Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2020 р. Справа№200/13947/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., за участю позивача - особисто, представника відповідача 3 - Земляр Р.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 11 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.10.2019 № 315;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 128 (по особовому складу) від 29.06.2019 року в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1 ;
- поновити капітана ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (місячне грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу станом на день винесення рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.12.2017 позивач обіймав посаду начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.10.2019 № 315 на виконання наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України від № 220 від 14.06.2019, а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 128 (по особовому складу) від 29.06.2019 року, ОСОБА_1 було з 30.10.2019 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, та з продовольчого забезпечення з 31.10.2019. Позивач вважає, що його було притягнено до дисциплінарної відповідальності та як наслідок звільнено з військової служби за службовою невідповідністю протиправно. У судовому засіданні просив задовольнити позов у повному обсязі.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача 1 на позовну заяву, в якому разом з усіма поясненнями та доповненнями зазначено, що наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 №220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, в якому пунктом 3 було скасовано пункт 14 (наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2019 №369 “Про результати проведення службового розслідування”), пунктом 6 накладено на позивача суворе стягнення визначеного пунктом “є” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю”. Зазначив, що наказом Генерального штабу Збройних Сил України на позивача стягнення було накладено 14.06.2019. З метою реалізації накладеного на позивача дисциплінарного стягнення (визначеного в пункті 6 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 № 220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”), командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, де параграфом 4 позивача звільнено у запас з військової служби через службову невідповідність. Тобто, накладене стягнення на позивача було виконано військовою частиною НОМЕР_1 в місячний термін. З метою реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, командиром військової частини НОМЕР_2 наказом (по стройовій частині) від 30.10.2019 № 315 було виключено позивача із списків особового складу військової частин НОМЕР_2 . Також, просив звернути увагу суду на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128 на позивача дисциплінарне стягнення не накладалось, а 30.10.2019 є днем виключення ОСОБА_1 із списків частини, а не звільнення з військової служби. Таким чином, відповідачем 1 не було вчинено дії, які б порушили законні права та інтереси останнього. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 також проти задоволення позовних вимог заперечував. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому разом з усіма поясненнями та доповненнями відповідач виклав свої заперечення аналогічні з запереченнями відповідача 1. Також зазначив, що внаслідок виявлених порушень з боку ОСОБА_1 , державі в особі військової частини НОМЕР_2 завдано збиток нестачею матеріальних цінностей на суму більш 10 мільйонів гривень. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 3 також під час судового засідання проти задоволення позовних вимог заперечував. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому разом з усіма поясненнями та доповненнями відповідач виклав свої заперечення аналогічні з запереченнями відповідача 1 та відповідача 2. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2019 відкрито провадження у даній справі.
23.01.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020 для надання додаткових доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкладено розгляд справи до 10.03.2020 та витребувано додаткові докази.
10.03.2020 відкладено розгляд справи на 30.03.2020 для надання додаткових доказів.
30.03.2020 відкладено розгляд справи на 13.05.2020 у зв'язку із проголошенням карантину.
13.05.2020 відкладено розгляд справи на 10.06.2020 у зв'язку з продовженням терміну карантину.
10.06.2020 відкладено розгляд справи на 08.07.2020 у зв'язку з продовженням терміну карантину.
08.07.2020 відкладено розгляд справи на 16.07.2020 у зв'язку з продовженням терміну карантину.
16.07.2020 відкладено розгляд справи на 04.08.2020 для надання додаткових доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачеві строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
19.08.2020 позивачем усунуті виявлені судом недоліки позовної заяви встановлені ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020, а саме надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 продовжено судовий розгляд адміністративної справи, призначено судове засідання по справі на 10.09.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенанта Р.Б. Хомчака від 14.06.2019 №220.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020.
06.10.2020 відкладено розгляд справи на 04.11.2020 для надання додаткових доказів.
Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у званні капітана на посаді начальника служби пального і мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_2 , про що свідчить контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, який набрав чинності 30.06.2018.
Як було встановлено судом, з метою з'ясування причин та обставин виникнення розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пально - мастильних матеріалів підлеглої військової частини НОМЕР_2 було призначено службове розслідування Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2019 №206 “Про призначення проведення службового розслідування”.
За результатами проведення вищезазначеного розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 пунктом 14 наказу від 05.04.2019 №369 “Про результати проведення службового розслідування” на начальника служби пального та мастильних матеріалів ОСОБА_1 , було накладено дисциплінарне стягнення визначеного пунктом “д” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “пониження в посаді”.
28.04.2019 командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ № 572 «Про результати службового розслідування по факту розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 ».
Пунктом 5 резолютивної частини наказу з метою притягнення винних осіб до відповідальності наказано: за невиконання пунктів 3.1.7, 3.1.9, 3.2.3, 9.1.11, 9.2.8, 10.3.5, 10.3.6, 10.3.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300-1997 щодо періодичності та порядку проведення інвентаризації матеріальних засобів та організацією приймання-передавання справ та посади начальниками складу ПММ, перекручування звітних даних, обману держави в інших формах, вчинення дій або бездіяльності, що мають ознаки злочину, начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності на суму 8242,00 грн.
Доказів оскарження позивачем зазначених наказів від 05.04.2019 №369 “Про результати проведення службового розслідування” (пункту 14 наказу) та від 28.04.2019 № 572 «Про результати службового розслідування по факту розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 » до суду не надано.
На підставі наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 18.04.2019 №153 “Про призначення службового розслідування”, яким призначено комісію для проведення розслідування, керуючись Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, на підставі акту службового розслідування (вих. №341/3/2668 від 24.05.2019), що було надано на розгляд в установленому порядку начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, був виданий наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 №220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
Зазначеним наказом від 14.06.2019 №220, пунктом 3 було скасовано пункт 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2019 року №369 “Про результати проведення службового розслідування” та пунктом 6 прийнято рішення накласти на ОСОБА_1 більш суворе стягнення визначеного пунктом “є” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “звільнення з військової служби за службовою невідповідністю”.
З метою реалізації накладеного на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (визначеного в пункті 6 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 № 220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”), командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, де параграфом 4 позивача звільнено у запас з військової служби через службову невідповідність.
З метою реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ (по стройовій частині) від 30.10.2019 № 315, яким ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частин НОМЕР_2 .
Позивач вважаючи, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та виключено зі списків особового складу військової частини протиправно, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відносини щодо звільнення з військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Правовими актами спеціального законодавства, які регулюють відносини щодо звільненням з військової служби, є зокрема, Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232), Указ Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), Закон України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України № 551-XIV від 24.03.1999 (далі - Дисциплінарний Статут, Статут № 551), Наказ Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608, яким затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608), Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут № 548) та іншими нормативно правовими актами.
Статтями 1 та 2 Дисциплінарного Статуту № 551 визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст. 45 Статуту № 551 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 68 Статуту № 551 передбачене накладення на молодших та старших офіцерів дисциплінарних стягнень
Так, пунктом є) ст. 68 Статуту № 551, визначено таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Частиною 2 статті 70 Дисциплінарного Статуту визначено, що командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), крім того, мають право попереджувати офіцерів про неповну службову відповідність.
Пунктом г) ст. 73 Статуту № 551, встановлено право командувача військ оперативного командування щодо офіцерів звільняти з військової служби через службову невідповідність командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих.
Відповідно до ст.74 Статуту № 551, Заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, командувач (начальник) військ (сил) Збройних Сил України, що не входять до складу видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування, мають право понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних їм і нижчих, а також позбавляти військового звання старших офіцерів у званні до майора (капітана 3 рангу) включно.
За приписами статті 83 цього Статут визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтею 84 передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно вимог статті 87 Статуту №551, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Нормою статті 88 вказаного Статуту №551 визначено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення службового розслідування, призначеного з метою з'ясування причин та обставин виникнення розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пально - мастильних матеріалів підлеглої військової частини НОМЕР_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 пунктом 14 наказу від 05.04.2019 №369 “Про результати проведення службового розслідування” на начальника служби пального та мастильних матеріалів ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення визначене пунктом “д” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “пониження в посаді”.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 572 від 28.04.2019 «Про результати службового розслідування по факту розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 », зокрема, пунктом 5 резолютивної частини наказу з метою притягнення винних осіб до відповідальності наказано: за невиконання пунктів 3.1.7, 3.1.9, 3.2.3, 9.1.11, 9.2.8, 10.3.5, 10.3.6, 10.3.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300-1997 щодо періодичності та порядку проведення інвентаризації матеріальних засобів та організацією приймання-передавання справ та посади начальниками складу ПММ, перекручування звітних даних, обману держави в інших формах, вчинення дій або бездіяльності, що мають ознаки злочину, начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності на суму 8242,00 грн.
Доказів оскарження позивачем зазначених наказів від 05.04.2019 №369 “Про результати проведення службового розслідування” (пункту 14 наказу) та від 28.04.2019 № 572 «Про результати службового розслідування по факту розбіжностей облікових даних з фактичною наявністю пального на складі пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 » до суду не надано.
Статтею 92 Дисциплінарного Статуту передбачено, якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Нормою статті 94 визначено, що старший командир має право скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, якщо він визнає, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, та накладати своєю владою більш суворі стягнення.
За приписами статті 96 Статуту №551, дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.
Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність.
У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарного стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення";
Статтею 97 Статуту № 551, визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Так, керуючись Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, на підставі акту службового розслідування (вих. №341/3/2668 від 24.05.2019), що було надано на розгляд в установленому порядку начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, був виданий наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 №220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
Зазначеним наказом від 14.06.2019 №220, пунктом 3 було скасовано пункт 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2019 року №369 “Про результати проведення службового розслідування” та пунктом 6 прийнято рішення накласти на ОСОБА_1 більш суворе стягнення визначене пунктом “є” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “звільнення з військової служби за службовою невідповідністю”.
З метою реалізації накладеного на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (визначеного в пункті 6 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 № 220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”), командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, де параграфом 4 позивача звільнено у запас з військової служби через службову невідповідність.
Положенням № 1153/2008 встановлено, що цим положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Це положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять:
- військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
- військову службу за контрактом осіб рядового складу;
- військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
- військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
Відповідно до пункту 228 Положення № 1153/2008, звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 96 Статуту № 551, дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.
Як вже зазначалось, 14.06.2019 начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом ОСОБА_2 видано наказ № 220 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого на начальника служби пального і мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 відповідно до пункту “є” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - звільнити з військової служби за службовою невідповідністю. Суд зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 від 14.06.2019 №220.
Доказів скасування пункту 6 зазначено наказу до суду не надано.
Ухвала суду від 10.09.2020 набрала законної сили 15.09.2020.
Таким чином, наказ від 14.06.2019 № 220 є чинним та є обов'язковим до виконання.
Відображення дисциплінарного стягнення у вигляді “звільнення з військової служби за службовою невідповідністю” було застосовано до позивача саме за завдання значних збитків державі, через невідповідне ведення обліку військового майна за визначеною номенклатурою та документальним оформленням його руху у військовій частині.
Щодо тверджень позивача, що розслідування не містить жодних відомостей, що саме з вини ОСОБА_1 державі було завдано збитки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків щодо контролю за наявністю та законністю витрачання і списання пального, суд зазначає наступне.
Встановлення вини особи, а також розміру завданих нею збитків державі відноситься до кримінального та/або цивільного провадження, тому до юрисдикції окружного адміністративного суду не відноситься та не є предметом розгляду даної справи. Тому, суд з'ясовує обставини справи шляхом надання оцінки діям суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин в межах норм діючого спеціального та трудового законодавства по відношенню до позивача.
В межах даного адміністративного позову предметом оскарження є накази військової частини щодо звільнення позивача з військової служби за службовою невідповідністю, таким чином суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на недоведеність його вини щодо завдання збитків державі.
Так, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з метою реалізації накладеного на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (визначеного в пункті 6 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2019 № 220 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”), командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, де параграфом 4 позивача звільнено у запас з військової служби через службову невідповідність. Тобто, накладене стягнення на ОСОБА_3 було виконано військовою частиною НОМЕР_1 в місячний термін.
З метою реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128, командиром військової частини НОМЕР_2 наказом (по стройовій частині) від 30.10.2019 № 315 було виключено позивача із списків особового складу військової частини № НОМЕР_2 . Таким чином, звільнення позивача відбулось на виконання накладеного стягнення Генеральним штабом Збройних Сил України шляхом видання наказу № 220 від 14.06.2019, на підставі якого були винесені накази № 128 та №315.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що згідно частини 3 статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Тому, посилання позивача на той факт, що вважаючи себе звільненим він не повинен був отримувати грошове забезпечення та носити табельну зброю до дня виключення зі списків особового складу, суд не приймає до уваги, оскільки позивача не було відсторонено від виконання повноважень несення військової служби, а лише накладено дисциплінарне стягнення, тобто, навіть отримавши дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, військовослужбовець повинен нести службу до дня виключення його зі списків особового складу військової частини.
З врахуванням викладеного, відповідачі діяли у межах своїх повноважень та згідно норм діючого законодавства, а тому, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.06.2019 № 128 та наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.10.2019 № 315 є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про поновлення капітана ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу; стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (місячне грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу станом на день винесення рішення у справі, суд зазначає, що такі вимоги є похідними від вищезазначених та також задоволенню не підлягають.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255, 271, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 04 листопада 2020 року за участю позивача та представника відповідача 3.
Повний текст рішення складається відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець