 травня 2017 року, а за договором № 114/1 до 18 травня 2017 року). Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, у визначені договорами строки товар не доставив та не встановив. Позивач неодноразово звертався до відповідача, однак останній не реагував на телефонні дзвінки та письмові вимоги, тому позивач звертався до правоохоронних органів. 24 квітня 2018 року ОСОБА_2 повернув частину сплачених коштів за договорами, а саме у розмірі 5000 грн., решту суми (18 200 грн.) зобов'язався повернути на протязі місяця. Однак, до цього часу кошти не повернув та ігнорує телефонні дзвінки і вимоги позивача.
З огляду на викладені обставини, позивач звертається із позовними вимогами, в яких просить: розірвати Договір купівлі-продажу № 114 від 26.04.2017 року, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; розірвати Договір купівлі-продажу № 114/1 від 26.04.2017 року, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути із відповідача на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 18200 грн., 3 % річних, пеню, інфляційне збільшення боргу у розмірі 27 729,37 грн.
Також, у результаті порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаними Договорами купівлі-продажу, позивачу завдано моральну шкоду, що полягає у порушенні права власності та інших цивільних прав позивача, порушенні нормальних життєвих зв'язків, а також настання інших негативних наслідків, зокрема, неможливість реалізувати запланований ремонт. Також, позивач отримав душевні та фізичні страждання, унаслідок чого у нього підвищився гіпертонічний тиск. Тому, завдану відповідачем шкоду позивач оцінює у 25 000 грн. та просить їх стягнути із відповідача на свою користь. Також, при ухваленні рішенні просив вирішити питання про судові витрати.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2020 року відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання його представник - адвокат Капля А.С. подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Обставини справи, що встановлені судом.
26 квітня 2017 року між ФОП ОСОБА_2 (далі - Продавець) та ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 114, відповідно до п. 2.1. якого Продавець зобов'язався продати товар Покупцю належної якості і у належній комплектації.
Згідно п. 2.3. Договору найменування та кількість товару становить: блок міжкімнатний 600х2000 (2 шт.), блок дворівневий розсувний 900х2000 (1 шт.) та арка з гравіюванням (колір «Золота вільха») (1 шт.).
Строк доставки товару 20 календарних днів з часу підписання Договору, строк установки - 20 днів (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).
Ціна товару - 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн. (п. 4.2. Договору).
Також, зі змісту Договору вбачається, що Продавцем отримано від Покупця завдаток у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. та 10 травня 2017 року 3500 (три тисячі п'ятсот) грн., що разом становить - 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
27 квітня 2017 року між ФОП ОСОБА_2 (далі - Продавець) та ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 114/1, відповідно до п. 2.1. якого Продавець зобов'язався продати товар Покупцю належної якості і у належній комплектації.
Згідно п. 2.3. Договору № 114/1 найменування та кількість товару становить: блок міжкімнатний «ROKА» 800х2000 (2 шт.), блок міжкімнатний «ROKА» 1200х2000 (1 шт.), арка з гравіюванням (колір «Золота вільха») (1 шт.) та фурнітура в кольорі «Матове золото».
Строк доставки товару 20 календарних днів з часу підписання Договору № 114/1, строк установки - 20 днів (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).
Ціна товару - 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. (п. 4.2.).
27 квітня 2017 року відповідач отримав від позивача в якості завдатку за Договором № 114/1 грошові кошти у розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн.
Із матеріалів справи вбачається, що через невиконання відповідачем умов вказаних Договорів купівлі-продажу № 114 та № 114/1 позивач звертався із заявами до правоохоронних органів.
Згідно із копією розписки, написаної 05 лютого 2018 року від імені ОСОБА_2 , останній зобов'язався до 31 березня 2018 року повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 200 (двадцять три тисячі двісті) грн.
Також, на вказаній розписці міститься відмітка про те, що 24 квітня 2018 року ОСОБА_2 повернув 5000 (п'ять тисяч) грн. та залишок зобов'язався повернути протягом наступного місяця.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ч. 3 вищевказаної статті якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
За змістом ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідність до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 2 статті 666 ЦК України визначено, що якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
За змістом ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно із ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Як вбачається із умов договорів № 114 від 26.04.2017 р. та №114/1 від 27.04.2017 р., зокрема п. 3.1. Договорів відповідач зобов'язався доставити позивачу товар протягом 20-ти робочих днів з дня підписання таких договорів. На виконання умов Договорів № 114 та № 114/1, укладеного між сторонами, позивачем передано відповідачу завдаток у розмірі 23 200 (двадцять три тисячі двісті) грн., частина яких, а саме 5000 грн. повернуто відповідачем 24.04.2018 р. (23 200 грн.- 5000 грн. = 18 200 грн.)
Докази виконання відповідачем умов договорів у матеріалах справи відсутні. Отже, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору № 114 від 26 квітня 2017 року та № 114/1 від 27 квітня 2017 року, укладених між сторонами, та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача попередню оплату у розмірі 18 200 (вісімнадцять тисяч двісті) грн., оскільки дані вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Також, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із наведеного у позовній заяві розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, які суд бере до уваги, стягненню із відповідача також підлягають: 1007 грн. - 3 % річних згідно договору № 114 від 26.04.2017 р., 2664,62 грн. збільшення - інфляційне збільшення боргу за договором № 114 від 26.04.2017 р., 939 грн. - 3 % річних згідно договору № 114/1 від 27.04.2017 р. та 2486,98 грн. - інфляційне збільшення боргу за договором № 114/1 від 27.04.2017 р.
Отже, загальний розмір, який підлягає стягненню із відповідача становить 25 297,60 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'ятсот сім) грн. 60 коп.
Також, у своїх вимогах позивач проси стягнути із відповідача на свою користь пеню згідно договору № 114 від 26.04.2017 р. у розмірі 10 675,75 грн. та пеню за договором № 114/1 від 27.04.2017 р. у розмірі 9956,02 грн. При цьому, умови вказаних договорів не передбачають сплату пені у випадку невиконання умов Договору, а на норми законодавства, що регулюють питання щодо стягнення пені, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 не посилається. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача пені.
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідність до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач, посилаючись на завдану діями відповідача моральну шкоду, зазначає, що вона виявилася в порушенні його права власності та інших цивільних прав, порушенні нормальних життєвих зв'язків, а також настання інших негативних наслідків. Також, позивач отримав душевні та фізичні страждання, унаслідок чого у нього підвищився гіпертонічний тиск. Однак, вищенаведене позивачем доведено не в повному обсязі, тому суд вважає, що вимоги в частині стягнення моральної шкоди з урахуванням розумності та пропорційності підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі відшкодування 5 000 грн.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача 25 297,60 грн., що складаються із передоплати за договорами, 3 % річних та інфляційних втрат, та 5000 грн. - моральної шкоди.
Щодо стягнення судових витрат.
Як передбачено ч. 1,2,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі і на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2522,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та виходячи із розміру задоволеної частини позовних вимог, стягненню із відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1077,45 грн.
На підтвердження понесених інших судових витрат, які пов'язані із розглядом справи, позивачем додано: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, підписаним адвокатом Каплею А.С., квитанцію № 1 від 09 липня 2020 р. на суму 6500 грн. та квитанцію № 2 від 28 вересня 2020 року на суму 2000 грн. про сплату гонорару.
Також, позивачем надано акти прийому передачі наданих послуг № 1 від 09.07.2020 р. та № 2 від 28.09.2020 р., підписані між адвокатом Капля А.С. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник). Згідно вказаних актів виконавець надав, а замовник прийняв ряд юридичних послуг: підготовка та написання позовної заяви до суду, представлення інтересів клієнта у Броварському міськрайонному суді Київської області 13.05.2020 р., 09.07.2020 р. та 28.09.2020 р. у цивільній справі № 361/1856/20.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, при цьому дослідивши перелік наданих адвокатом послуг та обсяг робіт, суд враховує складність справи, ціну позову та значення справи для сторін, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, зокрема, підготовку та написання позовної заяви, участь її у судових засіданнях (лише 09.07.2020 р.).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме, у розмірі 6000 грн.
Враховуючи положення вищевказаної статті, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1077,45 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. ст. 22, 23, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 623, 629, 651, 655, 666, 693, 1167 ЦК України, ст.ст.,133, 134, 137, 141, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про розірвання договору, стягнення сплачених за товар грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати договори купівлі-продажу № 114 від 26 квітня 2017 року та № 114/1 від 27 квітня 2017 року, укладені між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, 3% річних та інфляційні збитки за договорами купівлі-продажу № 114 від 26 квітня 2017 року та № 114/1 від 27 квітня 2017 року у розмірі 25 297 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 60 копійок та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 1 077 (одна тисяча сімдесят сім) гривень 45 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Петришин