Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/5924/18
2/357/167/20
16.11.2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про призначення судової психолого - почеркознавчої експертизи документів, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривенко Ірина Василівна, про визнання заповіту недійсним,
31.05.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просили в порядку ст. 203, 215, 225 ЦК України визнати заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривенко Іриною Василівною 28.08.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 380, від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недійсним.
28.10.2020 року відповідач подала клопотання про призначення у справі судової психолого - почеркознавчої експертизи документів, проведення якої доручити експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза України» на вирішення якої поставити експертам питання: в якому емоційному психофізіологічному стані перебував ОСОБА_4 під час написання заяви від 28.08.2017 року, чи здатний був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням його віку та ряду захворювань повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення з приводу написання заяви на ім'я нотаріуса Кривенко І.В. від 28.08.2017 року та реалізувати його добровільно.
У підготовчому засіданні відповідач клопотання підтримала.
Представник відповідача, адвокат Дідич П.В., клопотання підтримала в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Чередніченко В.А., заперечила проти клопотання.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого представника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про проведення засідання за їх відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні клопотання виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч. 21 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно із ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч.3, ч. 6 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову та він має містити, зокрема, заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані із відзивом із зазначенням причин їх неподання. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 02.08.2018 року подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що свої заперечення буде підтверджувати крім інших долучених письмових доказів та показав свідків, висновком посмертної судово - психіатричної експертизи, однак у відзиві відсутні посилання на обставини щодо написання ОСОБА_4 заяви від 28.08.2017 року та не зазначено, як доказ, висновок психолого - почеркознавчої експертизи, а вказане клопотання було подано на стадії підготовчого засідання після проведеної на підставі ухвали суду судово - психіатричної експертизи.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
В силу приписів ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно із ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, психічний стан особи.
27.11.2018 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, за клопотанням представника позивача, було призначено судову - психіатричну експертизу та 08.11.2019 року на адресу суду надійшов висновок вказаної експертизи.
25.11.2019 року судом, за клопотанням представника відповідача, було призначено у справі судово - технічну експертизу медичних документів, яка не була проведена Державним науково - дослідним експертно - криміналістичним центром, зокрема, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог щодо її оплати.
19.05.2020 року судом, за клопотанням представника відповідача, у справі було призначено судово - технічну експертизу медичних документів, проведення якої було доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
28.09.2020 року відповідач відмовилася від проведення вказаної експертизи в зв'язку з фінансовою неможливістю оплатити вартість експертизи.
28.10.2020 року відповідач подала до суду клопотання про призначення у справі судової психолого - почеркознавчої експертизи та в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що її проведення експертам слід надати матеріали: заяву ОСОБА_4 від 28.08.2017 року, щоденник ОСОБА_4 та Договір банківського продукту «Національна картка» від 31.05.2012 року.
Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998р. за № 705/3145, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».
Інструкцією встановлено, що комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Згідно п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.
Як вбачається із заяв по суті справи сторони не заперечують факт написання ОСОБА_4 заяви від 28.08.2017 року, поданої нотаріусу ОСОБА_5 , та відповідачем не ставилися питання, які б відносилися до компетенції почеркознавчої експертизи, передбачені п.1.2 зазначеної Методики.
Питання які регулюють призначені психологічної експертизи регулюються Главою VI Методики - «Психологічна експертиза».
6.1 Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач; дорослого та похилого віку).
6.2 Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
6.3 Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
6.4 Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
6.5 При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
Відповідно до п.6.9-6.11 даної Інструкції для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.
Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.
Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).
Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У відзиві відповідачем не наведено будь - яких обставин написання заяви від 28.08.2017 року, поданої нотаріусу ОСОБА_5 , не наведені обґрунтування доцільності призначення комплексної судової психологічно-почеркознавчої експертизи, з урахування обставин справи та предмету спору.
Також, при призначенні судом судово - психіатричної експертизи, відповідачем не порушувалися питання щодо проведення комплексної експертизи та не пропонувалися питання, порушені у клопотанні від 28.10.2020 року, які потребують висновку експерта.
Оскільки заявлена у клопотанні психолого-почеркознавча експертиза не є обов'язковою для проведення, не встановлено сукупності умов для призначення відповідної експертизи, зокрема саме комплексної експертизи, враховуючи, що проведення такої експертизи є тривалою, судом не встановлено наявності необхідних для її проведення документів, передбачених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, отже відсутні підстави для проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення у справі судової психолого - почеркознавчої експертизи документів, не підлягає до задоволення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмету доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.
Слід зазначити, що правила статті 225 ЦК України, на яку посилаються позивачі, як на підставу позову, поширюються і на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину, особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Згідно законодавства для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд, відповідно до статті 105 ЦПК України, зобов'язаний призначити саме судову - психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.
Керуючись ст. 103, 113,105, 183, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача, про призначення судової психолого - почеркознавчої експертизи документів, відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. В. Бондаренко