13 листопада 2020 року Справа № 280/6265/20 Провадження № м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) 10.09.2020 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32149-54 від 20.11.2018 у сумі 15818,55 грн. , вимогу про сплату пені та штрафу № Ф-53637-54 від 16.07.2019 в сумі 4333,47 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (вх. від 02.10.2020 №46241) проти задоволення позовних вимог заперечував. Крім того, до відзиву долучив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду , обґрунтовуючи тим, що позивачу вимоги про сплату боргу № Ф-32149-54 та № Ф-53637-54 були направлені поштою. Зазначені вимоги вручено засобами поштового зв'язку особисто платнику 04.02.2018 та 23.07.2019 , що підтверджується відміткою поштової служби в повідомленні про вручення, а тому відповідно до ст. 122 КАС позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32149-54 від 20.11.2018 у сумі 15818,55 грн. , вимогу про сплату пені та штрафу № Ф-53637-54 від 16.07.2019 в сумі 4333,47 грн. Позивач посилається на те, що 25.06.2020 року він отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32149-54 від 20.11.2018 у сумі 15818,55 грн., не надавши жодних доказів на обґрунтування зазначеної обставини.
Разом з тим, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копії двох повідомлень про вручення поштового відправлення, згідно яких вимоги про сплату боргу № Ф-32149-54 та № Ф-53637-54 вручено засобами поштового зв'язку особисто платнику ОСОБА_1 04.12.2018 та 23.07.2019 , що підтверджується підписом останнього та відміткою поштової служби в повідомленні про вручення. ( а.с. 30-31).
При цьому з відповідною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10.09.2020 року, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст. 122 КАС України строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає заяву без розгляду.
За приписами п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, оскільки позивачем не було заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Тобто позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом та з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Також суд зазначає, що в даному випадку не підлягають застосуванню приписи ч.4 ст. 122 КАС України, оскільки як вбчається з матеріалів справи, в тому числі зі змісту Рішення Державної податкової служби України №32290/6/99-00-06-03-01-06 від 21.07.2020 про залишення скарги позивача на вимогу про сплату боргу №Ф-32149-54 від 20.11.2018 без розгляду, скаргу на таку вимогу позивачем було подано з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку подання (а.с. 13-14). При цьому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53637-54 від 16.07.2918 взагалі не була оскаржена позивачем в адміністративному порядку. Доказів зворотнього позивчаем суду не надано.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Стрельнікова