03 листопада 2020 року о/об 10 год. 20 хв.Справа № 280/2667/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (69067, Запорізька область, місто Запоріжжя. вул. Демократична буд. 73, код ЄДРПОУ 40297125)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
за участі представників сторін:
від позивача - Швець Д.І.
від відповідача - Карленко Н.Т.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Запорізькій області:
- №0004520501 від 02 квітня 2020 року (форма Р), за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 9179416,25грн. в тому числі: за податковими зобов'язаннями 7343533,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1835883,25 грн.
- №0004550501 від 02 квітня 2020 року (форма ПН). за яким застосовано штраф у сумі 3671766,50 грн. за відсутність складення та /або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 7343533,00 грн.
27 квітня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 01 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 01 червня 2020 року провадження у справі зупинено до 03 серпня 2020 року.
03 серпня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року провадження у справі зупинено до 07 вересня 2020 року.
07 вересня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року провадження у справі зупинено до 12 жовтня 2020 року.
12 жовтня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
12 жовтня 2020 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами сторін призначено справу до судового розгляду по суті на 12 жовтня 2020 року після закриття підготовчого провадження, а в розгляді справи оголошено перерву до 27 жовтня 2020 року.
Протокольною ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року розгляд справи призначено на 03 листопада 2020 року.
Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 03 листопада 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ «ЗТРЗ» (підрядником) фактично здійснені усі господарські операції з виконання капітальних ремонтів тепловозів та ремонту дизеля, колесо-ремонтного блоку тепловоза за Договорами з Замовниками з використанням власних товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), що підтверджується фактичними обставинами, належним чином оформленими первинними документами та даними бухгалтерського обліку ТОВ «ЗТРЗ», що були надані перевіряючим в ході перевірки, в тому числі щодо обліку руху ТМЦ. Усі первинні документи підписані сторонами договорів. Вказує, що ТОВ «ЗТРЗ» виконання договорів з замовниками по проведенню капітальних ремонтів здійснювалось з залученням підрядника ТОВ «НВК «Дизельсервіс», з яким позивачем укладено договори на виконання ремонту тепловозів та їх вузлів і агрегатів, відповідно до яких ТОВ «ЗТРЗ» є замовником робіт, а ТОВ «НВК «Дизельсервіс» виконавцем. Ремонтні роботи проводились виконавцем з використанням ТМЦ, що були передані замовником ТОВ «ЗТРЗ» відповідно до актів здачі - приймання матеріалів та запасних частин. При донарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ відповідач не бере до уваги та не зазначає у акті перевірки про повернення ТОВ «НВК Дизельсервіс» замовнику залишків матеріалів (поворотних відходів), що утворилися після виготовлення виконавцем деталей, вузлів та інших запасних частин, які були необхідні для виконання капітальних ремонтів. Зазначає, що в акті перевірки відсутня інформація про перевірку формування собівартості робіт з виконання капітальних ремонтів тепловозів та інших ремонтів по кожному із договорів, що безпосередньо пов'язано із списанням ТМЦ та фактично в обліку ТОВ «ЗТРЗ» підтверджується первинними документами, а саме: актами про використані матеріали на проведення капітальних ремонтів, актами прийому-передачі (повернення) залишків ТМЦ від ТОВ «НВК Дизельсервіс» та актами здачі- приймання робіт від ТОВ «НВК Дизельсервіс». Вважає, що не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 7343533грн. за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, визначення відповідачем окремих ТМЦ та зазначення, що вони використані ТОВ «ЗТРЗ» в операціях не пов'язаних з господарською діяльністю.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" позовні вимоги просив суд задовольнити повністю.
Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№33604 від 23 липня 2020 року), та зазначив, що згідно наданих до перевірки первинних та бухгалтерських документів в тому числі актів приймання-передачі матеріалів, що наведені у додатку №15 акту перевірки, встановлено передачу ТОВ «ЗТРЗ» в істотних обсягах матеріалів на адресу підрядника -виконавця, що використані ним на виконання робіт з ремонту тепловозної техніки. При цьому вага списаних матеріалів на виконання ремонтів тепловозів перевищує вагу тепловозів. Габаритні розміри тепловозів регламентовані ГОСТ 9238-83 «Габаритні наближення будівель та рухомого складу залізних доріг», в тому числі ДСТУ Б В.2.3-29:2011 затверджені наказом від 30 грудня 2011 року №464), також габаритні розміри дизель-генераторів визначені ГОСТ 10150-88 «Дизеля судові, тепловозні та промислові». Зазначив, що для перевірки не надано будь-яких первинних документів, підтверджуючих повернення та оприбуткування не придатних для використання вузлів, запчастин, відходів металопродукції , тощо від підрядників -виконавців робіт на адресу ТОВ «ЗТРЗ». Стверджує, що операції зі списання матеріалів, які наведені у додатку №15 акту перевірки ТОВ «ЗТРЗ» не відповідають дійсності щодо обсягів та за призначенням, а отже не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ЗТРЗ». Встановив порушення пункту 14.1.36, пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПКУ в результаті заниження податкових зобов'язань з ПДВ та відсутності факту декларування ТОВ «ЗТРЗ» податкових зобов'язань з ПДВ та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з безпідставним списанням матеріалів для ремонтів тепловозної техніки на загальну суму 44 061 198грн. в т.ч. ПДВ 7 343 533грн.
Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області в судовому засіданні просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» (ТОВ «ЗТРЗ» ), код за ЄДРПОУ 40297125 є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 24 лютого 2016 року за номером запису: 1 103 102 0000 039591. Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і.у.; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (основний); Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
ТОВ «ЗТРЗ» має Атестат виробництва (зареєстрований в реєстрі Державної системи сертифікації від 08 грудня 2016 року № UA 3.098.0482-16, дійсний до 07 грудня 2019 року), виданий органом з сертифікації продукції вагонобудування ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВАГОНОБУДУВАННЯ.
Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» код ЄДРПОУ 40297125 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24 лютого 2016 року по 30 вересня 2019 року, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 24 лютого 2016 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складений відповідний акт перевірки № 3/08-01-05-01/40297125 від 16 січня 2020 року.
Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивача, зокрема порушення
- підпункту 14.1.36, пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 7343533 грн. в тому числі по періодам: грудень 2017 на суму ПДВ 195220грн., лютий 2018 га суму ПДВ 231130грн., березень 2018 на суму ПДВ 447413грн., липень 2018 на суму ПДВ 182481грн., серпень 2018 на суму ПДВ 405921грн., жовтень 2018 на суму ПДВ 640757грн., листопад 2018 на суму ПДВ 411435грн., грудень 2018 на суму ПДВ 1759391грн., січень 2019 на суму ПДВ 374179 грн. , березень 2019 на суму ПДВ 271806 грн. , квітень 2019 на суму ПДВ 213599 грн., липень 2019 на суму ПДВ 798161грн., серпень 2019 на суму ПДВ 169629 грн. вересень 2019 на суму ПДВ 1242711 грн.;
- пункту 201.1, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ЗТЗ» не проведено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим, згідно з вимогами п.120 1.1 статті 120 ПКУ застосовується штрафні санкції у загальній сумі 3671766,50 грн. за недотримання реєстрації податкових накладних на загальну суму податкових зобов'язань 7343533грн., а саме: за грудень 2017 в сумі 195220,00грн. (дата виписки ПН/РК -22.12.2017) , за лютий 2018 в сумі 231130,00грн. (дата виписки ПН/РК - 27.02.2018), за березень 2018 в сумі 447413,00 грн. (дата виписки ПН/РК - 19 березня 2018 року), за липень 2018 в сумі 42904 грн.(дата виписки ПН/РК - 06 липня 2018 року)., за липень 2018 в сумі 95263,00 грн. (дата виписки ПН/РК -17 липня 2018 року), за липень 2018 в сумі 44314,00 грн. (дата виписки ПН/РК - 27 липня 2018 року) , за серпень 2018 в сумі 405921,00грн. (дата виписки ПН/РК - 02 серпня 2018 року), за жовтень 2018 в сумі 640457,00грн.(дата виписки ПН/РК - 10 жовтня 2018 року), за листопад 2018 в сумі 164410,00 грн. (дата виписки ПН/РК - 29 листопада 2018 року), за листопад 2018 в сумі 247025грн. (дата виписки ПН/РК -30 листопада 2018 року), за грудень 2018 в сумі 581804,00 грн. (дата виписки ПН/РК - 13 грудня 2018 року), за грудень 2018 в сумі 958785,00 (дата виписки ПН/РК -24 грудня 2018 року), за грудень 2018 в сумі 218802,00 (дата виписки ПН/РК -28 грудня 2018 року), за січень 2019 року в сумі 374179,00грн. (дата виписки ПН/РК - 31.01.2019), за березень 2019 в сумі 138897,00грн. (дата виписки ПН/РК -20 березня 2019 року), за березень 2019 в сумі 132909,00грн. (дата виписки ПН/РК -28 березня 2019 року ), за квітень 2019 в сумі 213599,00грн. (дата виписки ПН/РК -22 квітня 2019 року), за липень 2019 в сумі 124392,00грн. (дата виписки ПН/РК - 16 липня 2019 року), за липень 2019 в сумі 166537,00грн. (дата виписки ПН/РК - 19 липня 2019 року), за липень 2019 в сумі 507232,00грн. (дата виписки ПН/РК - 22 липня 2019 року), за серпень 2019 в сумі 169629,00 грн. (дата виписки ПН/РК - 09 серпня 2019 року), за вересень 2019 року в сумі 396980,00 грн. (дата виписки ПН/РК -12 вересня 2019 року), за вересень 2019 року в сумі 845731,00 грн. (дата виписки ПН/РК -26 вересня 2019 року).
На підставі Акту перевірки та вказаних порушень відповідачем 02 квітня 2020 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0004520501 від 02квітня 2020 року (форма Р), за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 9179416,25грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями 7343533,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1835883,25 грн.
- №0004550501 від 02 квітня 2020 року (форма ПН), за яким застосовано штраф у сумі 3671766,50грн. за відсутність складення та /або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ 7343533,00грн
Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податковим зобов'язанням у розумінні підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Отже, наявність документальних підтверджень, що товари/послуги, необоротні активи призначені для використання у власній господарській діяльності платника податків, призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є визначальною умовою для нарахування платником податку податкових зобов'язань за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України та складання, не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, податкової накладної з подальшою реєстрацією її в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом України.
Такі висновки кореспондують приписам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, у силу якого для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Отже, на платника податків покладається обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкових зобов'язань відповідно до первинних документів та податкових накладних.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У свою чергу, під господарською операцією згідно з статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи це - видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наведені норми свідчить, що господарські операції для визначення платником податку податкового зобов'язання за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу мають фактично відбутись, та повинні бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають використання ТМЦ в операціях , що не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, або у разі проведення на момент перевірки платника вибіркової (часткової) інвентаризації має бути виявлено нестачу придбаних таким платником товарів, тоді такі товари вважаються використаними платником в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до акту перевірки № 3/08-01-05-01/40297125 від 16 січня 2020 року позивачем укладено договори з замовниками на виконання робіт з модернізації тепловозів, ремоторизації локомотиву, капітальних ремонтів тепловозної техніки, ремонту дизеля та колесо-ремонтного блоку тепловоза, а саме: договір №1088 від 12 червня 2019 року з ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА" на виконання робіт по модернізації тепловоза ТГМ4 з капітальним ремонтом в об'ємі КР-2, договір підряду №435 від 31 березня 2017 року з ПрАТ "ПІВНГЗК" на виконання робіт по капітальному ремонту тепловозів серії ТЕМ-2, договір підряду № З-34 від 10 травня 2019 року з ПрАТ «Запорізький олійноекстраційний завод» на виконання робіт по капітальному ремонту тепловоза ТГМ-4А, зав. №2890, договір № 20/2019/465 від 15 лютого 2019 року з ПАТ «Запоріжсталь» на виконання робіт по капітальному ремонту тепловозів, договір№768/18 від 19 жовтня 2018 року з ТОВ «ПОБУЖСЬКИЙ ФЕРОНІЕЛЕВИЙ КОМБІНАТ» на виконання ремонтних робіт залізничної техніки, договір№20-03/17 ЗТ від 20 березня 2017 року з ПАТ «АК Південтрансенерго» на виконання ремонтних робіт або робіт з модернізації тепловозів, договір №20/2018/603 від 24.07.2018 з ПАТ «Запорожсталь» на виконання робіт по ремоторизації локомотива ТГМ -4 -1235, договір №15/81 від 26 червня 2018 року з ПАТ «Центренерго» на виконання робіт по капітальному ремонту тепловоза ТЕМ 2 УМ №879, (інв. №10870), договір підряду №87/19 Тр від 06 лютого 2019 року з ПрАТ «АКХЗ» на виконання робіт по капітальному ремонту локомотива ТГМ 6 зав. №0048, договір №19-0430-02 від 15 квітня 2019 року з ПАТ «Дніпровський Металургійний Комбінат» на виконання робіт по капітальному ремонту (КР-2) тепловоза серії ТЕМ7А №0318, інв №0917521, договір №156/19 від 29.07.2019р. з ДП «Бердянський морський торговельний порт» на виконання послуг з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги, договір підряду (ремонт на території підрядника) №54-ПУ-ДЛТ від 14 травня 2018 року з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на виконання робіт з поточного ремонту в об'ємі ТЗР з продовженням терміну служби (код ДКПП 33.17.11) тепловозу ТЕМ-2 №7274, договір підряду №672/18 Тр від 09 серпня 2018 року з ПрАТ «АКХЗ» на виконання по капітальному ремонту маневрового тепловоза серії ТГМ - 6А зав №1604, інв. №093630, договір №608 від 28.02.2017р. з ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» на виконання робіт по капітальному ремонту тепловоза М62 інв. №0004, договір №602-52-10 від 12 квітня 2017 року з ПрАТ «ЦГОК»,з виконання робіт по капітальному ремонту тепловоза серії ТЕМ-2УМ зав.№153, інв №05033024 і тепловоза серії ТЕМ -2У зав. №9369, договір підряду № 63-ПУ-ДЛТ від 23 липня 2018 року з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на виконання робіт по відновлювальному ремонту тепловозу ТЕМ-2 №7013, договір поставки №72-ПУ-ДЛТ від 30 липня 2018 року з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», специфікація №3 від 12 грудня 2017 року до договору №608 від 28 лютого 2017 року з ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» на виконання робіт по ремонту дизеля 1ПДГ-4А, договір №20/2018/601 від 05 березня 2018 року з ПАТ «Запоріжсталь» на виконання робіт по капітальному ремонту тепловозних вузлів.
В акті перевірки зазначено, що проведення робіт за договорами між ТОВ «ЗТРЗ» - підрядником та замовниками з виконання капітальних, відновлюваних та поточних ремонтів залізничного рухомого складу (тепловозів) та ремонтів тепловозних вузлів підтверджено актами здачі - приймання робіт (надання послуг), перелік, яких наведений у додатку №15 до акту перевірки «Реєстр первинних документів поданих до перевірки ТОВ «ЗТРЗ» (код ЄДРПОУ 40297125)».
Виконання зазначених договорів з замовниками позивачем здійснювалось з залученням підрядника - виконавця ТОВ «НВК «Дизельсервіс», з яким позивачем укладено договори на виконання ремонту тепловозів та їх вузлів і агрегатів, а саме: договір №1 від 01 липня 2019 року, договір №2 від 01 січня 2019 року, договір №5 від 03 січня 2018 року, договір №11 від 01 травня 2018 року, договір №14 від 01 червня 2018 року, договір №16 від 01 серпня 2018 року, договір №34 від 01 листопада 2017 року.
Також у додатку №15 до акту перевірки наведений перелік первинних документів щодо господарських операцій з проведення капітальних, відновлюваних та поточних ремонтів залізничного рухомого складу (тепловозів) та ремонтів тепловозних вузлів, на виконання договорів між ТОВ «НВК «Дизельсервіс» та позивачем, а саме: актів приймання-передачі матеріалів, актів передачі використаних матеріалів, актів здачі - приймання робіт (надання послуг)
Відповідачем в акті перевірки зазначається, що вага окремих списаних матеріалів (в тому числі металопродукції) на виконання ремонту в істотних обсягах перевищує вагу тепловоза. В додатку №15 до акту перевірки, на який посилається відповідач при встановленні порушення, зазначено окремий перелік матеріалів, списання яких в обліку позивача є таким, що не відповідає дійсності щодо обсягів та за призначенням, а отже не пов'язане з господарською діяльністю ТОВ «ЗТРЗ».
У додаткових поясненнях наданих суду відповідач зазначає, що під час перевірки позивачем не надано ТОВ «ЗТРЗ» будь яких первинних документів підтверджуючих повернення та оприбуткування непридатних для використання вузлів, запчастин, відходів металопродукції тощо від підрядників виконавців на адресу ТОВ «ЗТРЗ». При цьому відповідачем зазначено, що під час перевірки ним направлено запит від 26 грудня 2019 року №3 на адресу ТОВ «ЗТРЗ» з вказаного питання та отримано відповідь від позивача листом від 09 січня 2020 року, у якому вказано, що від підрядників-виконавців підрядних робіт не надавалися первинні документи, підтверджуючі повернення непридатних для використання вузлів, запчастин, відходів металопродукції в адрес позивача.
Відповідач зазначає, що в ході перевірки листом від 24 грудня 2019 року № 2 надано запит ТОВ «ЗТРЗ» про надання інформації щодо місць зберігання залишків ТМЦ, які обліковуються на бухгалтерських рахунках - 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси», 281 «Товари». Позивачем листом від 26 грудня 2019 року надано завірені копії бухгалтерських документів станом на 30 вересня 2019 року, відповідно до яких відповідачем встановлено відсутність повернення та оприбуткування непридатних для використання вузлів, запчастин, відходів металопродукції, тощо від підрядників -виконавців робіт на адресу ТОВ «ЗТРЗ».
Також у додаткових поясненнях вказано про те, що відповідачем згідно даних бухгалтерського обліку, розглянутих під час перевірки та при розгляді заперечень, по бухгалтерських рахунках 23 «Виробництво», 28 «Товари на складі» - встановлено відсутність будь-яких залишків щодо запасів - товарів (запасні частини, матеріали ).
Позивач не погодився з позицією відповідача та зазначив, що запит від 24 грудня 2019 року №2 про надання до перевірки інформації, щодо місць зберігання залишків ТМЦ (які обліковуються на бухгалтерських рахунках 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси», 281 - «Товари» до додаткових пояснень не додається, як і відповідь позивача від 26 грудня 2019 року.
Водночас позивач, розглянувши додаткові пояснення відповідача, надав суду додаткові пояснення від 19.10.2020, №19/10, у яких зазначив, що позивачем в ході перевірки, на запит відповідача від 19 грудня 2019 року №1, листом від 23 грудня 2019 року №23/12 надана інформація та оборотна відомість по рахунку 22 «МБЦ» під назвою «Інвентаризація МБЦ від 30 вересня 2019 року, оборотна відомості по рахунку 281 «Товари на складах» під назвою «Інвентаризація товарів на складі №1 від 30 вересня 2019 року».
Позивач зазначив, що подані до суду копії первинних документів в повному обсязі надавалися відповідачеві в ході перевірки, при цьому перевіряючими не запитувався бухгалтерський облік рахунку 20 (субрахунок 201) позивача, тому позивачем журнали - ордери по рахунку 201 «Сировина та матеріали» перевіряючим не надавалися.
Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку України рахунок 20 «Виробничі запаси» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, запасів сировини та матеріалів (в тому числі сировини та матеріалів, що знаходяться в путі чи переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари та тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 відображається надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, по кредиту - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка, тощо.
На субрахунку 201 «Сировина та матеріали» відображаються наявність і рух основних матеріалів, які входять до складу виготовляємої продукції чи є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними організаціями при виконання ремонтних робіт. Також тут обліковуються допоміжні матеріали, що використовуються для виготовлення продукції чи для господарських нужд, технічних цілей чи допомоги у виробничому процесі.
Також, у додаткових поясненнях позивач зазначив, що станом на 30 вересня 2019 року позивач інвентаризацію не проводив, хоча перевіряючими в ході перевірки ТОВ «ЗТРЗ» надана письмова вимога щодо проведення на підприємстві фактичної перевірки залишків основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності і документального підтвердження (повну інвентаризацію). Вказана вимога перевіряючих була задоволена - на підставі наказу від 27 грудня 2019 року на підприємстві була проведена інвентаризація і складений інвентаризаційний опис станом на 23 січня 2020 року.
Однак відповідач не став очікувати закінчення інвентаризації, яку сам же і запропонував провести, і, відповідно, інформація про результати проведеної позивачем інвентаризації не врахована у висновках акту перевірки та при складанні повідомлень рішень.
При цьому позивачем зазначено, що при проведенні інвентаризації виявлено надлишок ТМЦ -84 позиції на загальну суму 211132,28 гривень, що підтверджується первинними документами, інвентаризаційним описом позивача та даними висновку експерта про проведення судово - економічної експертизи від 30 червня 2020 року №5 (далі- висновок експерта). Матеріали експертизи долучені до матеріалів справи.
Також даними інвентаризаційного опису підтверджується залишок обрізі металу у розмірі 1245,6844 тн. Позивачем разом з додатковими поясненнями від 19 жовтня 2020 року №19/10 надані суду копія наказу про проведення інвентаризації від 27 грудня 2019 року з інвентаризаційним описом.
У судовому засіданні позивач зазначив, що матеріали (плінтуси підлогові, з'єднання до плінтусу, дверне полотно ПВХ, лиштва прямокутна ПВХ, коробка МДФ) на загальну суму 211132,28грн. без ПДВ були помилково зазначені в первинних документах, що підтверджують виконання договору №11 від 01 травня 2018 року між позивачем та ТОВ «НВК «Дизельсервіс», а саме у акті приймання-передачі матеріалів №1 від 18 червня 2018 року та у акті №2 від 06 липня 2018 року передачі використаних матеріалів та помилково списані в бухгалтерському обліку, так як не були фактично передані підряднику, та, відповідно, не використовувались ТОВ «НВК «Дизельсервіс» при виконанні поточного ремонту ПР-3 тепловозу ТЕМ-2 заводський №7274-2 етап ремонт візків, колесних пар, ГРП, ремонт компресора, кузова (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-77/11 від 17 липня 2018 року між ТОВ «ЗТРЗ» та ТОВ «НВК«Дизельсервіс»). Дані обставини також документально підтверджені у висновку експерта на сторінках з 16 по 20.
Судом встановлено, що перелік вказаних матеріалів (плінтуси підлогові, з'єднання до плінтусу, дверне полотно ПВХ, лиштва прямокутна ПВХ, коробка МДФ) на загальну суму без ПДВ 211132,28грн. наведено у додатку №15 до акту перевірки з посиланням на виконання робіт ТОВ «НВК «Дизельсервіс» за актом № ОУ-71/11 від 17 липня 2018 року.
Відповідно до пояснень позивача та наданого інвентаризаційного опису станом на 23 січня 2020 року ТМЦ у кількості 84 позицій на загальну суму без ПДВ 211132,28грн. не використані у господарській діяльності позивача на виконанням ТОВ «НВК «Дизельсервіс», поточного ремонту ПР-3 тепловозу ТЕМ-2 заводський №7274-2 етап ремонт візків, колесних пар, ГРП, ремонт компресора, кузова для Замовника ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Позивачем не надано суду підтверджуючих документів щодо використання ТМЦ на загальну суму 211132,28грн. (плінтуси підлогові, з'єднання до плінтусу, дверне полотно ПВХ, лиштва прямокутна ПВХ, коробка МДФ)в господарській діяльності підприємства.
Суд розглядаючи справу та досліджуючи докази на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву встановив, що ТМЦ за загальну суму без ПДВ 211132,28грн. не використані позивачем в господарських операціях, які підтверджені договором №11 від 01 травня 2018 року між позивачем та ТОВ «НВК «Дизельсервіс», актом приймання-передачі матеріалів №1 від 18 червня 2018 року та актом №2 від 06 липня 2018 року передачі використаних матеріалів, що підписані позивачем та ТОВ «НВК «Дизельсервіс».
Відповідачем вказані ТМЦ за переліком (плінтуси підлогові, з'єднання до плінтусу, дверне полотно ПВХ, лиштва прямокутна ПВХ, коробка МДФ) зазначені у додатку №15 до акту перевірки, як такі, що не відповідають дійсності щодо обсягів та за призначенням, а отже не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ « ЗТРЗ».
Суд погоджується з позицією відповідача в частині донарахування за актом перевірки податкових зобов'язань у зв'язку з безпідставним списанням ТМЦ для ремонтів тепловозної техніки на загальну суму 211132,28грн. та порушення позивачем п.14.1.36, п.14.1.156 п.14.1 ст14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України в частині заниженні податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 42227грн. та відсутності факту декларування ТОВ «ЗТРЗ» податкових зобов'язань з ПДВ за період липня 2018 року.
В іншій частині суд дійшов висновку про неправомірність встановлення відповідачем порушення п.14.1.36, п.14.1.156 п.14.1 ст14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ, заниження податкових зобов'язань з ПДВ тавідсутності факту декларування ТОВ «ЗТРЗ» податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 7301306грн.в тому числі : в тому числі по періодам: грудень 2017 на суму ПДВ 195220грн., лютий 2018 га суму ПДВ 231130грн., березень 2018 на суму ПДВ 447413грн., липень 2018 на суму ПДВ 140254грн., серпень 2018 на суму ПДВ 405921грн., жовтень 2018 на суму ПДВ 640757грн., листопад 2018 на суму ПДВ 411435грн., грудень 2018 на суму ПДВ 1759391грн., січень 2019 на суму ПДВ 374179 грн. , березень 2019 на суму ПДВ 271806 грн. , квітень 2019 на суму ПДВ 213599 грн., липень 2019 на суму ПДВ 798161грн., серпень 2019 на суму ПДВ 169629 грн. вересень 2019 на суму ПДВ 1242711 грн.;
Позивачем надано суду належним чином завірені договори з замовниками на виконання робіт з модернізації тепловозів, ремоторизації локомотиву, капітальних ремонтів тепловозної техніки, ремонту дизеля та колесо-ремонтного блоку тепловоза, первинні документи: акти здачі- приймання робіт (надання послуг), підписані позивачем та замовниками, акти приймання-передачі матеріалів між ТОВ «ЗТРЗ» та ТОВ «НВП «Дизельсервіс», акти передачі використаних матеріалів, підписані між ТОВ «НВП «Дизельсервіс» та ТОВ «ЗТРЗ», акти прийому-передачі (повернення) залишків товарно-матеріальних цінностей підписані між ТОВ «НВП «Дизельсервіс» та ТОВ «ЗТРЗ» та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) підписані ТОВ «НВП «Дизельсервіс» та ТОВ «ЗТРЗ».
Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Первинні документи підтверджують відповідні господарські операції з виконання позивачем ремонтних робіт за договорами з замовниками, передачу ТМЦ від ТОВ «ЗТРЗ» замовника до ТОВ «НВП «Дизельсервіс» підрядника-виконавця для виконання капітальних ремонтів залізничного рухомого складу (тепловозів) та ремонтів тепловозних вузлів за договорами, використання ТОВ «НВП «Дизельсервіс» ТМЦ на виконання вказаних капітальних ремонтів, повернення залишків ТМЦ (обрізі та відходів) після виконання ремонту тепловозів, їх вузлів і двигунів (дизелів) у кількісному виразі, в тонах, виконання робіт підрядником виконавцем ТОВ «НВП «Дизельсервіс» для замовника ТОВ «ЗТРЗ». Оприбуткування ТМЦ (обрізі та відходів) відповідно до наказу директора ТОВ «ЗТРЗ» про оприбуткування зворотних відходів за ціною можливого використання від 01 січня 2017 року відображено в обліку виходячи з вартості 300грн./т
Суду надані регістри бухгалтерського обліку по рахунках 201 «Матеріали», що підтверджують оприбуткування залишків (обрізі та відходів ), що передані ТОВ «НВП «Дизельсервіс» підрядником виконавцем замовнику ТОВ «ЗТРЗ» після проведення капітальних ремонтів.
Відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, що підтверджують списання ТМЦ, що використані на виконання позивачем договорів з замовниками на виконання робіт з капітальних та поточних ремонтів тепловозів, ремонту дизеля та колесо-ремонтного блоку тепловоза з залученням ТОВ «НВП «Дизельсервіс» підрядника Виконавця підтверджено висновком експерта .
Судом встановлено, що в акті перевірки відповідач не посилається на первинні чи бухгалтерські чи інші документи, що підтверджують використання ТМЦ, що зазначені у додатку №15 до акту перевірки, в операціях, що не є господарською діяльністю позивача.
Також суду не надано обґрунтувань, чому саме окремі ТМЦ із актів передачі використаних матеріалів, що складені та підписані позивачем та підрядником - виконавцем ТОВ «НВП «Дизельсервіс» зазначено у додатку №15, як такі , що використані не у господарській діяльності позивача.
Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність списання ТМЦ та оприбуткування повернутих залишків ТМЦ (обрізі та відходів) після виконання ремонтів тепловозів, їх вузлів і двигунів (дизелів) у кількісному виразі, в тонах, відповідно до первинних документів позивача та Наказу керівника ТОВ «ЗТРЗ».
Суд зауважує, що відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді обгрунтованість своєї позиції, що є підставою для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.
У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем надано належним чином оформлені первинні документами та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, списання ТМЦ в бухгалтерському обліку є обґрунтованими та пов'язаними з веденням господарські діяльності позивача.
Контролюючий орган в обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на використання ТМЦ в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Висновки відповідача не ґрунтуються на даних первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача чи інших документів, пов'язаних зі спірними операціями списання ТМЦ, що пов'язані з виконанням позивачем капітальних ремонтів тепловозів, ремонту дизеля та колесо-ремонтного блоку тепловоза за Договорами з Замовниками/Підрядниками з залученням ТОВ «НВП «Дизельсервіс».
Щодо неправомірного встановлення порушень реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосування відповідачем штрафу у розмірі 3671766,50грн. за недотримання реєстрації податкових накладних на загальну суму податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 7343533грн.
В акті перевірки орган ДПС встановлює відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН У розділі 3.1.2.1 Акту перевірки встановлено порушення пункту 14.1.36, пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПКУ, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 7343533 грн. Посилаючись на вказані порушення відповідач встановлює відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «ЗТРЗ» на загальну суму податкових зобов'язань - 7343533грн., в результаті чого складено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0004550501 від 02 квітня 2020 року про нарахування штрафу на загальну суму 3671766,50грн.
Неправомірність донарахування податкового зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно з нормами ПК України.
Водночас на думку відповідача ТОВ «ЗТРЗ» необхідно скласти податкові накладні на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, а отже такі податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю).
Відповідно з абзацом 4 пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 та пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПКУ встановлено штрафні санкції у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Водночас вказані норми містять виключення для певних податкових накладних :
- якщо податкові накладні не надаються покупцю;
- якщо податкові накладні складаються на операції, звільнені від оподаткування;
- якщо податкові накладні складаються на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
Таким чином, не можуть бути застосовані штрафні для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних, що не надаються покупцям.
Разом з тим, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 73 наступного змісту: «… 73. Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (абзац перший). …».
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)» (абзац третій).
Суд зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 466-IX від 16 січня 2020 року набрав законної сили 23 травня 2020 року, а податкове повідомлення-рішення №0004550501 прийнято Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 02 квітня 2020 року.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0004550501 від 02 квітня 2020 року прийнято контролюючим органом до набрання чинності приведеними нормами Податкового кодексу України (23 травня 2020 року), грошове зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим та знаходиться в процедурі судового оскарження, тому суд доходить до висновку, що контролюючий орган мав здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати позивачу нове податкове повідомлення-рішення із розміром штрафу не більше 1020 грн.
Оскільки контролюючим органом зазначені дії не вчинено, а приведеними нормами податкового законодавства чітко визначено, що попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), суд доходить до висновку, про протиправність податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені у акті перевірки № 3/08-01-05-01/40297125 від 16 січня 2020 року через що податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2020 року № 0004520501(форма Р) та № 0004550501(форма ПН) підлягають частковому скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (69067, Запорізька область, місто Запоріжжя. вул. Демократична буд. 73, код ЄДРПОУ 40297125) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0004520501 від 02 квітня 2020 року (форма Р), в частині збільшення податкових зобов'язань за платижем податок на додану вартість на суму 9 126 632,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 7 301 306, 00 грн. та штрафними санкціями 1 825 326,52 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0004550501 від 02 квітня 2020 року, за яким застосовано штраф у сумі 3671766,50 грн. за відсутність складення та /або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 7343533,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (69067, Запорізька область, місто Запоріжжя. вул. Демократична буд. 73, код ЄДРПОУ 40297125) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 21020,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено та підписано 13 листопада 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов